|
|
31.03.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
На сесії міської ради Дніпра 15 лютого було прийнято рішення впровадити «Картку Дніпрянина» (програма додається). Картка повинна стати універсальним інструментом для доступу до електронних послуг, електронного квитка, пропускних систем в навчальних та міських закладах, при отриманні соціальних пільг тощо.
В даному випадку, вважаємо за потрібне визначити партнера для міста з використанням процедури конкурентного діалогу згідно статті 33 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки головні фактори визначення партнера:
- принципове значення має партнерство з надійним банком, а не найдешевша ціна рішення;
- на сьогоднішній день немає повного розуміння який набір послуг, сервісів і технічних рішень банки зацікавлені / хочуть / готові надати;
- вкрай важливо, щоб банки відповідали б деяким вимогам, в першу чергу, вимогам надійності, тобто, на переговори запрошуються банки з першої 30-ки рейтингу за обсягом активів.
Окрім цього, місто залишить за собою право видавати картки жителя для тих жителів, які не зацікавлені стати клієнтами банку. Дану процедуру місто хотіло б теж провести за процедурою конкурентного діалогу, так як виробник карток буде отримувати постійний доступ до персональних даних, адже місто буде замовляти виготовлення карток і передавати дані мешканців, також виробник карток повинен якісно виготовити картки мешканців, куди нанесені кілька технічно-вимогливих завдань, таких як: транспортний чіп, штрих-код, QR-код, візуальна ідентифікація людини.
Отже, при виборі партнера і банка, і виробника карток, вважаємо вкрай важливим і визначальним фактором не найнижчу ціну, а надійність партнера, так як це буде стратегічно важливий партнер для міста. Також немає сьогодні точного розуміння технічних можливостей і готовності банків і партнерів, тому хотіли б визначити партнерів: і банк, і виробника картки для міста в процесі конкурентного діалогу. Місто готове надати право видавати картку декільком партнерам, які відповідають вимогам міста.
Просимо Вашої оцінки, що даний підхід підтримується також Міністерством економічного розвитку і торгівлі, як головним органом, що координує здійснення закупівель через Прозорро.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону конкурентний діалог може бути застосовано замовником за таких умов:
- замовник не може визначити необхідні технічні, якісні характеристики (специфікації) робіт або визначити вид послуг, і для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести переговори з учасниками;
- предметом закупівлі є консультаційні, юридичні послуги, розробка інформаційних систем, програмних продуктів, здійснення наукових досліджень, експериментів або розробок, виконання дослідно-конструкторських, будівельних робіт, визначення вимог до виконання яких потребує переговорів. При цьому вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа (особи) згідно з частиною третьою статті 11 Закону.
Таким чином, вибір відповідної процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно за наявності умов для застосування такої процедури, передбачених Законом.
Разом з тим, виходячи зі змісту пунктів 5 та 18 частини першої статті 1 Закону, за результатами проведення єдиної процедури закупівлі без поділу предмету закупівлі на частини (лоти) договір про закупівлю укладається між замовником і учасником-переможцем.
Довідково інформуємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 06.01.2017 № 07/1160-17 “Коментарі проекту ЄС “Гармонізація системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС” до законодавства про публічні закупівлі”, в якому містяться коментарі щодо застосування процедур закупівель, у тому числі конкурентного діалогу.
|
|
|
30.03.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи може замовник об'явити закупівлю (багатолотову) та не об'являючи цю закупівлю такою, що не відбулася, об'явити за окремими частинами цієї закупівлі окремі більш дрібні процедури закупівлі?
Виявляється, що на одне бюджетне призначення замовник оголосив 2 або, навіть, 3 активні процедури закупівлі. Такі дії, на нашу думку, пов'язані з небажанням замовника укладати договір з переможцем та бажанням просунути своїх постачальників.
Приклад 1: Військова частина 1471 оголосила закупівлю яловичини замороженої UA-2017-03-23-000749-c та через декілька днів оголосила кілька більш дрібних складових частин лотів закупівлі UA-2017-03-23-000749-c, а саме:
1) UA-2017-03-29-001012-b
2) UA-2017-03-29-000272-a
3) UA-2017-03-29-000400-a
4) UA-2017-03-29-000400-a
5) UA-2017-03-29-000401-a
6) UA-2017-03-29-000487-c
Аналогічна ситуація із закупівлею риби замороженої UA-2017-03-23-000480-a. Та це при тому, що є ще більша закупівля риби замороженої UA-2017-02-01-000774-a, яка знаходиться на етапі кваліфікації та стосується всього того об'єму риби та місць поставки, які Військова частина 1471 оголошувала в подальшому.
Приклад № 2: Військова частина 1498 оголосила закупівлю яловичини замороженої UA-2017-03-20-000712-a на 28 лотів. Через деякий час оголошуються 28 окремих закупівель які ідентичні з 28 лотами закупівлі UA-2017-03-20-000712-a.
Та ж ситуація із закупівлею риби замороженої UA-2017-03-20-000765-c.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що питання планування закупівель розглянуто в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
Ураховуючи зазначене, та виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер таких змін, то замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків.
Разом з тим Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох процедур закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані, за умови що вартість кожного такого предмета дорівнює або перевищує межі, встановлені у статті 2 Закону.
При цьому закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 3 Закону.
У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону.
Повідомляємо, що питання оскарження закупівель висвітлено в листі від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням : http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
|
|
|
28.03.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 р. № 915 “Про затвердження Порядку делегування повноважень на проведення переговорної процедури закупівлі” передбачено делегування повноважень одному із замовників, визначених пунктом 1 цього Порядку, здійснюється як виняток у разі неможливості проведення переговорної процедури закупівлі товарів, робіт і послуг у зв'язку з відсутністю у замовника протягом більш як 24 годин доступу до Інтернету.
Під час проведення земельних робіт за межами території військової частини підприємством ПАТ «АК «Київводоканал» та ПАТ «Київметробуд» було пошкоджено основний магістральний кабель, який належить ПАТ «Укртелеком» та забезпечує працездатність ADSL підключення до мережі Інтернет. За даним випадком було складено акти перевірки працездатності міських аналогових телефонних ліній зв'язку та ADSL підключення до мережі Інтернет, а також направлено заяву ПАТ «Укртелеком» на ремонт лінії зв'язку.
Враховуючи вищевказане, прошу Вас надати роз'яснення про можливість військової частини делегувати повноваження щодо проведення переговорної процедури закупівлі іншому замовнику.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Частиною шостою статті 2 Закону встановлено, що особливості здійснення закупівель, визначених цим Законом, для гарантованого забезпечення потреб оборони (крім товарів, робіт і послуг, що підлягають закупівлі відповідно до угод у порядку, визначеному абзацом сімнадцятим частини третьої цієї статті) Міністерством оборони України та його розвідувальним органом, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національною гвардією України, Національною поліцією України, Державною прикордонною службою України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Управлінням державної охорони України та іншими військовими формуваннями та/або частинами в особливий період, у період проведення антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану встановлюються окремим законом.
Так, 04.06.2016 року набрав чинності Закон України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” від 12.05.2016 № 1356-VIII (далі - Закон № 1356-VIII), який визначає особливості здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану.
Цей Закон застосовується Міністерством оборони України та його розвідувальним органом, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національною гвардією України, Національною поліцією України, Державною прикордонною службою України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Управлінням державної охорони України та іншими військовими формуваннями та/або частинами (далі - замовники), які здійснюють закупівлю товарів, робіт і послуг (далі - товари, роботи і послуги) для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану, якщо вартість товарів і послуг дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень (частина перша статті 2 Закону № 1356-VIII).
Пунктом 2 частини першої статті 1 цього Закону встановлено, що гарантоване забезпечення потреб оборони - забезпечення суб’єктів, визначених у частині першій статті 2 цього Закону, товарами, роботами і послугами, необхідними для виконання завдань щодо відсічі збройної агресії та відвернення загроз державній безпеці, незалежності України, її територіальній цілісності і недоторканності, щодо боротьби з тероризмом, усунення обставин, що зумовили необхідність введення надзвичайного стану.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону № 1356-VIII як виняток, у разі неможливості проведення переговорної процедури закупівлі товарів, робіт і послуг у зв’язку з відсутністю у замовника протягом більш як 24 годин доступу до мережі Інтернет, спричиненою дією обставин особливого періоду, антитерористичної операції та надзвичайного стану, замовник має право делегувати повноваження на проведення переговорної процедури закупівлі одному із замовників, визначених частиною першою статті 2 цього Закону.
Таким чином, у разі якщо закупівля здійснюється для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану, замовники, визначені у частині першій статті 2 Закону № 1356-VIII, мають право делегувати повноваження на проведення переговорної процедури закупівлі одному із замовників, визначених частиною першою статті 2 цього Законуяк виняток, у разі неможливості проведення переговорної процедури закупівлі товарів, робіт і послуг у зв’язку з відсутністю у замовника протягом більш як 24 годин доступу до мережі Інтернет, спричиненою дією обставин особливого періоду, антитерористичної операції та надзвичайного стану.
|
|
|
28.03.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», протягом жовтня - грудня 2015 року провело процедуру відкритих торгів згідно вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель» згідно предмету закупівлі код Інше - Інше (код ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 - інше (реконструкція будівлі під центр надання адміністративних послуг на Харківське шосе, 18, м. Київ) ) - 1 будівля, на суму 8584000 (вісім мільйонів п’ятсот вісімдесят чотири тисячі) грн., розкриття цінових пропозицій відбулось 10.12.2015 року. Акцептовано переможця конкурсних торгів ТОВ «Аксіон ЛТД», на суму 5186286,64 грн. з ПДВ, дата підписання договору 28.12.2015 року. ТОВ «Аксіон ЛТД» протягом 2016 року виконував роботи згідно вказаного об’єкту. Нажаль, ТОВ «Аксіон ЛТД» в ході робіт проявив себе, як ненадійний підрядник, який не виконав роботи передбачені договором та 31.12.2016 року КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» розірвала договір підряду.
З метою приведення приміщень Центру надання адміністративних послуг до сучасних вимог (приклад, ЦНАП Дарницького району) проектувальником ТОВ НВО «Київбудіндустрія» внесено зміни в технічну частину проекту, а кошторисну частину проектної документації передано на експертизу до філії ТОВ «НВФ «Інпроект» у м. Києві. За результатами експертизи затверджено експертний звіт № 116374-ЗК від 30.09.2016 року. КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» у листопаді 2016 року оголосила відкриті торги на роботи скоригованого проекту (не включаючи обсяги робіт, які повинні були бути виконанні ТОВ «Аксіон ЛТД»), закупівля UA-2016-11-11-000947-c та за результатами укладено договір від 23.12.2016 № 196 з ТОВ «Енерготехсервіс» на суму 6 414 426,00 грн.
Просимо Вас, надати роз’яснення щодо можливості застосування переговорної процедури з ТОВ «Енерготехсервіс» щодо обсягів робіт які не виконав підрядник ТОВ «Аксіон ЛТД» орієнтовна сума 2300000 грн. згідно п.6 ч. 2 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі» переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, в тому числі необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за сукупності таких умов: договір буде укладено з попереднім виконавцем цих робіт, такі роботи технічно чи економічно пов’язані з головним (первинним) договором; загальна вартість додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості головного (первинного) договору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури” та від 25.11.2016 № 3302-06/38216-06 "Щодо закупівлі робіт", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
27.03.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи є порушенням порядку проведення переговорної процедури закупівлі товару "електрична енергія", що проводиться у єдиного постачальника в межах області за 2-ма лотами (місцезнаходження відокремленого структурного підрозділу та основна адреса заклвду), якщо в укладених договорах в розділі "Предмет закупівлі" вказазувати "постачальник зобов'язується постачати електричну енергію" ( без вказівки тексту "лот 1" та "лот 2" відповідно). Казна зауважує на абз.3 п.2 ст. 7 Закону - "невідповідність документів вимогам законодавства", а саме порушення Порядку визначення предмета закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Згідно з пунктом 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
У свою чергу, Порядок визначення предмета закупівлі, затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Таким чином, у залежності від предмету закупівлі, визначеного відповідно до Порядку, замовник здійснює таку закупівлю відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Водночас Законом зокрема передбачена можливість здійснювати закупівлі за частинами предмета закупівлі (лотами). Так, зокрема відповідно до абзацу четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку, замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої - восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів.
У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.
|