|
|
17.12.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Військовою частиною А0215 (далі - Замовник) здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”.
За результатами проведених торгів з учасником-переможцем укладено договори закупівлі. Учасником-переможцем внесено забезпечення виконання договорів.
Умовами договорів передбачено, що Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання Постачальником договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсним у випадках, передбачених Законом. У разі не виконання Постачальником своїх зобов’язань за договором закупівлі, забезпечення виконання договору про закупівлю не повертається Замовником.
Разом з тим, у зв’язку із не виконанням постачальником умов договору щодо постачання товару у строки визначені договором (за одним договором постачальником не поставлено товар взагалі, за іншим – поставлено лише частково), договори замовником розірвано в односторонньому порядку,.
У подальшому, після розірвання договорів, постачальником надано висновок Торгово-промислової палати України про наявність істотних обставин, що безпосередньо вплинули на виконання договорів та є підставою для продовження строків постачання товару, але в межах дії договору, або припинення господарського зобов’язання через неможливість його виконання у встановленні строки у зв’язку з виникненням обставин, за які жодна з його сторін не відповідає. Також враховуючи відсутність вини постачальника в порушенні строків постачання товару, штрафні санкції, передбачені Договором, не підлягають до застосування.
Враховуючи вище зазначене, прошу надати роз’яснення щодо повернення (або неповернення) забезпечення виконання договору у зазначеному вище випадку.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання повернення/неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю розглянуто у запиті № 730/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2e62ad9c-db7d-45e3-b844-2136019b1269&lang=uk-UA
Поряд з цим зазначаємо, що правові наслідки розірвання договору виначені у статті 653 Цивільного кодексу України.
|
|
|
16.12.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Відбулися торги по газу, виграв учасник з ціною нижче ринкової на 26%, ми оголосили його переможцем, зараз на стадії підписання договору. Чи правомірним буде підписання договору з переможцем в якого занижена ціна? Чи все ж таки фактор найнижчої ціни - є основним?В нашій тендерній документації було прописано "З метою необґрунтованого заниження (демпінгу) та/або завищення ціни тендерної пропозиції та на підтвердження формування вартості цін за одиницю товару до середньо-ринкових цін на газ природній по країні, учасник закупівлі надає в складі тендерної пропозиції оригінал (або нотаріально завірену копію) довідки або експертного висновку від уповноваженого органу із зазначенням діапазону цін по регіонам України, що видана учаснику закупівлі станом на місяць подання учасником свої пропозиції."Чи повинні ми на стадії підписання договору-скасувати рішення про переможця, чи це на наш розсуд і нижча ціна, то є більш вагомим критерієм. Учасник надав цю довідку з ринковими цінами, але його ціна нижча від ринкової. Нам надійшла вимога від іншого учасника скасувати рішення, тому що ціна учасника, що виграв аукціон занижена, але строки подання вимог та скарг вже пройшли. Скарги до АМКУ не було. Які наші дії? Підписання договору з тим учасником, який переміг у аукціоні з найнижчою ціною? Будемо вдячні за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запиті № 1049/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=067834b6-03b0-483b-904b-c1161c720834&lang=uk-UA
|
|
|
13.12.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до пункту 6 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560 (далі - Порядок), експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва. Згідно пункту 12 зазначеного Порядку замовником експертизи є: замовник будівництва; проектувальник, якщо це передбачено договором на виконання проектно-вишукувальних робіт.
Виходячи із наведених положень Порядку, чи правомірно включення Замовником до тендерної документації вимоги щодо проведення учасником экспертизи вартості проекту на момент подання тендерної пропозиції? У випадку, якщо за результатами торгів вартість будівельних робіт буде знижено чи вимагатиметься від Замовника (або учасника) проведення повторної експертизи проекту з іншою, зменшеною вартістю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначене у запиті № 345/2019 http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2aa98731-8389-4dc8-9205-230c13858c71&lang=uk-UA
Разом з тим питання щодо проведення експертизи розглянуто у запиті № 254/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3eacb5bf-2c70-4c03-a657-597f574131e3&lang=uk-UA
|
|
|
13.12.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
При затверджені місцевого бюджету на 2020 рік по галузі "Освіта" передбачені кошти на погашення кредиторської заборгованості за 2019 рік ( тепло, харчування, придбання товарів, послуг та виконання ремонтів). Кредиторська заборгованість буде погашатися коштами, які передачені планами на 2020 рік. Як правильно відобразити в планах закупівлі в 2020 році погашення кредиторської заборгованості, так як погашення заборгованості буде сплачуватись по договорах 2019 року?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу у запиті 803/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3ca2aebb-e981-427f-b075-d3da5bd5fc40&lang=uk-UA
|
|
|
13.12.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник у тендерній документації вказав, що необхідно в тендерній пропозиції учасника додавати встановлений тариф на теплову енергію затверджений відповідними державними органами. В процесі аукціону вартість товару зменшилась- відповідно змінився/ зменшився тариф.
Питання : при розгляді найвигіднішої тендерної пропозиції замовник розглядає тендерну документацію учасника на предмет відповідності.
Відповідно до результату аукціону тариф змінився.Чи може замовник найвигіднішу тендерну пропозицію відхилити, оскільки тариф у тендерній документації що була вказана першочергово має різницю між тарифом,що встановлений в результаті аукціону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. При цьому згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна зокрема містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.
Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція − це пропозиція щодо предмету закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Воночас відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 28 Закону після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною.
Поряд з цим перелік підстав відхилення тендерних пропозицій учасників визначений статтею 30 Закону та є вичерпним. При цьому рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно за наявності підстав, встановлених у статті 30 Закону.
|