|
|
05.02.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі" чи може уповноважена соба одночасно бути головою тендерного комітету?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 112/2020 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9dd04d38-03c4-4764-9c3e-db2926c7872a&lang=uk-UA
|
|
|
04.02.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Питання стосується абз. 7 п.5 ч.2 статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 № 114-IX (далі – Закон № 114): "договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - для замовників, визначених у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, у разі здійснення закупівлі відповідно до частин другої та шостої статті 3 цього Закону 114;"
Я не зовсім розумію використання У ВИЩЕЗАЗНАЧЕНІЙ СТАТТІ частини 6 статті 3 Закону 114, в якій мова йде про те, що цей Закон не застосовується у певних випадках.
Чи може тут мова шла не про частину другу та шосту статті 3 цього Закону 114; а про частину другу та ТРЕТЮ статті 3 цього Закону 114. Тому що, виходить, що договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ застосовується у разі здійснення спрощених закупівель та у РАЗІ КОЛИ МОВА ЙДЕ ПРО НЕЗАСТОСУВАННЯ ЦЬОГО ЗАКОНУ В ПЕВНИХ ВИПАДКАХ.
Разом з тим відповідно до ч.3 ст.4 Закону 114 до РПЗ не включаються закупівлі, для яких цей Закон не застосовується. Тобто звіт про договір про закупівлю не включати до РПЗ?
Хотілось почути Вашу думку та отримати роз’яснення щодо абз. 7 п.5 ч.2 статті 4 Закону № 114. Чи може тут мова йде про механічну помилку.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року та буде введений в дію з 19.04.2020.
Поряд з цим повідомляємо, що у Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України “Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України (щодо вдосконалення процедури оскарження в процесі здійснення публічних закупівель)” від 20.12.2019 № 2652, яким передбачено внесення технічних правок до тексту нової редакції Закону з метою узгодження його положень та забезпечення належного функціонування електронної системи закупівель.
|
|
|
04.02.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
19.04.2020 набуває чинності нова редакція ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про публічні закупівлі", в якій суттєво відрізняються вимоги статті 17 від нинішньої редакції. У зв’язку з цим, просимо Вас роз’яснити наступні питання:
пп. 13 ч. 1 ст.17 необхідно відхилити пропозицію, якщо учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів
- тобто вимога встановлена до Учасника, та підлягає розгляду до визначення результатів;
- ч. 3 ст.17 з цієї підстави учасник повинен підтвердити відсутність цієї підстави, тобто надати інформацію «від себе», оскільки згідно цієї ж ч.3 документами відсутність підстав для відмови підтверджує лише переможець.
Листом від 16.01.2020 № 3304-04/2361-06 Мінекономіки повідомило про офіційні реєстри, в яких замовник має отримувати інформацію для перевірки. Стосовно податкового боргу реєстру не має та інформація змінюється щодня.
У звֹ’язку з цим постає питання:
- під час розгляду пропозиції учасника необхідно керуватися лише інформацією, що надана учасником «від себе» чи інформацію про наявність або відсутність податкового боргу для цього етапу можливо отримати із публічної інформації в вигляді відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації»;
- скільки раз необхідно перевіряти цю інформацію: двічі (у Учасника, і потім Переможця)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки поступово готує узагальнені відповіді, які будуть містити відповіді на питання, зокрема щодо статті 17 нової редакції Закону, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
|
04.02.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи можливе внесення змін до додатку річного плану закупівель 2019 року у 2020 році?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання надано у запиті 105/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ef0cf781-8938-4620-badb-8fffbd665eaa&lang=uk-UA
|
|
|
04.02.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Проведено відкриті торги на закупівлю бензину та дизельного палива , учасник подав скаргу на рішення тендерного комітету про відхилення пропозиції. Законодаством передбачено, що Замовник торгів має право самостійно усунути порушення, зазначене у скарзі та протягом 1 дня повідомити про те орган оскарження. На якому етапі орган оскарження може прийняти рішення про залишення скарги без розгляду, якщо Замовник усунув порушення на наступний день після прийняття рішення органом оскарження про призначення дати розгляду скарги та повідомив про це орган оскарження.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
Відповідно до частини четвертої статті 18 Закону орган оскарження у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дня внесення скарги до реєстру скарг, повинен розмістити в системі електронних закупівель рішення про прийняття скарги до розгляду із зазначенням дати, часу і місця розгляду скарги або обґрунтоване рішення про залишення скарги без розгляду, або рішення про припинення розгляду скарги. Система електронних закупівель автоматично оприлюднює прийняті органом оскарження рішення на веб-порталі Уповноваженого органу та розсилає повідомлення суб'єкту оскарження та замовнику.
Згідно з абзацом п'ятим частини четвертої статті 18 Закону орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі, якщо замовником відповідно до цього Закону усунено порушення, зазначені в скарзі.
При цьому з питання оскарження процедур закупівель додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланнями http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/615?q=, http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/701?q=
|