|
|
03.09.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Черкаський міський центр зайнятості просить надати роз’яснення з наступного питання. У відповідності до ст. 30 ЗУ «Про зайнятість населення» Черкаський міський центр зайнятості здійснює оплату ваучера за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття виходячи з його фінансових можливостей. Вартість ваучера встановлюється в межах вартості навчання, але не може перевищувати десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом.
Порядок видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці, затверджений Постановою КМУ № 207 від 20.03.2013 року, згідно вказаного порядку підставою для здійснення оплати ваучера є завірена належним чином копія договору укладеного між навчальним закладом та особою, що отримала ваучер, а також розрахунок вартості витрат на навчання, відомості про рахунок закладу освіти для оплати вартості навчання із зазначенням прізвища, імені та по батькові особи, копії ліцензії на освітню діяльність, свідоцтва про атестацію закладу освіти або сертифіката про акредитацію освітньої програми (за наявності), відривну частину ваучера з відміткою про прийняття на навчання.
Таким чином у Черкаського міського центру зайнятості не виникає договірних відносин ні з отримувачем ваучера ні з навчальним закладом, але витрати по оплаті вказаної послуги з навчання несе Черкаський міський центр зайнятості, а тому просимо роз’яснити чи має Черкаський міський центр зайнятості відображати оплату таких послуг на майданчику публічних закупівель. Якщо так то які документи необхідно відображати на майданчику публічних закупівель та який буде термін подання звіту про виконання такого зобов’язання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг та за результатами закупівлі укладається договір, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
Крім того, оприлюднення інформації про закупівлю передбачено статтею 10 Закону. Так, зокрема, відповідно до частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом, інформацію про закупівлю.
Водночас у разі якщо замовником у розумінні Закону здійснюються видатки, які не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом, та укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також нормативно-правові акти, розроблені на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|
|
|
19.08.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами відкритих торгів, розпочатих у 2020 році на очікувану вартість , бюджетною установою укладений догвір на закупівлю електричної енергії від 01.01.2021 року.. Відповідно до затвердженного кошторсу видатків загального фонду державного бюджету 15 січня 2021 загальна сума договору була зменьшена з дотрманням пп. 1 п. 5 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі". Протягом року, на який було укладено договір про закупівлю електроенергії, додатково виділені кошти на проведення видатків з оплати електроенергії. Підстава виділення коштів - лист замовника процедури закупівлі. Чи можливо за рахунок виділених додаткових коштів внести зміни до діючого договору за результатами відкритих торгів збільшивши загальну вартість договору до рівня початкової загальної суми у відповідності до тендерної пропозиції за результатами проведеного електронного аукціону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 розміщено листи від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”.
Водночас питання щодо виділення додаткових коштів розглянуто у запиті 657/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
10.08.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальне некомерційне підприємство «Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району міста Києва» - заклад охорони здоров’я, який отримує кошти за надані платні медичні послуги фізичним та юридичним особам, а також за програмою медичних гарантій від Національної служби здоров’я України за фактично надані медичні послуги населенню.
Вищезазначені грошові кошти заклад отримує на свої поточні рахунки, відкриті в банківських установах.
Просимо надати роз’яснення з наступного питання: чи може заклад в договорах на надання послуг або на поставку товарів встановлювати терміни виконання зобов’язань сторін на наступний фінансовий рік (наприклад: договір укладено на виконання поточного ремонту (послуги) або поставку медичного обладнання в вересні-жовтні 2021 року, в термін виконання зобов’язань сторін встановити у 2022 році).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Поряд з цим у разі укладення договору про закупівлю, відповідно до умов якого передбачається оплата не за рахунок бюджетних коштів, норми Бюджетного кодексу України, зокрема щодо обмеження у часі строку дії такого договору (строку виконання замовником зобов’язань за таким договором), не розповсюджуються. Разом з цим укладання такого договору здійснюється відповідно до умов тендерної пропозиції/пропозиції переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі з урахуванням фінансового плану підприємства.
Крім того зазначаємо, що інформація щодо надання послуги з медичного обслуговування населення міститься у запиті 1081/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2a28f63b-b060-4783-ba16-fbffca6b05e3&lang=uk-UA
|
|
|
08.08.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами відкритих торгів бюджетною установою укладений догвір на закупівлю електричної енергії. Відповідно до затвердженного кошторсу видатків загального фонду державного бюджету загальна сума договору була зменьшена з дотрманням пп. 1 п. 5 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі". Протягом року, на який було укладено договір про закупівлю електроенергії, додатково виділені кошти на проведення видатків з оплати електроенергії. Підстава - лист замовника процедури закупівлі. Чи можливо за рахунок виділених додаткових коштів внести зміни до діючого договору, укладеному за результатами відкритих торгів, збільшивши загальну вартість договору до рівня початкової загальної суми у відповідності до тендерної пропозиції за результатами проведеного електронного аукціону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Водночас питання щодо виділення додаткових коштів розглянуто у запиті 657/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA
Поряд з цим пропонуємо ознайомитись з темою “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” у підрубриці "Професіоналізація" рубрики 'Публічні закупівлі" за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
03.08.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
1. На який орган в Україні покладено обов’язок по визначенню примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі?
2. Чи має право Замовник скористатись Примірною методикою затвердженою наказом МЕРТ від 18.02.2020 року за № 275 та обрати для визначення очікуваної вартості метод порівняння ринкових цін способом направлення не менше 3-х письмових запитів цінових пропозицій з послідуючим обранням для визначення очікуваної вартості найнижчої цінової пропозиції ?
3. Чи існує в законодавстві спосіб перевірки визначення Замовником очікуваної вартості предмета закупівлі і який орган відповідає за таку перевірку?
4. Чи може невірне визначення очікуваної вартості предмета закупівлі призвести до отримання завищених цін на товар за результатами аукціону?
5. Які установи, підприємства, організації в Україні наділені повноваженнями щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі на умовах, що визначаються Замовником до предмета закупівлі (доставка до місця поставки за рахунок Постачальника, відстрочення платежу, банківська гарантія, забезпечення договору тощо)?
6. Які організації, установи та/або підприємства в Україні мають право видавати офіційні документи щодо рівня ринкових цін на товар і чи може їх застосовувати Замовник при визначенні очікуваної вартості закупівлі, якщо вони не містять інформації про умови конкретного замовника (порівняні комерційні умови), наприклад, Державної служби статистики?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питань 1, 2
Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - методика) на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону і може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону, у тому числі із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості, зокрема методу порівняння ринкових цін. Ця методика має рекомендаційний характер.
Щодо питання 3
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Водночас відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. При цьому стаття 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачає вжиття адміністративних заходів (стягнень), пов'язаних з визначенням очікуваної вартості предмета закупівлі.
Щодо питання 4
Одним із принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, є максимальна економія і ефективність. Запорукою ефективного та успішного проведення процедур закупівель є їх оптимальне планування. Важливий етап планування закупівель - визначення очікуваної вартості предмета закупівлі. Так, заниження очікуваної вартості закупівлі може призводити до відсутності інтересу до закупівлі з боку учасників ринку і, як наслідок, неуспішності такої закупівлі. Встановлення ж очікуваної вартості завищеного розміру може нівелювати принцип максимальної економії.
Щодо питань 5, 6
Замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися методикою.
При цьому Законом не визначено органів, які уповноважені надавати офіційну інформацію щодо вартості товарів, робіт і послуг та переліку документів, якими необхідно керуватись замовнику під час визначення очікуваної вартості предмета закупівлі.
|