|
|
03.04.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Здрастуйте,
Виникло питання стосовно змін в організації та проведенні публічних закупівель у зв’язку з введенням в дію 19 квітня 2020 року Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону).
Згідно нової редакції Закону:
«Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
28) спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону.
...
35) уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту);»
«Розділ III
ЗАГАЛЬНІ УМОВИ ЗДІЙСНЕННЯ ЗАКУПІВЛІ
Стаття 13. Процедури закупівлі
1. Закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур:
відкриті торги;
торги з обмеженою участю;
конкурентний діалог
2. Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі...»
«Розділ X
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
4. Установити, що до 1 січня 2022 року:
1) замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель.»
Але згідно статті 3 тій самій новій редакції Закону сукупність публічних закупівель включає закупівлі вартість предмету яких не перевищує 50 тис. грн., для здійснення яких замовник може:
1. використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги,
2. укласти договір без використання електронної системи закупівель. При цьому замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 нової редакції Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Дайте, будь ласка, відповіді на запитання:
1. Після вступу в дію нової редакції Закону, хто має відповідати за організацію та проведення публічних закупівель, вартість предмету яких не перевищує 50 тис. грн. Наприклад: за їх планування; їх здійснення через електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги; оприлюднення звітів про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель?
2. Яким документом після вступу в дію нової редакції Закону буде регламентуватися здійснення закупівель, вартість предмету яких не перевищує 50 тис. грн, з використанням електронної систему закупівель, у тому числі електронних каталогів?
3. Якщо на підприємстві до 01.01.2022 уповноважену особу визначено відповідальною за організацію та проведення спрощених закупівель а тендерний комітет – за організації та проведення процедур закупівель, хто повинен формувати та оприлюднювати Річний план закупівель?
Заздалегідь вдячні за відповіді.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=5553 розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнені відповіді, зокрема щодо уповноваженої особи та порядку проведення спрощених закупівель, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальнених листах, які будуть розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
|
03.04.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
ТОВ "ЧАСТЮЛЯ" визнано переможцем закупівлі Ідентифікатор закупівлі: UA-2020-02-13-002614-b, 26.03.2020 р. ТОВ "ЧАСТЮЛЯ" укладено з Замовником договори про закупівлі.
Відповідно до тендерної документації ТОВ "ЧАСТЮЛЯ" надано забезпечення тендерної пропозиції.
Відповідно частини 4 статті 24 Закону України "Про публічні закупівлі" - "забезпечення тендерної пропозиції повертається учаснику протягом п’яти банківських днів з дня настання підстави для повернення забезпечення тендерної пропозиції в разі: укладення договору про закупівлю з учасником, що став переможцем тендеру".
Враховуючи факт укладення договору Замовником з ТОВ "ЧАСТЮЛЯ" забезпечення тендерної пропозиції має бути повернуто.
Відповідно статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" забезпечення тендерної пропозиції - надання забезпечення виконання зобов’язань учасника перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.
ТОВ «ЧАСТЮЛЯ» виконано всі зобов’язань учасника перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції, а саме надано підтверджуючі документи передбачені статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі" та укладено відповідні договори за результатами закупівлі.
Проте незважаючи на вище зазначене Замовник відмовляється повертати тендерне забезпечення зазначаючи наступне – «тендерне забезпечення повертається після укладення договору іншим учасникам, а переможцю після закінчення строку дії тендерного забезпечення, а саме після сплину 90 календарних днів.
Прошу надати роз’яснення, чи повинен Замовник повернути забезпечення тендерної пропозиції ТОВ «ЧАСТЮЛЯ».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з статтею 1 Закону забезпечення тендерної пропозиції - надання забезпечення виконання зобов’язань учасника перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції. У разі якщо надання забезпечення тендерної пропозиції вимагається замовником, в тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання, зокрема вид, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику. У такому разі учасник під час подання тендерної пропозиції одночасно надає забезпечення тендерної пропозиції.
Перелік підстав для повернення забезпечення тендерної пропозиції визначений частиною четвертою статті 24 Закону. Зокрема, забезпечення тендерної пропозиції повертається учаснику протягом п’яти банківських днів з дня укладення договору про закупівлю з учасником, що став переможцем тендеру.
Отже, абзацом третім частини четвертої статті 24 Закону встановлено імперативну норму щодо повернення забезпечення тендерної пропозиції у разі укладення договору про закупівлю з учасником, що став переможцем тендеру.
|
|
|
03.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Звертаємось до Вас з проханням, роз’яснити поширення Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, на випадки закупівель та відносини, які виникають у зв'язку з виконанням договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства. В тому числі, чи поширюються дії Закону України "Про публічні закупівлі" на приватного партнера під час закупівлі товарів, робіт і послуг, що закуповуються на виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства. Договір укладений за результатами проведення відкритого і публічного конкурсу, з метою реалізації певного інвестиційного проекту.
Чи поширюється сфери дії Закону України "Про публічні закупівлі" на закупівлі державним партнером в рамках надання державної підтримки та/або органів місцевого самоврядування під час здійснення ДПП певного обсягу товарів, робіт і послуг.
Окрім того, деякі проекти ДПП, особливо проекти, пов'язаних з розвитком соціальної інфраструктури, потребує бюджетної підтримки у формі забезпечення викупу державним партнером певного обсягу робіт/послуг, що надаватимуться приватним партнером в рамках реалізації проекту. Така підтримка, є умовою конкурсу з відбору приватного партнера і фактично закуповується державним партнером в рамках проведення конкурсу з відбору приватного партнера, у зв'язку з чим також виникає питання чи потрібно проводити додаткові тендери щодо закупки відповідних товарів, робіт, послуг.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 1048/2018 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=81b04d01-514a-42c0-9afc-4529b7b72793&lang=uk-UA
Водночас вимоги цього Закону не розповсюджуються на відносини суб"єктів щодо проведення конкурсів та укладені договори, які не є договорами про закупівлю у розумінні Закону та не передбачають здійснення придбання замовниками у розумінні Закону товарів, робіт і послуг.
Разом з тим відповідно до частини четвертої статті 2 Закону України "Про державно-приватне партнерство" на відносини, що виникають у зв’язку з вибором приватного партнера та виконанням договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, та з наданням державної підтримки здійснення державно-приватного партнерства, не поширюється законодавство про публічні закупівлі.
|
|
|
03.04.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Виникло питання стосовно укладення договору про закупівлю (ціна договору допорогова, але більше 50тис грн)пізніше строку, ніж передбачено в додатку до річного плану закупівель. Так, в додатку до річного плану закупівель визначено орієнтовний строк укладення договору - січень, але сам договір укладено в квітні. Чи не вважається це помилкою?Дякую за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 133/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=43960517-64f8-4e32-b6dd-e1bcecf84299&lang=uk-UA
|
|
|
02.04.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до статті 11 Закон України від 19.09.2019 р. № 114-IX відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником, зокрема, шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (зі змінами) установлено:
1) надбавки працівникам у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки):
• за високі досягнення у праці;
• за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання);
• за складність, напруженість у роботі.
2) доплати працівникам у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (тарифної ставки):
• за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників;
• за суміщення професій (посад);
• за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт.
Зазначені види доплат не встановлюються керівникам бюджетних установ, закладів та організацій, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів цих установ, закладів та організацій, їх заступникам.
У зв’язку із вищенаведеним у постанові Кабміну від 30.08.2002 р. № 1298, за здійснення додаткової роботи уповноваженої особи працівнику можливо встановити грошову винагороду у вигляду будь-якої виплати:
• надбавки або доплати?
• чи лише доплати?
Потрібно прив’язуватися до слова «доплата»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі. При цьому зважаючи, що питання трудових правовідносин не відноситься до законодавства у сфері публічних закупівель, пропонуємо надіслати запит як електронне звернення через відповідний розділ офіційного веб-порталу Міністерства http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472-ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian або http://www.me.gov.ua/Feedback/SendMessage?lang=uk-UA для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Міністерства, в компетенції якого знаходиться питання трудових правовідносин та встановлення відповідної оплати.
|