Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
Про Міністерство Діяльність Бізнесу Громадськості Воєнний стан: громадянам та бізнесу
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
25.08.2021 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
3222 / 3262
Переможцем процедури закупівлі на підтвердження підстав відповідно до ст 17 ЗУ "Про публічні закупівлі" надано довідку МВС України щодо відсутності незнятої чи непогашеної судимості , проте в наданій довідці зазначений факт про наявність кримінального провадження та направлення його до суду. Відомості щодо судового розгляду кримінального провадження в МВС відсутні. У звязку із викладеним, чи є підстави у замовника відхілити пропозицію Переможця?
Відповідь
03.01.2021 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
3222 / 3104
17.12.2020 року було укладено договір на вікна в кількості 10 штук. Але на даний момент за догвоором оплата не проведена а вікна передані.Чи можливо укласти за даним догвоором додаткову угоду ? Які дії необхідно здійснити якщо кошти будуть наявні у лютому місяці 2021 року?
Відповідь
06.01.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
3222 / 3068
З 01.04.2020 року лікарня, як надавач медичних послуг вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, зобов’язана буде підписати договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій з Національною службою здоров’я України (далі - НСЗУ). Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» від 19 жовтня 2017 року № 2168-VIII оплата надання медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій здійснюється на підставі інформації та документів, що внесені надавачем медичних послуг до електронної системи охорони здоров’я. Тобто оплата НСЗУ здійснюються уже по факту лікування кожного окремого пацієнта (з розрахунку наданої послуги та витрачених лікарських засобів). Питання – яким чином провести процедуру міжнародних відкритих торгів та здійснити реєстрацію тендерного договору, якщо відповідно до п.2.10. наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України» від 02.03.2012 року № 309 органи Казначейства не реєструють зобов’язання у разі відсутності у розпорядника бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом? Тому що такі кошти будуть виділені після лікувань пацієнтів і не відразу в сумі, необхідній для підписання договору. Крім того, з 19.04.2019 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19 вересня 2019 року № 114-IX укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених законом тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян". Тобто тут виходить замкнуте коло. Ми, як замовник, можемо оголосити процедуру відкритих торгів з міжнародною публікацією (що займе достатньо довго часу – до 2,5 місяці) на очікувану вартість та завершити таку процедуру. Однак, у реєстрації такого договору у органах Державної казначейської служби України буде відмовлено, оскільки не буде фінансування від НСЗУ (ліки ще не куплені –пацієнти не проліковані - кошти від НСЗУ не надійшли).
Відповідь
23.04.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
3214 / 3111
19.03.2019 ДП «ПРОЗОРРО» видав наказ № 10 «Про затвердження інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах 2 та 3 частини 1 статті 2 ЗУ «Про публічні закупівлі», який не зареєстрований в Міністерстві юстиції України. Згодом, за день до набрання чинності Нового Закону, ДП «ПРОЗОРРО» видає наказ № 18 «Про внесення змін до Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншої за вартість, що встановлена в абзацах 2 та 3 частини 1 статті 2 ЗУ «Про публічні закупівлі». Наказ від 19.03.2019 №10 зі змінами у редакції наказу №18 від 17.04.2020 видані з метою впорядкування використання електронної системи закупівель під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» з дотриманням постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 «Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків» (надалі - Постанова №166) і наказами Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18.03.2016 № 473 «Про визначення веб–порталу Уповноваженого органу з питань закупівель у складі електронної системи закупівель та забезпечення його функціонування», від 18.03.2016 № 477 «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі». Постановою № 166 затверджено Порядок функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків. Ч. 2 Розділу «Загальні положення» Постанови № 166 визначено, що адміністратор електронної системи закупівель (далі - адміністратор) – юридична особа, визначена Уповноваженим органом відповідальною за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу. Відповідно до п. 13 Розділу «Основні завдання та функції адміністратора» Постанови № 166 умови використання електронної системи закупівель для здійснення закупівлі, вартість якої є меншою за вартість, визначену в ч. 1 ст. 2 Закону у попередній редакції, з метою здійснення відбору постачальника товару(ів), надавача послуг(и) та виконавця робіт визначається адміністратором. Адміністратором є ДП «Прозорро», яке наказом №10 від 19.03.2019 р. затвердило Інструкцію про порядок використання електронної системи закупівель, вартість якої є меншою за вартість, що встановлено в абзацах другому і третьому частини першої статті другої Закону України «Про публічні закупівлі». Отже, замовники до введення в дію Нового Закону, оголошуючи публічні закупівлі (допорогові закупівлі) керувалися інструкцією (порядком), затвердженою наказом №10 від 19.03.2019 р. зі змінами. Таким чином, виникає логічне запитання: яку юридичну силу мають нормативні акти, в т.ч., але не виключно накази, інструкції, порядки, визначені Уповноваженим органом з питань закупівель у складі електронної системи закупівель та забезпечення його функціонування в особі ДП «ПРОЗОРРО». Ефективним способом вирішення проблем юридичних суперечностей (колізій) є тлумачення чи/або роз’яснення, що дає можливість виявити суперечливі і колізійні норми в законодавстві, встановити зв’язок загальних і спеціальних норм, допомогти правильно зрозуміти сферу їх дії, коло осіб, на яких поширюється їх дія, зміст того чи іншого законодавчого терміну. В межах своїх повноважень роз’яснення законів, в тому числі умови, порядок та застосування нормативно-правових актів, можуть надавати профільні комітети Верховної Ради України, Міністерства та спеціалізовані відомства. Враховуючи наведене,просимо надати роз'яснення щодо юридичної сили та дотримання нормативних актів ДП «ПРОЗОРРО»? Дякуємо!
Відповідь
17.07.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
3213 / 3269
Добрий день. Просимо надати роз’яснення щодо Ст.17 ЗУ «Про публічні закупівлі» п.12 ч.1 Ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі»: службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми. Замовник встановлює вимогу в тендерній документації щодо необхідності підтвердження учасниками у складі тендерної пропозиції відсутності підстав, встановлених п.п. 5, 6, 12 і 13 ч. 1-2 ст. 17 закону. При цьому підтвердження таких підстав може бути передбачено в довільній формі. Водночас для переможця замовник встановлює вимогу про надання документального підтвердження щодо відсутності підстав, передбачених згаданими пунктами, та за п.12 довідку, видану Міністерством внутрішніх справ України. При цьому Замовник відмовляється приймати довідку з МВД за даним пунктом (про те, що службова особа учасника до кримінальної відповідальності не притягувалася, не знятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває), аргументуючи це тим, що ця довідка закриває п. 6 ч.1 ст.17 Закону, а не п. 12 Ст.17. Виходячи з цього чи є роз’яснення щодо необхідності надання додаткової довідки з МВД за п.12, чи довідка про відсутність кримінальної відповідальності, видана МВД, є документом, який надає переможець торгів для підтвердження відсутності підстав для відхилення тендерної пропозиції за п.12 ч.1.Ст.17 Закону ?
Відповідь
Попередня 1 ... 109 110 111 112 113 114 115 ... 262 Наступна

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів 		Бази даних у сфері
технічного регулювання; 		Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг 		Державні закупівлі
 
Електронне звернення Мапа сайту Статистика Що нового на сайті
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2