|
23.09.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Тендер відбувся в 2004 році (до прийняття Закону України "Про державні закупівлі"), врезультаті чого було підписано договрі між сторонами. На даний момент змінюється одна із сторін. Для цього протрібно знову проводити тендер і підписувати договір вже з новою стороною договору чи можна просто укласти договір з новою стороною так, як первинний договір було укладено до прийняття ЗУ "Про державні закупівлі"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України від 22.02.2000 № 1490-III "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (зі змінами) (далі - Закон) встановлював правові та економічні засади здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів.
Статтею 34 Закону було визначено, що договір про закупівлю укладається тільки в письмовій формі та відповідно до положень Цивільного кодексу України. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі, крім випадків зменшення ціни тендерної пропозиції, у порядку, передбаченому Законом, та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю, крім випадків, коригування ціни договору в разі отримання відповідного позитивного висновку Комісії.
У свою чергу, частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України ) визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Пунктами 2 і 3 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Зобов'язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору (частина перша статті 526 ЦК України).
Таким чином, виходячи зі змісту статті 34 Закону, відповідно до якої, зокрема умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі, крім випадків зменшення ціни тендерної пропозиції, у порядку, передбаченому Законом, та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю, крім випадків, коригування ціни договору в разі отримання відповідного позитивного висновку Комісії, при цьому істотною умовою договору про закупівлю є можливість зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків, заміна сторони у зобов’язанні (за виключенням правонаступництва згідно зі статтею 104 ЦК України) суперечить Закону в цілому, оскільки договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень ЦК України між замовником і учасником-переможцем процедури закупівлі.
Поряд з цим у разі якщо замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено придбання товарів, робіт і послуг та за результатами закупівлі укладається договір, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
|
|
22.09.2021
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день.
Чи має підприємство включати единий податок у розмірі 5% у склад Договірної ціни на Договорі підряду.
Отже згідно ДСТУ Б Д. 1. 1-1:2013 п. 5.8.3 до враховуються податки, збори, обов'язкові платежі, встановлені чинним законодавством і не враховані складовими вартості будівництва.
Так саме це прописано у п. 6.2.3 та п. 6.2.13
У програмному комплексі АВК всіх редакцій розрахунок договірної ціни завершується включенням єдиного податку до складу договірної ціни.
Органом фіскального контролю оскаржено включення єдиного податку 5% до складу договірної ціни з посиланням на тотожність єдиного податку та податку на прибуток. Таким чином орган фінансового контролю вважає що, єдиний податок не належить до витрат, пов'язаних з виконанням робіт, та є таким, що належить до сплати безпосередньо платником такого податку.
Прошу роз'яснити, чи враховувати єдиний податок 5% у складі договірної ціни, а якщо ні, то за рахунок яких коштів сплачувати даний податок. Отже складення цінової пропозиції регламентований процес та не передбачає ніяких дій, що суперечать законодавству України.
З повагою, та сподіванням на скорішу відповідь
Морозан Владіслав
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас договірна ціна складається учасником з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293.
Відповідно до Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 06.03.2019 № 227 (зі змінами), Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197, Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва та відповідно до покладених на нього завдань зокрема затверджує будівельні норми, методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів, забезпечує формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції.
Тому, з питання зазначеного у запиті пропонуємо звернутись до вищезазначених органів виконавчої влади.
|
|
15.09.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Чи можлива заміна Банка – Гаранта, якщо Учасник/переможець надав «Забезпечення виконання договору про закупівлю» у вигляді банківської гарантії (безвідкличної, безумовної банківської гарантії) після укладання договору, заміна на Банк-нерезидент.
Умови надання забезпечення виконання договору про закупівлю, згідно ТД наведенні нище: «Замовником вимагається від учасника-переможця внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору у формі: банківської гарантії (безвідкличної, безумовної банківської гарантії) із зобов’язанням банку у разі невиконання умов договору про закупівлю, відшкодувати замовнику на рахунок Державної казначейської служби України кошти у сумі забезпечення виконання договору, визначеній в тендерній документації.
Форма та зміст банківської гарантії повинні відповідати вимогам Положення «Про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639.
Розмір забезпечення виконання договору складає: 1 % (один) від вартості договору.
Не пізніше дати укладення договору про закупівлю Учасник-переможець, вносить забезпечення виконання договору в формі оригіналу банківської гарантії.
Строк дії забезпечення виконання договору повинен перевищувати строк дії договору не менше ніж на 30 днів.
Усі витрати, пов'язані з поданням забезпечення виконання договору про закупівлю, здійснюються за рахунок коштів Учасника.
Внесення забезпечення виконання договору про закупівлю не припиняє виконання зобов'язань Учасника за договором про закупівлю.
Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п’яти банківських днів з дня настання зазначених обставин на письмовий запит учасника або особисто.
Кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору (у разі якщо вони не повертаються), підлягають перерахуванню до відповідного бюджету.»
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Підстави для повернення забезпечення виконання договору про закупівлю визначені в частині другій статті 27 Закону та є вичерпними.
Водночас взаємовідносини під час оформлення гарантії між учасником процедури закупівлі та банком-гарантом регулюються на підставі заяви про надання гарантії та договору про надання гарантії (за наявності), якими передбачені умови, за якими надається гарантія.
Таким чином, забезпечення виконання договору про закупівлю надається з метою забезпечення виконання зобов’язань учасником перед замовником за договором про закупівлю та не забезпечує виконання зобов’язань учасником перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції, а умови, за якими надається гарантія визначаються у заяві про надання гарантії та договорі про надання гарантії (за наявності), відповідно замовник самостійно приймає рішення щодо питання, порушеного у запиті.
|
|
08.09.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Прошу надати відповідь на наступне питання: Чи є обов'язковою організація та проведення закупівлі електричної енергії за ДК 021:2015 09310000-5 за рамковими угодами через централізовану закупівельну організацію (Державна установа "Професійні закупівлі") відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 846-р "Про визначення державної установи "Професійні закупівлі" згідно із Законом України "Про публічні закупівлі", якщо замовником є структурний підрозділ Міністерства оборони України
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи зі змісту пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846-р “Про визначення державної установи “Професійні закупівлі” централізованою закупівельною організацією" (далі – Розпорядження) централізована закупівельна організація державна установа “Професійні закупівлі” (далі – централізована закупівельна організація) проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів і послуг (крім поточного ремонту) в інтересах замовників згідно із Законом.
При цьому для замовників згідно з додатком 2 Розпорядження централізована закупівельна організація в обов’язковому порядку проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів згідно з додатком 4 Розпорядження за рахунок коштів державного бюджету з 1 січня 2021 року.
Додатком 4 Розпорядження визначено перелік товарів, закупівля яких через централізовану закупівельну організацію є обов’язковою, зокрема електрична енергія.
Отже, закупівля електричної енергії централізованою закупівельною організацією в обов’язковому порядку здійснюються саме для замовників, визначених у додатку 2 Розпорядження.
При цьому інші замовники, які не визначені додатком 2 Розпорядження здійснюють закупівлю електричної енергії самостійно з урахуванням вимог Закону.
Водночас питання щодо проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами через централізовану закупівельну організацію для відокремлених структурних підрозділів центральних органів виконавчої влади, які не мають статусу юридичних осіб розглянуто у запиті 688/2021 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f08a1288-500b-4ded-96c5-b5e6e4035e1b&lang=uk-UA
|
|
03.09.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Черкаський міський центр зайнятості просить надати роз’яснення з наступного питання. У відповідності до ст. 30 ЗУ «Про зайнятість населення» Черкаський міський центр зайнятості здійснює оплату ваучера за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття виходячи з його фінансових можливостей. Вартість ваучера встановлюється в межах вартості навчання, але не може перевищувати десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом.
Порядок видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці, затверджений Постановою КМУ № 207 від 20.03.2013 року, згідно вказаного порядку підставою для здійснення оплати ваучера є завірена належним чином копія договору укладеного між навчальним закладом та особою, що отримала ваучер, а також розрахунок вартості витрат на навчання, відомості про рахунок закладу освіти для оплати вартості навчання із зазначенням прізвища, імені та по батькові особи, копії ліцензії на освітню діяльність, свідоцтва про атестацію закладу освіти або сертифіката про акредитацію освітньої програми (за наявності), відривну частину ваучера з відміткою про прийняття на навчання.
Таким чином у Черкаського міського центру зайнятості не виникає договірних відносин ні з отримувачем ваучера ні з навчальним закладом, але витрати по оплаті вказаної послуги з навчання несе Черкаський міський центр зайнятості, а тому просимо роз’яснити чи має Черкаський міський центр зайнятості відображати оплату таких послуг на майданчику публічних закупівель. Якщо так то які документи необхідно відображати на майданчику публічних закупівель та який буде термін подання звіту про виконання такого зобов’язання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг та за результатами закупівлі укладається договір, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
Крім того, оприлюднення інформації про закупівлю передбачено статтею 10 Закону. Так, зокрема, відповідно до частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом, інформацію про закупівлю.
Водночас у разі якщо замовником у розумінні Закону здійснюються видатки, які не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом, та укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також нормативно-правові акти, розроблені на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|