|
|
23.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону України Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель, до об’єднання
учасників належать: окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання
юридичних осіб - резидентів; окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання
юридичних осіб (резидентів та нерезидентів); об’єднання юридичних осіб -
нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.
Просимо надати роз’яснення у наступній ситуації. Є кілька ТОВ які самостійно приймають участь у тендерах через ПРОЗОРО але вони хочуть об’єднатись щоб їхні інтереси представляв один учасник, тобто подавав документи для участі в тендерах . Ми не дуже розуміємо що це за об’єднання учасників?? Господарський кодекс в статтях 118-127 не розкриває це поняття.
Яка на вашу думку це має бути форма об’єднання ? Вони хочуть об’єднатись на партнерських засадах без поглинання один одного але для досягнення комерційного результату. Це має бути нова ТОВ яка їх об’єднає чи ні? Які види підприємств та організацій можуть входити в таке об’єднання? Бо серед партнерів та охочих об’єднатись є приватні, державні та комунальні підприємства. Серед них є виробники, надавачі різних послуг та ін.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать:
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів;
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів);
об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.
Відповідно до статті 118 ГК України об'єднання підприємств є юридичною особою.
Статтею 120 ГК України визначено організаційно-правові форми об'єднань підприємств.
При цьому відповідно до Положення Міністерства юстиції України (далі- Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику, зокрема у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців.
Тому, з питання порушеного у запиті, пропонуємо звернутися до Мін’юсту.
|
|
|
23.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
У зв"язку із нестабільною економічною ситуацією в країні, зумовленою панемією СOVID-19 та запровадженням нової моделі фінансування закладів охорони здоров"я, останні вимушені вдаватись до максимальної економімії під час проведення процедур закупівель. Постає питання, чи може комунальне некомерційне підприємство здійснити закупівлю дороговартісного медичного обладнання, що було вже у використанні у іншого суб"єкта господарювання, за умови надання останнім експертного висновоку щодо технічної можливості експлуатації такого обладання, невеликим його амортизаційним зношенням та наданням переліку сервісних центрів, які обслуговують таке обладнання
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим, питання визначення потреб організації-замовника, можливості та доцільності придбання як нового, так і бувшого у використанні предмета закупівлі належать до компетенції замовника та не є предметом регулювання цього Закону.
При цьому предмет закупівлі визначається замовником самостійно у відповідності до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 15.04.2020 № 708.
Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі) має міститися у тендерній документації (пункт 3 частини другої статті 22 Закону), що розробляється та затверджується замовником самостійно.
|
|
|
23.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
При розгляді тендерної пропозиції учасника виявлені невідповідності в інформації та/або документах, що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Крім того тендерна пропозиція учасника містить інші невідповідності вимогам тендерної документації (наприклад, учасник не надав ряд документів для підтвердження інших вимог тендерної документації, зокрема щодо технічної частини та/або підтвердження відсутності підстав, встановлених ст. 17 Закону тощо).
У такому випадку, які дії Замовника при відхилені тендерної пропозиції такого учасника:
Замовник може відразу відхилити тендерну пропозицію, обґрунтувавши недоцільність усунення невідповідностей, оскільки є інші зауваження, які не передбачені частиною шістнадцятою ст. 29 Закону
чи
Замовник, відповідно до частини шістнадцятої статті 29 Закону, зобов'язаний спочатку розмістити повідомлення про усунення невідповідностей, а потім вже відхиляти таку пропозицію за підставами, що залишаються?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання міститься у запиті 1332/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2609b34c-7091-431c-a520-d85f4665cbf1&lang=uk-UA
|
|
|
22.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи можна в тендерній документації встановлювати вимогу до учасника наступного змісту:Учасник, тендерна пропозиція якого за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною та перебуває в статусі "Розгляд тендерної пропозиції / Кваліфікація переможця / Період кваліфікації", зобов’язаний протягом одного дня після допущення його до розгляду (після завершення аукціону або відхилення попередньої пропозиції тощо) розмістити на майданчику та направити на електронну адресу Замовник сканований документ який містить остаточну тендерну пропозицію (цінову) за результатами пониження ціни на аукціоні, оформлений згідно з Додатком 1 завірений підписом уповноваженої особи та печаткою (у разі її використання) зі всіма обов’язковими додатками, якими є:
- тверда договірна ціна;
- локальний кошторис;
- розрахунки до договірної ціни, складені відповідно до вимог ДСТУ Б Д.1.1-1:2013.
- підсумкова відомість ресурсів;
- календарний графік виконання робіт. Чи не буде це порушенням, враховуючи вимоги діючої редакції Закону україни "Про публічні закупівлі".Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас позиція Мінекономіки щодо погодження договірної ціни у разі закупівлі робіт залишилась незмінною та розглянута в листі від 05.08.2016 № 3302-06/24782-06 “Щодо здійснення закупівлі робіт”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24782-06
|
|
|
19.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник - Державне підприємство «Місцеві дороги Запорізької області» звертається до Вас щодо порядку погодження Замовником договірної ціни Переможця процедури відкритих торгів на закупівлю робіт (зокрема: з будівництва, реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг) та послуг (зокрема: з експлуатаційного утримання і поточного ремонту автомобільних доріг).
Відповідно до статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Відповідно до статті 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.
Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного Підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його Замовником.
При цьому пунктом 6.2.4 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» (далі – ДСТУ) визначено, що ціна пропозиції Переможця торгів є договірною ціною на об’єкт будівництва, яка формується Генпідрядником із залученням субпідрядних організацій, погоджується із Замовником.
Разом з тим, пунктом 3.15. ДСТУ визначено, що договірна ціна – кошторис, яким визначається вартість робіт, узгоджена сторонами (Замовником та Підрядником) та обумовлена у договорі підряду.
Враховуючи те, що ціна тендерної пропозиції Учасника може зменшуватися за результатами електронного аукціону, що призводитиме до необхідності перерахунку Учасником кошторису, та те, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції, чи може договірна ціна (кошторис) на закупівлю робіт (зокрема: з будівництва, реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг) та послуг (зокрема: з експлуатаційного утримання і поточного ремонту автомобільних доріг) надаватися Переможцем разом з проектом договору на закупівлю, який підписаний з його сторони, та погоджуватися Замовником у строк, визначений п.6 ст.33 Закону для укладання договору?
Якщо так, чи може такий порядок погодження договірної ціни (кошторису) бути застосований також при закупівлі проєктних робіт, інших послуг, вартість яких розраховується згідно встановлених нормативних документів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас позиція Мінекономіки щодо погодження договірної ціни у разі закупівлі робіт залишилась незмінною та розглянута в листі від 05.08.2016 № 3302-06/24782-06 “Щодо здійснення закупівлі робіт”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24782-06
|