|
|
24.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пропозиція учасника була відхилена замовником з причини арифметичної помилки в формі "Тендерна пропозиція", а саме: невірно вказано ціну за одиницю товару одної з позицій. Однак, в ході аукціону нами було знижено ціну пропозиції. Відповідно до п.4 ст.41 "Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі", тобто у випадку укладення договору, останній повинен був би укладений відповідно пропозиції за результатами аукціону, та не суперечив би тендерній пропозиції за результатами електронного аукціону. Чи є підставою для відхилення пропозиції арифметична помилка в формі тендерної пропозиції до початку аукціону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 603/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d71d5494-1bb6-4246-98c5-6a6733a0871b&lang=uk-UA
|
|
|
23.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня,в ст.21 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі-Закон) вказано, яку інформацію має містити оголошення про проведення відкритих торгів, але і Наказ МЕРТУ від 22.03.2016 р. №490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель" (далі-Наказ) наразі чинний і не приведений у відповідність до Закону, а саме, в формі оголошення, відповідно до Наказу, відсутні такі пункти, як категорія замовника, мова (мови), якою(якими) будуть готуватися тендерні пропозиції, умови надання забезпечення тендерних пропозицій. При цьому в Наказі містяться пункти, які не передбачені Законом, а саме - контактна особа замовника, уповноважена здійснювати зв’язок з учасниками, вид предмета закупівлі, конкретна назва предмета закупівлі, джерело фінансування закупівлі. Разом з тим, п. 11 ч.1 ст.9 Закону не передбачено розроблення і затвердження Уповноваженим органом форм документів у сфері публічних закупівель. В зв'язку з чим питання, якими нормативно-правовими актами керуватися під час оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів? Заздалегідь вдячні за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті за посиланям 681/2020 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=77cf103d-6aa8-486d-9bbb-ff95809e22d0&lang=uk-UA
|
|
|
23.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Стаття 26 ЗУ "Про публічні закупівлі" регламентує, Механізм виправлення помилок. Учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Стаття 29. Розгляд та оцінка тендерних пропозицій/пропозицій. 16. Якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах: 1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону; 2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю. Повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей повинно містити наступну інформацію: 1) перелік виявлених невідповідностей; 2) посилання на вимогу (вимоги) тендерної документації, щодо яких виявлені невідповідності; 3) перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей. Замовник не може розміщувати щодо одного й того ж учасника процедури закупівлі більш ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції. ЗАПИТАННЯ: Якщо Учасником у складі тендерної пропозиції на підтвердження кваліфікаційних критерієв не дозавантажено додаток до договору, який є невідємною частиною, що вимагалось у тендерній пропозиції Учасників. Чи може в такому випадку Учасник виправити даний недолік шляхом завантаження недостоючего документу, чи це стосується ВИКЛЮЧНО ВИПРАВЛЕННЯ НАДАНИХ ДОКУМЕНТІВ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання міститься у запиті 800/2020 (питання 1) за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA
|
|
|
23.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону України Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель, до об’єднання
учасників належать: окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання
юридичних осіб - резидентів; окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання
юридичних осіб (резидентів та нерезидентів); об’єднання юридичних осіб -
нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.
Просимо надати роз’яснення у наступній ситуації. Є кілька ТОВ які самостійно приймають участь у тендерах через ПРОЗОРО але вони хочуть об’єднатись щоб їхні інтереси представляв один учасник, тобто подавав документи для участі в тендерах . Ми не дуже розуміємо що це за об’єднання учасників?? Господарський кодекс в статтях 118-127 не розкриває це поняття.
Яка на вашу думку це має бути форма об’єднання ? Вони хочуть об’єднатись на партнерських засадах без поглинання один одного але для досягнення комерційного результату. Це має бути нова ТОВ яка їх об’єднає чи ні? Які види підприємств та організацій можуть входити в таке об’єднання? Бо серед партнерів та охочих об’єднатись є приватні, державні та комунальні підприємства. Серед них є виробники, надавачі різних послуг та ін.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать:
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів;
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів);
об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.
Відповідно до статті 118 ГК України об'єднання підприємств є юридичною особою.
Статтею 120 ГК України визначено організаційно-правові форми об'єднань підприємств.
При цьому відповідно до Положення Міністерства юстиції України (далі- Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику, зокрема у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців.
Тому, з питання порушеного у запиті, пропонуємо звернутися до Мін’юсту.
|
|
|
23.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
У зв"язку із нестабільною економічною ситуацією в країні, зумовленою панемією СOVID-19 та запровадженням нової моделі фінансування закладів охорони здоров"я, останні вимушені вдаватись до максимальної економімії під час проведення процедур закупівель. Постає питання, чи може комунальне некомерційне підприємство здійснити закупівлю дороговартісного медичного обладнання, що було вже у використанні у іншого суб"єкта господарювання, за умови надання останнім експертного висновоку щодо технічної можливості експлуатації такого обладання, невеликим його амортизаційним зношенням та наданням переліку сервісних центрів, які обслуговують таке обладнання
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим, питання визначення потреб організації-замовника, можливості та доцільності придбання як нового, так і бувшого у використанні предмета закупівлі належать до компетенції замовника та не є предметом регулювання цього Закону.
При цьому предмет закупівлі визначається замовником самостійно у відповідності до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 15.04.2020 № 708.
Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі) має міститися у тендерній документації (пункт 3 частини другої статті 22 Закону), що розробляється та затверджується замовником самостійно.
|