|
|
18.02.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник оголосив відкриті торги (з публікацією англійською мовою) на закупівлю дизельного палива. При плануванні замовник орієнтувався на цінову ситуацію на ринку. За час від дати оголошення закупівлі до кінцевої дати подання пропозицій на ринку відбулася суттєва зміна ціни предмету закупівлі.
Чи має право Замовник внести зміни до оголошення про закупівлю, адже в цьому випадку між сумою у плані та сумою у оголошенні буде різниця?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне за змістом питання зазначена у запиті 168/2016 розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0693e354-7673-4c48-b96c-358b39dc690e&lang=uk-UA
Водночас повідомляємо, що питання розрахунку ціни на нафтопродукти та пальне в договорах про закупівлю розглянуто в листі від 08.01.2020 № 3304-04/698-06 "Щодо розрахунку ціни на нафтопродукти та пальне", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F698-06
|
|
|
18.02.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи потрібно включати до додатку до річного плану та оприлюднювати на прозоро поточні видатки - судовий збір.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі − закупівля) − придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю − договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, у разі якщо замовником передбачено придбання товарів, робіт або послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
При цьому у разі здійснення видатків, які не є придбанням у розумінні Закону, норми Закону на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|
|
|
14.02.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
В 2019 році відповідно Річного плану закупівлі на 2019 рік та затвердженого кошторису університета була запланована процедура відкритих торгів , початок процедури - грудень 2019 року. У січні 2020 року був визначений переможець та в строк, встановлений Законом України "Про публічні закупівлі" був укладений договір. Питання: чи потрібно дану закупівлю відображати у Річному плані закупівель на 2020 рік?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання надано у запиті 105/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ef0cf781-8938-4620-badb-8fffbd665eaa&lang=uk-UA
|
|
|
13.02.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель, враховуючи наступні обставини:
У березні 2018 року за результатами проведеної процедури відкритих торгів укладено договір на закупівлю робіт по об’єкту на суму 16 млн. грн.
У грудні 2018 року укладено договір на закупівлю додаткових робіт, не передбачених початковим проектом по цьому ж об’єкту, за переговорною процедурою закупівлі на суму 7 млн. грн.
Наразі, знову виникла потреба у виконанні додаткових робіт не передбачених початковим проектом по вказаному об’єкту на суму 1,4 млн.грн.
Питання:Для укладання договору на закупівлю додаткових робіт (не передбачених початковим проектом по цьому ж об’єкту) у 2020 році на суму 1,4 млн. грн., чи можливо укласти договір на закупівлю додаткових робіт без застосування процедур закупвель, передбачених ст. 12 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо вартість таких робіт не перевищує вартісні межі (1,5 млн.грн.), передбачені ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06%20 розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить інформацію щодо виникнення потреби у додатковій закупівлі робіт.
|
|
|
13.02.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Шановні пані та панове!
Громадська організація «Спілка інвалідів стомованих хворих «Астом-Ілко», в особі президента Щербини Валентини Федорівни, звертається до Вас з проханням розглянути питання скасування проведення тендерних процедур по закупівлі виробів медичного призначення кало-сечоприймачів, які необхідно підбирати індивідуально кожному стомованому пацієнту та визначити правильною і ефективною систему Реімбурсації.
На даний час у м. Києві і в деяких регіонах України проводяться тендерні закупівлі кало-сечоприймачів для часткового забезпечення стомованих хворих засобами догляду за стомою (кало-сечоприймачами), відсутній облік стомованих пацієнтів, через вкрай делікатну проблему (проблеми замовчуються, люди не готові у нашому суспільстві приймати людей з такою проблемою).
В зв’язку з тим, що при тендерних процедурах виграє один, той або інший виробник, головним критерієм оцінки е вартість, а не якість виробів, проводиться нав’язування всім стомованим пацієнтам однакових засобів, які закупляються за державні кошти, ігнорується індивідуальний підбір засобів для кожної особи окремо, ігнорується право вибору засобів використання.
Щоб запобігти проявам алергічних реакцій, подразнень та протікань, витрачання додаткових коштів на лікування шкіри навколо стоми, які з’являються при використанні засобів, необхідно правильно підібрати засіб по формі, виду, типу та фірми виробника. Крім кало-сечоприймачів стомовані потребують допоміжних засобів по догляду шкіри навколо стоми: пасти, присипки, серветки, пояса, дезодоранти для нейтралізації запахів.
Підхід до забезпечення стомованих хворих засобами догляду через тендерні процедури не є ефективним, тому прошу вашого розуміння проблеми стомованих хворих в Україні та розглянути і підтримати питання забезпечення стомованих хворих України шляхом відшкодування (Реімбурсації).
Пропозиції Щербини В.Ф. по забезпеченню через систему Реімбурсації підтримані громадськими організаціями стомованих хворих м. Одеси, м. Львова, Херсона, стомованими пацієнтами з усіх регіонів України та представниками фірм виробників.
З повагою
Президент ГОСІСХ » Астом-Ілко» В. Щербина
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.
Водночас зазначаємо, що відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я та зокрема у сфері забезпечення державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення. Тому щодо порушених питань пропонуємо звертатися до МОЗ.
|