|
|
20.10.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону відповідно до показників третьої – п'ятої цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, а також конкретної назви товару чи послуги.
Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) відповідно до показників четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Згідно статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Річний план закупівель формується на основі бюджету. Кожний предмет закупівлі, з якого складається (формується) річний план, або додаток до нього (кожна ячейка річного плану) включає в себе один, або декілька товарів, послуг з бюджету (адміністративні витрати, або капітальні інвестиції), які мають назву балансового рахунку і яким присвоєно відповідний номер балансового рахунку. Наприклад – у бюджеті балансовий рахунок «господарські витрати на придбання засобів для утримання приміщень», номер балансового рахунку – 7431.03, сума закупівлі на рік - 52 800,00 грн., оскільки основна маса товарів, які закуповуються за цим номером балансового рахунку (за № 7431.03) – це товари побутової хімії (засоби для миття підлоги, засоби для чищення та інше), то у річному плані було зазначено назву з класифікатора «Продукція для чищення та полірування» і відповідно присвоєно код 39800000-0. Крім того, деякі ячейки (предмети закупівель) річного плану формуються на основі (тобто складаються з) двох і більше балансових рахунків.
Інший приклад: «Послуги з автомобільних перевезень (оплата послуг сторонніх організацій згідно з господарськими договорами: перевезення банківського майна), ДК 021:2015 - 60100000-9», де «оплата послуг сторонніх організацій згідно з господарськими договорами» - це назва балансового рахунку № 7431.06, а «Послуги з автомобільних перевезень» - назва визначеного замовником коду ДК 021:2015 - 60100000-9, оскільки найбільша частина суми цього рахунку буде витрачатись саме на перевезення банківського майна.
Просимо роз’яснити: за яким кодом ДК 021:2015 обліковувати послуги, або товари (тобто який код присвоїти послузі, або товару), якщо здійснюється закупівля відносно невеликої кількості послуги, товару, що фактично має інший код ДК 021:2015, ніж той, що присвоєно ячейці річного плану на основі балансового рахунку?
Наприклад, за яким кодом ДК 021:2015 обліковувати закупівлю будівельно-монтажних робіт (наприклад сейфу, або банкомату): за 60100000-9 (згідно річного плану для подібної послуги), чи 45300000-0 (фактичний, відповідний класифікатору код), якщо витрати за цією закупівлею покладатимуться на той же самий балансовий рахунок № 7431.06 «оплата послуг сторонніх організацій згідно з господарськими договорами: перевезення банківського майна» (ДК 021:2015 - 60100000-9)?
Крім того, у бюджеті є балансовий рахунок «інші господарські витрати» (№ рахунку 7431.07), з якого протягом року здійснюється закупівлі мінеральної води (орієнтовною вартістю 100 грн.), конфет (орієнтовною вартістю 50 грн.), гвіздки (300 грн.), шпаклівка, інші будівельні матеріали, пластикові стаканчики (1000 грн.), комплекти для санвузла, а також багато іншого різного товару. Усі ці товари мають абсолютно різні коди класифікатора. Яким чином на основі цього балансового рахунку формувати річний план? Очевидно, що навіть якщо сформувати умовний річний план (розподіливши на копійчані суми закупівель та матеріалів – по 50-100 грн.), то такий річний план довелось би змінювати чи не щодня, постійно збільшуючи, або зменшуючи певну очікувану суму закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Публічні закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 3 Закону, зокрема такими як відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель.
Дотримання принципів закупівель забезпечується зокрема через доступ до інформації, оприлюдненої на веб-порталі Уповноваженого органу, який відповідно до частини п’ятої статті 12 Закону є безоплатним та вільним.
У свою чергу, згідно зі статтею 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, який безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель. Форма річного плану закупівель затверджена наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ).
Поряд з цим предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом (пункт 18 частини першої статті 1 Закону). Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Так, зокрема відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Водночас зазначаємо, що питання визначення предмету закупівлі міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Таким чином, оприлюднення річного плану закупівель, який відображає заплановані замовником для закупівлі предмети, визначені згідно Порядку та складеного відповідно до форми, затвердженої Наказом, здійснюється замовником відповідно до Закону та має інформативний характер.
При цьому Законом та нормативно-правовими актами, розробленими на виконання Закону, не передбачено складання замовником річного плану закупівель на основі балансового рахунку. Тому, під час складання і затвердження річного плану закупівель замовники керуються вимогами Закону та Порядку.
Додатково пропонуємо ознайомитись із питанням планування закупівель, яке розглянуто в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
19.10.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до пункту 32 статті 1 Закону товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Якщо у закупівлю обладнання (товар) входить монтаж цього обладнання, вартістю менше ніж саме обладнання,чи може замовник окремо закупати обладнання (товар), а окремо послуги з монтажу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень.
Предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом (пункт 18 частини першої статті 1 Закону).
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Поряд з цим визначення поняття “послуги” та “товари” наведено в пунктах 17 та 32 частини першої статті 1 Закону.
Таким чином, у залежності від предмета(ів) закупівлі, визначеного(них) замовником відповідно до Порядку, придбання товарів або послуг здійснюється замовником шляхом застосування однієї з процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону.
|
|
|
13.10.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч.2 п.1 аб.6 Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №454,"Під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника".Відповідно до Закону України"Про лікарські засоби",лабораторні реактиви не є лікарськими засобами.Але відповідно до національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”код 33600000-6 Фармацевтична продукція з уточненням до 4-5 знаків містить ,як лікарські засоби так і не лікарські.Наш заклад,як замовник,визначає лікарські засоби до 3-ї цифри класифікатора,тобто 33600000-6 Фармацевтична продукція , а лабораторні реактиви до 4-і - 33690000-3 Лікарські засоби,до якого входить код 33696000-5 Реактиви та контрастні речовини.Виникає питання:"Чи це все-таки різні предмети закупівлі,чи один"?І процедуру закупівлі необхідно визначати,керуючись сумарною вартістю за кодами 33600000-6 та 33690000-3,чи ні?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмета закупівлі", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
12.10.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до вимог Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №454 від 17.03.2016, під час здійснення закупівлі лікарських засобів замовник повинен визначати предмет закупівлі за показниками третього цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу, а у разі закупівлі двох та більше лікарських засобів – замовник повинен зазначати у дужках міжнародне непатентоване найменування кожного закуповуваного лікарського засобу. Чи повинен замовник зазначати в назві предмету закупівлі у дужках міжнародні непатентовані найменування кожного закуповуваного лікарського засобу, у разі якщо предмет закупівлі поділено замовником на частини (лоти)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі” та від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 “Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)” розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
09.10.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
В результаті пориву трубопроводу виникла необхідність в проведенні послуг з поточного ремонту пошкоджених приміщень будівлі. З метою визначення обсягів збитків та визначення шляхів ліквідації наслідків аварії був розроблений технічний кошторис на виконання послуг з поточного ремонту приміщень будівлі. Страховою компанією нам були відшкодовані витрати спричинені аварією на підставі зазначених документів.
Просимо надати відповідь чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» на такий випадок.
Це запитання виникло тому, що Замовник буде проводити закупівлю послуг з інших видів поточного ремонту, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, встановлені абзацом другим частини першої статті 2 Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Отже, у залежності від вартості предмету закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок), замовник здійснює таку закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись межами, встановленими в статті 2 Закону.
При цьому відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування Закону.
Водночас, згідно з пунктом 2 Розділу II Порядку під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури.
Ураховуючи викладене, якщо послуги з поточного ремонту проводяться за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури, їх закупівлю замовник здійснює керуючись вартісними межами, встановленими частиною першою статті 2 Закону для кожного окремого будинку, будівлі, споруди, лінійного об’єкту інженерно-транспортної інфраструктури.
|