|
|
26.04.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
З метою дотримання принципів здійснення публічних закупівель відповідно до ст. 5 Закону, зокрема «недискримінація учасників та рівне ставлення до них» та з метою приведення ціни тендерної пропозиції учасників до рівних умов з іншими учасниками, Замовником були застосовані певні правила для розрахунку ціни їх тендерної пропозиції, а саме: для учасників - неплатників ПДВ - додавання до ціни 20% ПДВ (1); для учасників-нерезидентів - розрахунок приведеної вартості з додавання до ціни 20% ПДВ, мита, акцизу, вартість перевезення, витрат на митне оформлення, тощо (2).
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 р. №382 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 166 і від 12 жовтня 2022 р. № 1178» пункт 28 Особливостей доповнено абзацом такого змісту: «Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують нижню межу ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі».
Отже, враховуючи зазначення, просимо роз’яснити чи є порушення встановлення в тендерній документації зазначених додаткових умов для формування ціни тендерної пропозиції учасників - неплатників ПДВ (додавання до ціни 20% ПДВ) (1) та учасників-нерезидентів (розрахунок приведеної вартості з додавання до ціни 20% ПДВ, мита, акцизу, вартість перевезення, витрат на митне оформлення, тощо) (2) вимог абзацу 11 п. 28 Особливостей (Детально у вкладенні)
|
|
Відповідь
|
|
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd2e8eee-3c53-406e-b058-bc921c6a2795&lang=uk-UA Крім цього, зазначаємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Отже, питання встановлення порушень законодавства у сфері публічних закупівель під час здійснення контролю належать до компетенції Держаудитслужби.
При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
18.04.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Суть питання викладене в приєднаних документах
|
|
Відповідь
|
|
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0Отже, визначення приналежності до замовників у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) здійснюється самостійно та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіє суб'єкт або його орган управління. Виходячи з частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 No 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення суб'єктів до замовників у розумінні Закону в конкретних випадках.
|
|
|
19.04.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Під час воєнного стану замовник може проводити спрощені закупівлі відповідно до наказу ДП «Прозорро» № 25, яким затверджено Інструкцію про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в Особливостях. З огляду на п. 1 Інструкції та норми п. 11 Постанови № 1178 Наказ № 25 та затверджена цим наказом Інструкція можуть застосовуватися замовником у разі закупівлі: товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту) до 100 тис. грн; послуг з поточного ремонту до 200 тис. грн; робіт, вартість яких до 1,5 млн грн.
В разі проведення Спрощеної закупівлі за наказом №25 скажімо на роботи до 1,5 млн, в складі яких є локалізований товар:
чи потрібно вимагади довідку/інформацію про локалізацію?
Чи потрібно вимагати документи по пункту 13-1 Постанови Уряду №861, зважаючи що у цьому пункті йдеть про тендерну пропозицію та тендерну документацію, при цьому ці поняття не застосовуються при проведенні спрощеної закупівлі за Наказ № 25?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на Ваше питання міститься в запитах №№ 215/2024, 692/2023, 624/2023 та у листі від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 "Щодо локалізації", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=beb5235e-c433-40df-9159-562bb0709f34&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c452af1b-9120-4441-bdf5-b6ef4b119b4a&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d56622d-a3fb-41bd-be47-875be3b3fbfe&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62315Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи з пункту 6-1 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, тимчасово, з 2022 року строком на 10 років, встановлюються такі особливості здійснення закупівель, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень: 1) замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує, зокрема у 2024 році - 20 відсотків; 2) особливості здійснення закупівель, визначені цим пунктом, застосовуються до таких товарів, що вказані у цьому пункті.
Згідно з абзацом третім пункту 3 Особлиостей під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей (крім випадків, передбачених абзацами четвертим - шостим цього пункту) замовники застосовують положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, крім підпункту 4 пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, з урахуванням положень, визначених цим абзацом. У разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених пунктом 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, вартість яких у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені абзацом першим пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, закупівля таких робіт чи послуг здійснюється з урахуванням особливостей, установлених пунктом 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону.
Так, згідно з підпунктом 4 пункту 6-1 Розділу Х Закону у разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених цим пунктом, процедури закупівлі таких робіт чи послуг здійснюються з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
Таким чином, вимога про ступінь локалізації виробництва розповсюджується на закупівлю робіт чи послуг, очікувана вартість яких дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень та водночас за умови, що вартість товару з переліку підпункту 2 пункту 6-1 Розділу Х Закону у складі цих робіт чи послуг також дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень.
|
|
|
19.04.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пункт 8 Особливостей № 1275 встановлює, що державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів зокрема :у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), з урахуванням положень, визначених цими особливостями.
Замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати 5 робочих днів з дня завершення електронного аукціону (частина 11 статті 14 Закону).
При цьому, державний замовник під час розгляду пропозиції учасника спрощеної закупівлі у разі виявлення невідповідності в інформації та / або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у складі пропозиції та / або подання яких вимагалося оголошенням про проведення спрощеної закупівлі, повинен розмістити у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду пропозицій, повідомлення з вимогою виправити невідповідності в інформації та / або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у його пропозиції, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення державним замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
При цьому, якщо державний замовник на четверти день розглядає розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника , то він втрачає «24 години» на виправлення не відповідповідностей.
Чи планується технічна реалізація продовження строку розгляду пропозицій державними замовниками при проведенні спрощеної закупівлі, задля можливості скористатися нормою 24 години на виправлення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувач! Відповідно до частини першої статті 30 Закону України “Про обороні закупівлі” Кабінетом Міністрів України визначені Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі Особливості – № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Крім цього постановою Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2024 року № 122 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275” внесено зміни до Постанови № 1275. Абзацом 6 пункту 8 Особливостей № 1275 визначено, що у разі проведення закупівлі в порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, державний замовник під час розгляду пропозиції учасника спрощеної закупівлі у разі виявлення невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у складі пропозиції та/або подання яких вимагалося оголошенням про проведення спрощеної закупівлі, повинен розмістити у строк, який не може бути меншим, ніж два робочих дні до закінчення строку розгляду пропозицій, повідомлення з вимогою виправити невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у його пропозиції, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення державним замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником спрощених закупівель у складі пропозиції та/або подання яких вимагається оголошенням про проведення спрощеної закупівлі, слід розуміти невідповідність інформації та/або документів у значенні, наведеному в пункті 43 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178. Державний замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника спрощеної закупівлі більш як один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у складі пропозиції. Державний замовник відхиляє пропозицію учасника спрощеної закупівлі у разі, коли учасник спрощеної закупівлі не виправив виявлені державним замовником після розкриття пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у складі своєї пропозиції, та/або змінив предмет закупівлі (його найменування, марку, модель тощо) під час виправлення виявлених державним замовником невідповідностей протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Вищезазначений порядок виправлення невідповідностей в інформації та/або документах не передбачає права державного замовника на продовження строку розгляду пропозиції учасника спрощеної закупівлі. При цьому можливість надання державним замовником відповідної вимоги про усунення невідповідносте в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у складі пропозиції, реалізовано в електронній системі закупівель. Також інформуємо, що роз`яснення для державних замовників у сфері оборони та служб державних замовників щодо особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану розміщені на офіційному сайті Міністерства економіки України за посиланням https://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=dd05262d-3644-48f9-aaae-27e7481ec00b&tag=ZakupivliDliaDerzhavnikhZamovnikivVSferiOboroniЗвертаємо увагу, що замовник приймає рішення щодо закупівлі товарів, робіт і послуг самостійно, на власний розсуд із дотриманням вимог законодавства. Разом з тим листи Міністерства не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. |
|
|
06.05.2024
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Департамент розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради звертається з наступного питання.
У наданій Вами відповіді на запит № 36/2022 зазначено, що «сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю у випадку, визначеному пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону, у разі збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків один раз протягом 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару, крім закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії».
Просимо підтвердити, чи дотримується вищевикладеної позиції Міністерство економіки України під час внесення замовником змін до договору про закупівлю, укладеного в період дії частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»?
Заздалегідь вдячні за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
|