|
|
17.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
У зв’язку із вступом в дію нової редакції ЗУ «Про публічні закупівлі» поясніть будь-ласка наступні питання:
1. Який мінімальний кінцевий термін для подання пропозицій може встановити замовник в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, якщо в 10 статті Закону вказаноне менше 6 роб.днів, а в статті 14 – не менше 5 роб. днів, однак оскільки в статті 14 термін на уточненння визначено не менше ніж 3 роб.дні, а на подання пропозицій не менше 5 роб.днів, а подавати пропозиції під час терміну уточнення технічно не можливо, то сумарно мінімальний термін до кінця подання пропозицій спрощеної закупівлі виходить 8 робочих днів? Чому таке важке формулювання в Законі?
2. Що таке машинозчитувальний формат згідно статті 10 Закону?
3. Якщо згідно статті 22 Закону тендерну документацію замовник може оприлюднити лише шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель без можливості завантаження файлів, що дозволено в спрощеній закупівлі, то яким чином замовник повинен оприлюднити усі дані згідно част.2 статті 22 Закону, зокрема технічну специфікацію, плани, креслення, тощо? Невже все потрібно заповнювати в графі «Примітка»? Чи не буде це інструментом впливу на замовників через масові моніторинги?
4. В кваліфікаційній вимозі статті 16 Закону про наявність обладнання та матеріально- технічної бази добавили «наявність технологій», поясніть будь-ласка, які існують технології при закупівлі товарів, послуг та робіт і яким чином учасники повинні надати підтвердження наявності технологій?
5. Поясніть, будь-ласка, чи згідно кваліфікаційної вимоги статті 16 Закону про наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів), учасник для підтвердження повинен надати інформацію виключно про виконання договору предмет якого повинен дослівно відповідати предмету закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Щодо питання 2
Повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 805/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=63666461-f7c0-45a7-beba-7219aa5e44b9&lang=uk-UA
Щодо питання 3
Згідно з пунктом 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація – документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Частиною першою статті 22 Закону визначено, що тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель.
Поряд з цим відповідно до пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 477, розміщення інформації в системі здійснюється замовником шляхом її внесення та заповнення в електронному вигляді через автоматизоване робоче місце замовника.
Поряд з цим наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Отже, з технічних питань, а також питань розміщення інформації замовнику необхідно звертатись до оператора авторизованого електронного майданчика та/або ДП “ПРОЗОРРО” як адміністратора системи.
Щодо питань 4-5
Відповідно до частини першої статті 16 Закону замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
Замовник установлює один або декілька з кваліфікаційних критеріїв передбачених частиною другою статті 16 Закону.
Зокрема пунктом першим та третім частини другою статті 16 Закону передбачені такі критерії як: наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).
Перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеним кваліфікаційним критеріям, визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у частині першій статті 5 Закону.
|
|
|
17.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
чи можна укласти угоду по капітальному ремонту на суму 1 млн., не застосовуючи порядок проведення спрощених закупівель , в зв'язку з тим що є проект виготовлений конкретним виконавцем, є експертиза кошторису, тому існує необхідність провести закупівлю саме з цим виконавцем та оприлюднити звіт про договір без використання електронної системи , використовуючи підпункт відсутність конкуренції з технічних причин?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Поряд з цим аналогічна відповідь міститься у запиті 609/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA
|
|
|
17.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Відповідно до ст. 11 Організація закупівельної діяльності замовника, відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів:
1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством;
2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб);
3) шляхом укладення трудової угоди (контракту) згідно із законодавством.
Якщо в установі не не введено штатним розписом окремої посади. чи можна покладати на працівника (завідувача сектору) функції уповноваженої особи, якщо цей працівник (завідувач сектору) є державним службовцем? Адже держслужбовці не можуть працювати за сумісництвом.І якщо виходити з того, що немає посади - немає суміщення посад, чи правомірно що одна особа виконує і свої безпосередні обов"язки і обов"язки уповноваженої особи, адже в даному випадку не використовується жоден з вищеперелічених варіантів призначення/визначення уповноваженої особи.
На час відпустки чи відсутності уповноваженої особи, хто може виконувати її обовязки? будь хто. чи лише особа на яку на час відсутності уповноваженої особи поклали функції уповноваженої особи певним розпорядчим актом? Адже лише уповноважена особа -проводить спрощені закупівлі, відтак, чи може головний спеціаліст заміняти на час відсутності уповноважену особу?і як? Будь яке рішення уповноваженої особи оформляється протоколом, тому в даному випадку чи може головний спеціаліст, який заміняє уповноважену особу оформляти цей протокол від свого імені? чи все ж таки на час відсутності УО має бути наказом призначена ін особа уповноваженою?Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання міститься у запиті 853/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62131428-2547-48bf-915c-80834389419c&lang=uk-UA
Щодо питання 2
Повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання міститься у запиті 678/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bca3ce88-c2eb-4602-a147-367016510f2b&lang=uk-UA (питання 2).
|
|
|
16.05.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Постачальник електричної енергії прислав повідомлення про розірвання з 01 червня договору, попередньо укладеного на період до 31 грудня. Стаття 40 Закону "Про публічні закупівлі" у такому разі передбачає можливість замовнику провести переговорну процедуру на обсяг, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю. Для того, щоб ДКС зняла невикористані кошти з попtреднього договору, замовник змушений буде укласти з постачальником додаткову угоду, якою буде скориговано загальну суму договору до фактичного обсягу споживання за період постачання (чотири місяці).
Запитання: від якої суми у даному випадку рахувати 20 відсотків - від початкової чи остаточно скоригованої?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Перелік умов для застосування переговорної процедури визначений частиною другою статті 40 Закону, зокрема якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із розірванням договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендеру, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника.
При цьому 20 відсотків відраховується від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змін внесених до нього (у разі наявності).
|
|
|
15.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Ми бюджетна установа, яка фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету та являється замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». Протягом 2019 року нами проведено відкриті торги щодо закупівлі легкового автомобілю. Умовами договору про закупівлю автомобілю визначено, що гарантійний термін на автомобіль становить 3 роки або 100 тисяч кілометрів пробігу, в залежності від того, що наступить раніше. Відповідно до умов договору він набирає чинності з дня підписання його сторонами і діє до 31.12.2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань. В грудні 2019 року постачальник поставив автомобіль, а ми здійснили оплату за нього. На сьогоднішній день у нас виникла потреба в проведенні планового технічного обслуговування цього автомобілю. Згідно з сервісною книжкою автомобілю, планове технічне обслуговування, що нам необхідне, не включається до гарантії, яка визначена договором про закупівлю, тому нам для закупівлі послуг з планового технічного обслуговування автомобілю необхідно укладати новий договір (шляхом застосування процедури закупівлі). Відповідно до сервісної книжки, всі операції з технічного обслуговування повинні здійснюватися тільки в спеціалізованих технічних центрах виробника автомобілю. Аналізом мережі Інтернет нами встановлено, що на території України (в різних її областях) діють 19 таких спеціалізованих центрів. Питання: 1.Чи можемо ми під час складання тендерної документації зазначити в ній, що спеціалізований технічний центр повинен бути розміщений виключно на території тільки нашої області? 2.Чи не буде така вимога дискримінаційною по відношенню до інших потенційних учасників такої закупівлі, які розташовані в інших областях України? Заздалегідь дякуємо за вичерпні відповіді!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону.
Разом з тим тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (частина третя статті 22 Закону).
Водночас відповідно до частини четвертої статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Ураховуючи викладене, вимоги в тендерній документації, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеним критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону.
Крім того, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників для подальшого визначення переможця торгів.
|