|
19.05.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
3 березня 2020 року Військова частина А2183 (далі - Замовник) оголосила про проведення допорогової закупівлі послуг Код ДК021: 50660000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування військових електронних систем за номером: UA-2020-03-03-002898-a.
10 березня 2020 року ДВТП «Граніт» подало свою тендерну пропозицію з урахуванням усіх вимог.
20 березня 2020 року ДВТП «Граніт» було визнано переможцем Процедури закупівлі, що підтверджується Протоколом засідання тендерного комітету № 25/16 від 20.03.2020 р. та опубліковане Замовником Повідомлення про намір укласти договір. Тобто ДВТП «Граніт» пройшло кваліфікацію, та визнано переможцем.
Згідно з діючим законодавством на момент оголошення закупівлі Замовник не мав підстав для відхилення тендерної пропозиції Переможця (п. 2, ч. 1, ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі» станом на 03.03.2020), оскільки ДВТП «Граніт» надало документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі» станом на 03.03.2020 та не відмовлялось від укладання договору.
Однак, 24 квітня 2020 року Замовник дискваліфікував ДВТП «Граніт» на підставі Висновку 4993 військового представництва Міністерства оборони України, що підтверджується Протоколом засідання тендерного комітету № 28/19 від 24.04.2020 р. та визнав переможцем ДПВТП, пропозиція якого менш економічно вигідна ніж пропозиція ДВТП «Граніт», що підтверджується Протоколом засідання тендерного комітету № 28/20 від 24.04.2020 р.
Ані в Тендерній документації, яка була опублікована Замовником, ані в діючому законодавстві України в сфері публічних закупівель, відсутні жодні вимоги щодо перевірки учасника військовим представництвом та отримання від них висновку про спроможність. До того ж, Замовник порушив строки, які передбачені для укладання Договору з переможцем, оскільки з дня визначення ДВТП «Граніт» пройшло більше 20 днів.
Враховуючи положення статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» станом на 03.03.2020, в якій зазначені основні принципи закупівлі, дискваліфікація на підставі висновку військового представництва є дискримінацією, оскільки наявність такого висновку у іншого учасника не зазначено. Тобто умова застосовується тільки до одного учасника.
До того ж, статус військових представництв (ВП) та їх повноваження, відповідно до законодавства, передбачають: ознайомлення з документами, матеріалами стосовно замовлень, участь та контроль якості робіт з ремонту озброєння та військової техніки (ОВТ), аналіз собівартості та перевірку якості вже на етапі надання послуг. Серед вичерпного переліку прав та повноважень (ВП), що містяться в вищезгаданому положенні немає такого повноваження як «надання висновку щодо спроможності надання послуг з ремонту», тобто Висновок на підставі, якого Замовник дискваліфікував ДВТП «Граніт» не може надаватись військовими представництвами, згідно вказаним документам.
На Вимогу ДВТП «Граніт» про усунення порушень в процесі проведення закупівлі вих. від 27.04.2020 №112-23/173 щодо вказаних вище порушень, Замовник надав Відповідь вих. від 08.05.2020 № 350/174/808/370/ПС, в якому відмовив в усуненні порушень, посилаючись на висновок військового представництва.
Враховуючи вищезазначене, просимо надати консультацію (роз’яснення) щодо таких питань:
1) Чи було правомірним рішення Замовника щодо дискваліфікації ДВТП «Граніт»?
2) Чи було правомірним визначення ДПВТП як переможця?
3) Чи може Замовник використовувати військові представництва для проведення перевірки учасника закупівель?
4) Чи можуть застосовуватись висновки військового представництва для кваліфікації учасника, якщо цього не було передбачено в тендерній документації та не передбачено законодавством України?
5) Яким способом ДВТП «Граніт» може захистити свої права як учасника та переможця вказаної закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовувався до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Поряд з цим питання відбору замовником постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт з використанням електронної системи закупівель під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону розглянуто в запиті 1045/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
При цьому до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери закупівель у конкретних випадках.
Водночас питання вирішення спорів, пов’язаних із проведенням закупівель вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону розглянуто в листі від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06
|
|
19.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день! Підкажіть, чи може Замовник, для виконання робіт залучити субпідрядника, якого зазначив в своїй тендерній пропозиції, будучи учасником процедури закупівлі. Залучення субпідрядника планується оформити шляхом укладення прямого договору без урахування вартісних меж, встановлених Законом. Чи розповсюджується Закон України "Про публічні закупівлі" на таку закупівлю?Підкажіть будь ласка, посилання на законодавчі документи, які підтверджують правомірність укладення прямого договору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема у разі закупівлі робіт та послуг вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю (пункт 18 частини другої статті 22 Закону).
Водночас відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
При цьому умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, а істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених Законом.
У свою чергу, частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.
Отже, у разі якщо тендерною пропозицією переможця та договором про закупівлю, виконавцем якого є замовник у розумінні Закону, передбачено залучення субпідрядника/співвиконавця, і таке залучення не передбачає на меті здійснення придбання у розумінні Закону, то такий договір про закупівлю має виконуватись належним чином відповідно до його умов і не потребує проведення процедури закупівлі виконавцем.
У свою чергу, якщо тендерною пропозицією переможця та договором про закупівлю, виконавцем якого є замовник у розумінні Закону, не передбачено субпідрядника/співвиконавця, та у разі необхідності здійснення придбання товарів, робіт або послуг, такий суб’єкт здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
Водночас повідомляємо, що у разі зазначення в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі інформації щодо наявності/відсутності залучення субпідрядника/співвиконавця та пропозицією переможця і договором про закупівлю за результатами спрощеної закупівлі, виконавцем якого є замовник у розумінні Закону, передбачено залучення субпідрядника/співвиконавця, і таке залучення не передбачає на меті здійснення придбання у розумінні Закону, то такий договір про закупівлю має виконуватись належним чином відповідно до його умов і не потребує проведення спрощеної закупівлі виконавцем.
У протилежному випадку, якщо виконавець договору про закупівлю за результатами спрощеної закупівлі не передбачає залучення субпідрядника/співвиконавця, та у разі необхідності у здійснення замовником придбання товарів, робіт або послуг, такий суб’єкт здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
|
|
19.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Є трьосороній договір. Сторони - Замовник, Виконавець, Благодійник. Благодійник плате Виконавцю грошові кошти на послугу, на замовлення Замовника більше 200 тисяч гривень. Чи потрібно проводити процедуру торгів. Благодійником є громадська організація
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 522/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=00ce823d-89ad-4753-be66-ac6ce87a8df5
|
|
19.05.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
До участі у тендерній процедурі «Відкриті торги» на закупівлю робіт по об’єкту «Будівництво дошкільного навчального закладу по вул. Володимира Момота, 46-а в м. Бориспіль Київської області (коригування)» ДК 021:2015 (CPV) – 45210000-2 – Будівництво будівель (Ідентифікатор закупівлі: UA-2020-01-03-000037-b; ID: 4c5761ecdab841b184cdcdb2f7c07978; Ідентифікатор плану: UA-P-2020-01-03-000316-a) подано 4 (чотири) тендерні пропозиції, а саме:
1. ПрАТ «БКБМ», 05408059;
2. ТОВ Подолжилбуд, 38981171;
3. ТОВ "ТРЕСТ БОРИСПІЛЬСІЛЬБУД", 13707422;
4. ТОВ "УКРБУД ЗАБУДОВА", 40015929.
За результатами проведеного електронного аукціону найбільш економічно вигідною тендерною пропозицією на закупівлю робіт по Об’єкту була пропозиція ТОВ "УКРБУД ЗАБУДОВА", на суму 57`428`200.00 грн., тому протоколом тендерного комітету Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради № 9 від 04.02.2020 визначено ТОВ "УКРБУД ЗАБУДОВА" переможцем процедури закупівлі робіт по Об’єкту.
Не погодившись з рішенням тендерного комітету про визначення переможця процедури закупівлі робіт по Об’єкту, ТОВ «Подолжилбуд» 14.02.2020 звернувся зі скаргою до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, згідно з Рішенням якої, № 4061-р/пк-пз від 03.03.2020, зокрема зобов’язано Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради скасувати рішення про визначення ТОВ "УКРБУД ЗАБУДОВА" переможцем процедури закупівлі робіт по Об’єкту.
Не погодившись з рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 4061-р/пк-пз від 03.03.2020, ТОВ "УКРБУД ЗАБУДОВА" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправним та скасування цього рішення.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.04.2020 у справі № 640/5907/20, яке набрало законної сили 18.05.2020, позов ТОВ "УКРБУД ЗАБУДОВА" задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 4061-р/пк-пз від 03.03.2020.
Протоколом тендерного комітету № 57 від 19.05.2020 залишено в силі протокол ТК № 9 від 04.02.2020 про визнання переможця процедури закупівлі, який було оприлюднено на електронному майданчику 19.05.2020.
Але на електронному майданчику встановлено 10-тиденний термін оскарження.
Чи можна укладати Договір з переможцем раніше 10-тиденного строку оскарження, враховуючи набрання законної сили рішенням суду?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною дванадцятою статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб'єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
Поряд з цим повідомляємо, що питання оскарження у судовому порядку рішень органу оскарження розглянуто у запитах 67/2018 та 593/2019, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ccc81bc5-f0d8-4bb9-91f6-4b789e19cd6a&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3c0efd30-191f-4cc8-8245-22c5d5f5e107&lang=uk-UA
При цьому відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.
|
|
19.05.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. Чи необхідно уповноваженій особі складати протоколи на оголошення процедури про звіт про договір про закупівлю (без використання електронної системи) та протоколи на визначення переможця?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною 10 статті 11 Закону уповноважена особа зокрема планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель, проводить процедури закупівель/спрощені закупівлі, забезпечує рівні умови для всіх учасників, об’єктивний та чесний вибір переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог цього Закону.
Водночас частиною третьою статті 3 Закону визначено, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Отже, оскільки Законом не визначено відповідальних щодо закупівель, що здійснюються відповідно до частини третьої статті 3 Закону, відповідальними за оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, може бути будь-яка службова (посадова) особа замовника, у тому числі уповноважена особа або будь-який член тендерного комітету (у разі його наявності).
При цьому оформлення протоколом оприлюднення в електронній системі закупівель зазначеної інформації Законом не передбачено.
У свою чергу, перелік інформації, яку повинен містити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, визначений частиною третьою статті 3 Закону.
Так, в звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, зокрема зазначається інформація про постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг, з яким укладено договір про закупівлю (пункти 3, 4 та 5 частини третьої статті 3 Закону).
Водночас поняття “переможець процедури закупівлі” та “переможець спрощеної закупівлі” визначені в пунктах 18 та 19 частини першої статті 1 Закону. Тому переможець процедури закупівлі/спрощеної закупівлі – це учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, визначений замовником в порядку, встановленому Законом для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
|