|
04.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
На "ковідні" закупівлі дія ЗУ "Про публічні закупівлі" не поширюється. Перелік таких товарів і послуг затверджується КМУ. Підстава : ЗУ №530 від 17.03.20 та пост.КМУ 225. Обидва документи чинні. ЗУ №1599 від 01.07.2021, також вносить зміни в прикінцеві положення ЗУ "Про публічні закупівлі". Цим законом "ковідні" закупівлі розділяються на прямі закупівлі (перелік та порядок затверджуються КМУ) та спрощені закупівлі. Закон чинний з 24.07.2021. Питання - яким саме законом та постановою КМУ керуватися при здійснені "ковідних" закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим до Закону Законом України від 01.07.2021 № 1599-ІХ “Про внесення зміни до розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про публічні закупівлі” щодо виключення можливості здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель” (далі - Закон № 1599-ІХ) внесені зміни, які регламентують, що на період дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, відповідно до Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є лікарські засоби, вакцини або інші медичні імунобіологічні препарати, розхідні матеріали для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичні вироби для вакцинації від COVID-19, медичне обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, системи постачання медичних газів, необхідні для боротьби з COVID-19. Перелік лікарських засобів та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України (далі – Перелік та Порядок).
Водночас Законом № 1599-ІХ регламентовано, що закупівля інших товарів та послуг, необхідних для боротьби з COVID-19, здійснюється в порядку, встановленому Законом для спрощених закупівель.
Поряд з цим зазначаємо, що відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (із змінами), Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та володіє необхідною інформацією для формування зазначеного Переліку та Порядку.
Тому, з питання щодо переліку лікарських засобів та порядку їх закупівлі пропонуємо звертатися до МОЗ.
|
|
03.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
16.07.2021 року замовником була оголошена спрощена закупівля "Капітальний ремонт приміщень будівлі комунального закладу «Черкаський заклад загальної середньої освіти» Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області за адресою: смт Черкаське, вул. Лісна, 23, Новомосковського району, Дніпропетровської області". 29.07.2021 року було визначено переможця закупівля, Укладати договір можливо з 13.08.2021 року. А 02.08.2021 року замовник змінив назву. Як правильно укласти договір в зв'язку з перейменуванням замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною першою статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом.
Відповідно до частини третьої статті 90 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.
Згідно з частиною другою статті 57 Господарського кодексу України (далі-ГК України) в установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до частини четвертої статті 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Крім того, згідно частини п’ятої статті 89 ЦК України зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації.
Таким чином, договір про закупівлю укладається з замовником процедури закупівлі, який є юридичною особою відповідно до його найменування зазначеного в установчих документах, з урахуванням змін, які набрали чинності з дня їх державної реєстрації.
При цьому пропонуємо ознайомитись з листом від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06 "Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F36904-06
|
|
02.08.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Ми громадська організація спортивного спрямування. Проводимо спортивні заходи, які внесені в Єдиний Календарний план Міністерства молоді та спорту.
Запитання:
1. Згідно пункту 9, частини 7, статті 3 ЗУ "Про публічні закупівлі" ми можемо не проводити спрощену процедуру закупівлі, а укладати прямі договори навіть, якщо сума по одній статті витрат перевищує 50 000 грн, але є меншою ніж 200 000 грн.
Чи вірно ми трактуємо статтю?
2. Згідно пункту 2, частини 7, статті 3 ЗУ "Про публічні закупівлі"
якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків:
відсутність конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником;
Також випливає, що ми можемо не проводити спрощену систему закупівлі, а укласти прямий договір. Адже у місті Львові є тільки 1 басейн, який по технічних характеристиках підходить для проведення змагань з водного поло.
Запитання: чи вірно ми трактуємо статтю і якщо так, то які саме підтверджуючі документи ми маємо надати і кому, щоб підтвердити відсутність конкуренції.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі-Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Відповідь на питання надано у запиті 2785/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=aa4f0ec2-5456-449e-979f-634acbf277dd&lang=uk-UA
Щодо питання 2
Згідно з абзацом четвертим пункту 2 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом, у разі відсутності конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником.
Отже, якщо роботи, товари чи послуги через будь-які обгрунтовані та підтверджені технічні причини, в тому числі встановлені законодавством, можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб`єктом господарювання за відсутності при цьому альтернативи, в такому разі замовник може здійснити закупівлю без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом на підставі абзацу четвертого пункту 2 частини сьомої статті 3 Закону. При цьому замовник самостійно приймає такі рішення та визначає документальне підтвердження.
|
|
30.07.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
24.07.2021р. набрав чинності Закон Україні № 1599-IX від 01.07.2021р. «Про внесення зміни до розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" щодо виключення можливості здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель» (далі за текстом – закон).
Абзацом 4 цього Закону зазначено:
Установити, що на період дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", закупівля товарів (крім лікарських засобів, вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичних виробів для вакцинації від COVID-19, медичного обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, систем постачання медичних газів) та послуг, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), здійснюється в порядку, встановленому цим Законом для спрощених закупівель".
Просимо надати роз’яснення чи застосуються до спрощених процедур стосовно закупівлі товарів, відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та Закону 1599, визначені верхні граничні суми у розмірі 200тисяч для товарів та 1,5 мільйона гривень для послуг, передбачені п.1 ст. 3?
п.1 п.1 ст3 Закону України "Про публічні закупівлі":
1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1020/2021 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b07d032f-c3cc-4cc3-ac06-4e01a4fecef7&lang=uk-UA
|
|
30.07.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Наше КНП «КДЦ» в липні 2021р. через тендер закуповувало ЗВТ,а саме гігрометри психрометричні ВІТ . Переможцем торгів став ПрАТ "Склопрілад". Поставленние ЗВТ виявилися випуску 12.2020р., Дата відачі "Декларації про Відповідність" 12.01.2021р., Міжповірочній інтервал - 1 рік. Такім чином до першої перевірки залишилося менше половини терміну. Завод виробник стверджує на підставі Вашого листа ПрАТ "Склоприладу" (лист Мінекономіки №3421-09/ 31663-070 від 11.06.2021 р.)., якщо вказані прилади у січні 2021 року пройшли оцінку відповідності встановлену вимогами Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженою ПКМУ від 13.01.2016 р. №94 за модулем F і за результатами якої на прилади нанесено знак відповідності та додаткове метрологічне маркування та дві останні цифри року 21, то відрахування терміну здійснюється від року, зазначеного у додатковому метрологічному маркуванні.
Тобто першу повірку ЗВТ необхідно провести протягом 2022 року , але, в якому місяці 2022р. потрібно провести першу повірку якщо міжповірочний інтервал - 1 рік. дата продажу ЗВТ: 23.07 2021р., дата випуску 12.2020р., дата видачі "Декларації про Відповідність" 12.01.2021р.?
Просимо Вас надати роз`яснення по цьому питаню.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки, пропонуємо його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки:
http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, в компетенції якого знаходиться Ваше питання.
|