|
13.05.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. На даний момент замовником здійснюється закупівля путівок до літніх таборів для дітей пільгових категорій шляхом проведення відкритих торгів. Торги проводимо за двома лотами: перший - 39 путівок до приміських таборів, 1 путівка до табору України. Відкриті торги двічі не відбулися, у зв'язку з відсутністю пропозицій. Зідно Закону ми маємо право провести переговорну процедуру. В той же час батьки дитини, для якої закуповується путівка по України відмовляються їхати до табору по Україні, а напроти хочуть до приміського табору.
Чи можемо ми провести переговорну процедуру за одним лотом на загальну кількість путівок, тобто на 40 путівок? Чи всеж таки це повинні бути дві переговорні процедури за кожним лотом окремо? І чи можуть буди укладені договори за кожним окремим лотом з одним і тим же постачальником/надавачем послуг?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. При цьому Законом передбачена можливість здійснювати переговорну процедуру закупівлю за окремими частинами предмета закупівлі (лотами).
Водночас підстави відміни переговорної процедури закупівлі визначені частиною четвертою статті 35 Закону. Зокрема відповідно до абзацу четвертого частини четвертої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг. При цьому переговорна процедура закупівлі може бути відмінена замовником частково (за лотом) (абзац сьомий частини четвертої статті 35 Закону).
У свою чергу, питання часткової відміни процедури закупівлі (за лотом), та укладення договору про закупівлю за лотами розглянуто в листі від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 "Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=26774
|
|
21.03.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Який день (дата, момент у часі) є закінченням процедури закупівлі у разі відхилення всіх тендерних пропозицій та неукладенням договору про закупівлю з жодним з учасників? Коли відхилено тендерну пропозицію останнього учасника та ухвалено рішення про відміну торгів? Чи формування в електронній системі закупівель звіту про результати процедури закупівлі (формується автоматично через 10 днів після відхилення останньої тендерної пропозиції)? Формування та оприлюднення звіту про результати проведення процедури закупівлі передбачено частиною 2 ст. 19 Закону протягом одного дня виключно після оприлюднення договору про закупівлю. Отже, звіт про результати процедури закупівлі у разі неукладення договору з жодним з учасників є необов'язковим документом? Запитання виникає при розрахунку перебігу строків для повернення забезпечення тендерних пропозицій у зв’язку із закінченням процедури закупівлі та неукладенням договору про закупівлю з жодним з учасників, які подали тендерні пропозиції. Заздалегідь вдячні за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що питання повернення забезпечення тендерної пропозиції розглянуто у запиті 858/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2c550715-5e81-4506-b3e2-e5ee19ca6c9c&lang=uk-UA
Поряд з цим питання оприлюднення звіту про результати проведення процедури закупівлі розглянуто у запиті 206/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e02d8969-8d2e-41c7-9f59-74d39646d8b9&lang=uk-UA
|
|
18.03.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!!!За результатами проведення відкритих торгів Учасника було визначено переможцем, направлено повідомлення про намір укласти договір. Потім Замовником було виявлено, що товар запропонований Учасником не відповідає технічним вимогам. Замовник робить запит на учасника, з вимогою поставити товар належної якості, на що Учасник направляє Замовнику листа про відмову від підписання договору. Як діяти? Відміняти торги, згідно ч. 1 ст. 31 Закону - неможливість усунення порушень чи відхиляти Учасника, згідно п. 2 ч. 1 ст. 30 Закону - відмова від підписання договору? Дякую за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій та відміни торгів визначений статтями 30 та 31 Закону.
Разом з тим, рішення приймаються замовником самостійно.
|
|
15.03.2019
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
Після проведення оцінки пропозицій щодо закупівлі, участь в якій прийняло два учасника, замовником прийнято рішення про відхилення тендерних пропозицій як першого так і другого учасника, після чого прийнято рішення про відміну торгів (з підстав відхилення всіх тендерних пропозицій). Учасник вважає рішення про відхилення його пропозиції незаконним та має намір його оскаржити. Скарга до органу оскарження подається суб’єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. При цьому, скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю. Але, враховуючи що замовником замість повідомлення про намір укласти договір, внесено в систему рішення про відміну торгів, електронна система закупівель блокує можливість подачі скарги до АМКУ, що фактично унеможливлює оскарження та порушує права учасника та принципи здійснення закупівель, визначені ст.3 ЗУ "Про публічні закупівлі".
Представники АМКУ, відповідаючи на телефонне звернення підтвердили правову позицію щодо наявності права оскарження такого рішення і повідомили про готовність розглядати скаргу, у випадку її надходження у встановленому порядку.
Суть питання: як учаснику реалізувати своє право на оскарження, враховуючи наявність такого технічного збою/порушення в роботі електронної системи закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі — Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3810-03
Таким чином, оскільки відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є ДП “ПРОЗОРРО”, щодо технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в системі вимог законодавства у сфері публічних закупівель, користувачам системи необхідно звертатись до зазначеного підприємства, як адміністратора системи.
|
|
20.02.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Щодо збільшення очікуваної вартості Оголошена у січні 2019 р багатолотова закупівля медичних матеріалів за процедурою відкриті торги по двох лотах не відбулася, у зв’язку з неподанням жодної пропозиції.
Очікувана вартість визначалася за рекомендаціями Мінекономрозвитку та МОЗ України від 19.12.2018 № 3301-04/55905-03/01.7/33810 з розрахунку тендерної ціни закупівлі аналогічних виробів у минулому році збільшеної на індекс інфляції.
За інформацією можливих постачальників, яким через електронну систему були надіслані запрошення та які брали участь у торгах в минулі роки, участь в наших торгах для них не є економічно вигідною.
Надайте будь ласка, роз’яснення: Чи може тендерний комітет при оголошенні повторної закупівлі збільшити очікувану вартість закупівлі по лоту, і якщо так – чи можливо буде здійснити закупівлю за переговорною процедурою, якщо повторні торги не відбудуться? Чи внесення зміни очікуваної вартості вважається новою закупівлею?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь зазначена у запитах 35/2016, 156/2017, 224/2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA
|