Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
Про Міністерство Діяльність Бізнесу Громадськості Воєнний стан: громадянам та бізнесу
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
19.03.2020 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
4049 / 3999
ОСББ бере участь в міській програмі, реалізовує проект - капітальний ремонт покрівлі. Загальна вартість проекту - 1 200 000,00. місто відшкодовує 720 000,00 грн. Яким чином осбб може проводити відбір виконавця проекту? (у вартість проекту входить вартість будівельних робіт, проектно кошторисної документації, тех нагляду, вартість енергоаудиту і т. д.) Чи можна проводити відбір без використання елекронної системи?
Відповідь
14.02.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
4238 / 4235
При цьому, при проведенні процедури закупівлі (відкриті торги) в порядку, визначеному Законом про закупівлі, не вбачається за можливе одночасно забезпечити дотримання положень Закону про аудит, зокрема в частині необхідності подання на розгляд органу, що призначають суб’єктів аудиторської діяльності, щонайменше двох суб’єктів аудиторської діяльності тощо. З огляду на наведене та враховуючи те, що виключні повноваження щодо обрання незалежного аудитора, визначення умов договору, що укладається з ним, та встановлення розміру оплати його послуг згідно Закону України «Про управління об'єктами державної власності» належать Наглядовій раді ДП «АМПУ», просимо надати роз’яснення щодо можливості обрання суб’єкта аудиторської діяльності та укладення з ним договору в порядку, визначеному Законом України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», без застосування Закону про закупівлі? У разі, якщо обрання суб’єкта аудиторської діяльності та укладення з ним договору без застосування Закону України «Про публічні закупівлі» не є можливим, просимо надати роз’яснення щодо можливості застосування переговорної процедури на підставі пункту 2 частини 2 статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» (відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи) та укладення договору із суб’єктом, якого буде обрано Наглядовою радою ДП «АМПУ» (як органом управління, який наділений виключною компетенцією)? У разі, якщо обрання суб’єкта аудиторської діяльності та укладення з ним договору без застосування Закону України «Про публічні закупівлі» або із застосуванням переговорної процедури на підставі пункту 2 частини 2 статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» не вбачається за можливе, просимо надати роз’яснення стосовно того, застосування яких процедур є належним з огляду на приписи Законів України «Про публічні закупівлі», «Про управління об'єктами державної власності» та «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність»?
Відповідь
12.02.2020 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
4795 / 4514
На час оголошення закупівлі кошторис на 2020 рік ще не був доведений до бюджетного закладу. Розрахунок вартості тендерної процедури проводився на підставі фактичної потреби у послузі. Це не суперечить роз’ясненню Міністерства економіки України від 14.09.2016 року №3302-06/29640-06, згідно з яким така дія не суперечить Закону України «Про публічні закупівлі». На завершальному етапі проведення закупівлі бюджетним закладом був отриманий затверджений у встановленому порядку кошторис. На час укладання договору сума передбачена кошторисом на закупівлю послуг була МЕНШОЮ за суму, яку, за результатами аукціону, запропонував переможець відкритих торгів. Саме на суму визначену кошторисом, тобто на меншу суму і був укладений договір з переможцем торгів. В частині 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», зазначається, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі … . У зв'язку з тим, що вимога зазанченої вище статті закону "Про публічні закупівлі" була порушена ця закупівля потрапила під моніторинг Держаудитслужби, яка, очевидно, вимагатиме розірвання укладеного за результатми закупівлі договору. Водночас, частиною першою статті 48 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами … . Отже, підписавши договір на суму запропоновану переможцем відкритих торгів за результатами аукціону бюджетна установа порушила б вимоги Бюджетного кодексу України. Також, договір укладений на суму, яка перевищує бюджетне призначення однозначно не був би зареєстрований Державною казначейською службою. Звертаю увагу на те, що навіть у випадку, якщо б відразу за підписанням договору на запропоновану переможцем торгів суму була б підписана додаткова угода на зменшення суми укладеного договору, відповідно до сум доведених бюджетній установі у кошторисі, бюджетна установа б вимоги зазначеної вище статті Бюджетного кодексу України, оскільки підписавши договір вона взяла б на себе бюджетні зобов’язання, які перевищують бюджетні асигнування, а крім того б опублікувала його в системі PROZORRO. Таким чином, між двома спеціальними актами законодавства, які регулюють правовідносини у відповідних сферах існує колізія. У пункті 1 листа Міністерства юстиції України від 26.12.2008 року №758-0-2-08-19 «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії» зазначається, що у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше. І Бюджетний кодекс України і Закон України «Про публічні закупівлі» прийняті Верховною радою України. Разом з тим, Бюджетний Кодекс України, на час укладання договору між бюджетною установою і переможцем торгів, мав редакцію від 16 січня 2020 року, а Закон України «Про публічні закупівлі» - від 01 грудня 2019 року. У зв’язку з цим, прошу Міністерство як уповноважений орган надати роз`яснення з цього питання. З повагою Олександр Проценко.
Відповідь
02.01.2020 Запитання      Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа Розширений перегляд
4121 / 3869
Я, Павлюк Наталія працюю в театрі бухгалтером, також виконую обов’язки уповноваженої особи відповідно до Закону 922 за трудовою угодою ЦПХ, згідно якої отримую оплату праці. В даний час в театрі проходить аудиторська перевірка, де моя трудова угода ЦПХ на виконання обов’язків уповноваженої особи відноситься до непродуктивних витрат. З 2012 по 2017 року у нас в театрі працював тендерний комітет, я виконувала обов’язки секретаря, вела повністю всю документацію і відповідно безоплатно. У серпні 2016 року Закон 922 набрав чинності, всі зітхнули з полегшенням, тепер уповноважена особа буде виконувати вимоги до Закону 922, їй можна оплачувати її виконану роботу, і вона буде нести відповідальність. Питання: як правильно оформити трудові відносини зі штатним працівником /бухгалтером/, який також погоджується виконувати обов’язки уповноваженої особи відповідно до Закону 922. Дякую…
Відповідь
18.10.2019 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
4076 / 3960
Доброго дня. Допоможіть, будь ласка, з наступною ситуацією. Проведено тендер, а саме: одні відкриті торги з декількома лотами (назви закладів, установ ради), за кожним з таких лотів Замовником було укладено договір про надання послуг з енергоаудиту.Однак пізніше радою, яка є власником закладу 1 (об'єкт), що входив до лоту 1 вказаної закупівлі, було реорганізовано шляхом приєднання до закладу 2 (правонаступника), який не був заявлений у вказаній закупівлі, з переходом всіх прав, обов'язків та майна до останнього. На сьогодні у ЄДРПОУ є запис про припинення закладу 1 у встановленому порядку. На базі майна закладу 1 створено філію закладу 2. Чи потрібно внести зміни в укладений договір про надання послуг з енергоаудиту за лотом 1, що містить найменування та адресу закладу 1(об'єкт), у частині зміни його найменування та адреси на найменування та адресу закладу 2 (правонаступника)? Чи, можливо, потрібно внести зміни в укладений договір про надання послуг з енергоаудиту за лотом 1, що містить найменування та адресу закладу 1(об'єкт), у частині зміни його найменування та адреси на найменування та адресу філії закладу 2 (правонаступника)? Чи, можливо, не потрібно вносити жодних змін у договір про надання послуг з енергоаудиту за лотом 1 у зв'язку із описаними вище обставинами, а Виконавець надає послуги за договором, Замовник і Виконавець підписують акти наданих послуг, а потім Замовник передає документи енергоаудиту Балансоутимувачу (закладу 2, який є правонаступником закладу 1)? Дякую.
Відповідь
Попередня 1 ... 7 8 9 10 11 12 13 ... 16 Наступна

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів 		Бази даних у сфері
технічного регулювання; 		Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг 		Державні закупівлі
 
Електронне звернення Мапа сайту Статистика Що нового на сайті
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2