|
|
24.08.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальне підприємство "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Дніпропетровської обласної ради" звертається до Вас з проханням надати розʼяснення стосовно оприлюднення звіту про закупівлю без використання електронної системи, вартість якої є меншою ніж 50 тис. гривень.
Лист № 3323-04_50213-06 від 19.07.2022.pdf закріплює, що така закупівля згідно постанови No 169 не потребує оприлюднення в електронній системі закупівель звіту про договір про закупівлю. Однак, наше підприємство фінансується за рахунок коштів НСЗУ та здійснює оплату за договорами через КБ АТ "Приватбанк", який в свою чергу, наполягає на обовʼязковому зазначенню індентифікатору закупівлі в платіжному доручені.
Чи не є порушенням Постанови №169 публікація закупівлі, вартість якої не перевищує 50 тисяч гривень, у звʼязку з неможливістю оплати без індефікатора закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
При цьому зазначаємо, що повноваження банків під час оплати за договорами про закупівлю перевіряти наявність звіту про результати проведення закупівлі шляхом його перегляду в електронній системі закупівель, встановлене частиною третьою статті 7 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII “Про публічні закупівлі” (далі -- Закон), розповсюджується на договори про закупівлю, що укладені за результатом проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі з дотриманням вимог Закону. Водночас такі повноваження банків не передбачені для договорів, які укладені замовниками відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану”.
|
|
|
22.04.2022
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник оприлюдних не зрозумілу кількість товарів, в електронних полях та завантажених файлах наведена різна кількість.
Замовник при цьому не відповів на вимогу під час періоду уточнень
На вимогу після аукціону та визначення переможця не відмінив закупівлю
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що інформація щодо порушеного питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
22.04.2022
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник не надав відповідь на вимогу про невідповідність оприлюдненої кількості товарів закупівлі, що призвело до не вірного ціноутворення учасниками
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
21.02.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
В Оголошенні про проведення спрощеної закупівлі через систему електронних закупівель, Замовником передбачено вимогу, що для підтвердження кваліфікації Учасник повинен надати в електронному (сканованому) вигляді в складі своєї пропозиції копії документів в форматі «pdf» або «jpg» до закінчення терміну подання пропозиції згідно з переліком. Тобто вимагається надання сканованих копій із оригіналів паперових документів із обов’язковими реквізитами оригіналу документів, що викладені на паперовому носії, а саме: фізичним оригінальним підписом уповноваженої особи та оригінальної (мокрої) печатки.
На виконання цієї вимоги ми, як Учасник, надали усі документи, які вимагалися Замовником, саме в такому форматі.
Окрім цього у цьому ж розділі Оголошення, Замовник зазначив інформацію про те, що Учасник повинен не пізніше кінцевого строку подання пропозиції накласти кваліфікований електронний підпис (КЕП) або удосконалений електронний підпис (УЕП) учасника/повноваженої особи учасника (Замовник перевіряє електронний підпис учасника на сайті центрального засвідчувального органу за посиланням https://czo.gov.ua/verify. Під час перевірки повинні відображатися прізвище, ім’я або ініціали особи, найменування та код ЄДРПОУ або ідентифікаційний код /реєстраційний номер облікової картки платника податків учасника).
Дані дві вимоги діаметрально протилежні, оскільки на документи, що містять на паперових носіях такі реквізити, як оригінальні (фізичні) підпис уповноваженої особи та печатку, відповідно до діючого законодавства України, накладання кваліфікованого цифрового підпису не вимагається та є необов’язковим.
Електро́нний докуме́нт — це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, а не даних викладених на папері, включаючи обов'язкові реквізити документа (електронний підпис та електронна печатка). Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.
Електронний підпис (кваліфікований електронний підпис) є обов'язковим реквізитом електронного документа, а не паперового документу, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується утворення електронного документа.
Чи є підставою для відхилення, якщо Учасник не наклав кваліфікований електронний підпис?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", зокрема у таблиці 2 "Особливості проведення окремих етапів спрощеної закупівлі", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Крім цього, вимога до учасників щодо накладання електронного підпису (далі – КЕП), що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги", на документи (матеріали та інформацію), що надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель, може зазначатися замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі відповідно до статті 14 Закону України "Про публічні закупівлі", а також згідно з пунктом 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери в конкретних випадках.
|
|
|
17.01.2022
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Оприлюднено допорогову закупівлю, яка, виявилося вже в період подання пропозиції, виявилося що не підписана. Чи можливо проведення процедури без підпису та чи є це порушенням?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною третьою статті 3 Закону, зокрема у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель.
Відбір постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору з використанням системи під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині третій статті 3 Закону, здійснюється відповідно до “Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині третій статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі”” (далі - Інструкція), затвердженої наказом ДП “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10 (зі змінами, далі - наказ).
Тому, у разі якщо закупівля здійснювалася з використанням електронної системи закупівель відповідно до наказу, то з питань, які стосуються порядку застосування електронної системи закупівель для проведення закупівлі згідно з Інструкцією, необхідно звертатися до зазначеного підприємства, як розробника наказу і адміністратора системи.
|