|
|
23.01.2022
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Згідно п. 3 ч. 2 статті 22 та на підставі ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про публічні закупівлі» вказується інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, а також технічна специфікація що містить опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Також згідно ч. 4 ст. 23 ЗУ «Про публічні закупівлі» технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретну марку, у разі, якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтоване та містити вираз «або еквівалент».
Чи може замовник вказуючи у предметі закупівлі конкретну торгівельну марку, яка має певні якісні та технічні характеристики згідно інформації виробника, вказувати у технічних специфікаціях предмету закупівлі відмінні якісні та технічні характеристики ніж має ця конкретна торгівельна марка, яка вказана у предметі закупівлі. Тобто, у предметі закупівлі вказати конкретну торгівельну марку з виразом «або еквівалент», а у технічних специфікаціях предмету закупівлі вказати якісні та технічні характеристики згідно власних виробничих потреб, які відрізняються від якісних та технічних характеристик (згідно інформації виробника) конкретної торгівельної марки, вказаної у предметі закупівлі.
Предмет закупівлі 09210000-4 – код згідно єдиного закупівельного словника ДК 021:2015
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Відомості, які мають зазначатися замовником у тендерній документації установлені частиною другою статті 22 Закону.
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 23 Закону технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг). Водночас замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства.
Згідно з частиною четвертою статті 23 Закону технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент".
При цьому замовнику слід керуватись метою Закону та дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, зокрема недискримінації учасників та рівного ставлення до них, не призводячи своїми діями до штучного або формального обмеження потенційного кола учасників.
Водночас згідно статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону.
З огляду на викладене, щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка встановлена у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника.
Крім того зазначаємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4&fNum=53972 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель".
Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону.
Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
При цьому згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
|
|
|
19.01.2022
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Двічі не відбулась спрощена закупівля на овочі. Обидві закупівлі оголошувались на очікувану вартість, оскільки нам не було доведено кошторисних призначень. На даний момент кошторисні призначення доведені і сума значно менша від тої, на яку ми оголошували закупівлю. Чи можливо при укладенні договору без використання електронної системи закупівель змінити кількість предмета закупівлі і суму? При цьому технічні та якісні характеристики залишаться тими самими, що й при оголошенні двох спрощених закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Водночас Закон не містить обмежень щодо зміни інших умов, крім встановлених у пункті 1 частини сьомої статті 3 Закону, у випадку здійснення придбання товарів, робіт і послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель на підставі пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону.
|
|
|
05.01.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до частини 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" переговорна процедура проводиться, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Підкажіть, будь-ласка, як діяти, якщо замовник вимагав від учасника підтвердження відсутності підстав для відхилення по ст. 17 шляхом заповнення чек-боксів, але під час проведення переговорної процедури в Прозорро не передбачено заповнення чек-боксів учасником. Тому виникає питання, яким способом вимагати від учасника підтвердження відсутності підстав для відхилення по ст. 17 під час проведення переговорної процедури, якщо у відкритих торгах вимагалось заповнення чек-боксів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” (сторінки 2, 3) та від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 "Щодо застосування статті 17 Закону" (сторінки 4,5) розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82&fNum=34835
|
|
|
22.12.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Частиною першою статті 3 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, та беручи до уваги, що зазначеними вище статтями Закону не встановлено виключної умови щодо проведення переговорної процедури закупівлі протягом того ж бюджетного року, в якому проводилися відмінені процедури відкритих торгів, та щодо здійснення закупівлі без застосування порядку проведення спрощених закупівель в тому ж бюджетному році, в якому проводилися відмінені спрощені закупівлі, а також не встановлено вимоги щодо тотожності суми договору, укладеного за результатами переговорної процедури чи договору, укладеного без застосування порядку проведення спрощених закупівель і очікуваної вартості відповідних відмінених закупівель, просимо надати роз’яснення з наступних питань:
1. Чи може замовник застосувати переговорну процедуру закупівлі в новому бюджетному 2022 році, якщо в попередньому 2021 році було двічі відмінено процедуру відкритих торгів через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій учасників, при цьому предмет закупівлі, технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не будуть відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації?
2. Чи може Замовник здійснити закупівлю без застосування порядку проведення спрощених закупівель у новому бюджетному 2022 році, якщо в попередньому 2021 році було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, за умови, що предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не відрізнятимуться від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю?
3. Чи може сума договору, укладеного за результатами переговорної процедури чи договору, укладеного без застосування порядку проведення спрощених закупівель відрізнятись від очікуваної вартості відповідних відмінених закупівель?
4. Чи має бути тотожною очікувана вартість першої і другої процедури закупівель (першої і другої спрощеної закупівлі), які були відмінені у встановленому порядку, для того, щоб у замовника виникло право на застосування переговорної процедури закупівлі (на здійснення закупівлі без застосування порядку проведення спрощених закупівель), за умови, що предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не відрізнятимуться від тих, що були визначені замовником у тендерній документації (в оголошенні про спрощену закупівлю)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з статтею 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 40 Закону, зокрема, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом.
Отже, виходячи з норм статті 40 Закону, переговорна процедура закупівлі з підстав двічі відмінених процедур відкритих торгів через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій може бути застосована замовником з урахуванням того, що всі три процедури закупівлі (двоє відкритих торгів та переговорна) мають бути проведені у поточному році.
За таким підходом - здійснення закупівель у поточному році без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом, має відбуватися придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, у разі якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, у тому числі частково (за лотом).
При цьому в обох випадках саме предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником у тендерній документації або в оголошенні про спрощену закупівлю. Обмежень щодо зміни очікуваної вартості Закон не містить.
|
|
|
07.12.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Просимо дати роз’яснення з наступного питання. Двічі не відбулась спрощена закупівля по послугах з первинного навчання водія автонавантажувача у зв’язку з відсутністю учасників. У Вимогах до предмету закупівлі Замовником було визначено, що строк надання цих послуг не повинен перевищувати 14 календарних днів; по завершенні Виконавець надає Замовнику посвідчення встановленого зразка.
Питання у наступному. Під час узгодження істотних умов прямого договору стало зрозуміло, що строк первинного навчання водія автонавантажувача складає не 14 днів, а три місяці. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника, окрім строку надання послуг, залишаються незмінними. Чи можна при таких умовах укладати договір без застосування процедур на підставі п. 1 ч. 7 ст. 3 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Водночас Закон не містить обмежень щодо зміни інших умов, крім встановлених у пункті 1 частини сьомої статті 3 Закону, у випадку здійснення придбання товарів, робіт і послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель на підставі пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону.
|