|
|
14.05.2025
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз’яснення з такого питання.
Частиною 2 ст.22 встановлено, що у тендерній документації має бути зазначена «інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію …»
Стаття 23 Закону містить такі норми.
Частина 1: «Технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних Читати даліхарактеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики.»
Просимо надати роз’яснення, чи має замовник вимагати (згідно норм частини 5 статті 23) обов’язкового надання у складі тендерної пропозиції документів, що підтверджують відповідність запропонованого товару вимогам технічної специфікації?
Згорнути |
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 201/2025, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/3938bf6e-047d-4b3d-af82-3f89e2f6caf7?lang=uk-UA
|
|
|
14.05.2025
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Стаття 23 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлює таку норму:
«1. Технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики.»
Отже, Законом вимагається, що окрім технічних характеристик товару тендерна документація обов’язково повинна Читати далімістити також «функціональні та якісні характеристики».
Разом з тим ми неодноразово зіштовхувалися з тим, що замовник не встановлює жодних вимог до функціональних та якісних характеристик товару.
Тож просимо надати роз’яснення, чи є порушенням Закону, якщо замовник у тендерній документації не встановлює вимог саме щодо «функціональних та якісних характеристик» предмета закупівлі.
Згорнути |
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 193/2025,розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/a1b80f3c-5592-40cc-8b41-5e037a66a289?lang=uk-UA
|
|
|
03.04.2025
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Міністерство економіки України
Всеукраїнська громадська організація «Гільдія інженерів технічного нагляду за будівництвом об’єктів архітектури» є добровільним об’єднанням громадян для спільної реалізації та захисту прав і свобод, виконання повноважень у сфері будівництва.
У процесі здійснення діяльності (технічного нагляду) членами організації укладаються договори про виконання Читати даліробіт/надання послуг. Вартість робіт/послуг визначається на підставі зведеного кошторисного розрахунку (кошторисної частини проектної документації на будівництво).
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" будівництво здійснюється після розроблення та затвердження проектної документації, що отримала позитивний експертний звіт.
Відповідно до Додатку Д до ДБН А.2.2-3:2014 до складу проектної документації входить інвесторська кошторисна документація, у тому числі зведені кошторисні розрахунки вартості об’єкта будівництва.
Згідно з п. 3.1. КНУ "Настанова з визначення вартості будівництва" кошторисна вартість об’єкта будівництва, що визначається у складі інвесторської кошторисної документації, використовується для планування капітальних вкладень, фінансування будівництва, проведення процедури закупівлі.
На підставі проектної документації формуються технічні та якісні характеристики предмета закупівлі та розраховується очікувана вартість.
Згідно абзацу 7 пункту 2 Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18 лютого 2020 року № 275, очікувана вартість - розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/не включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів.
Відповідно до зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва при визначенні очікуваної вартості в її складі враховується ПДВ.
Під час розгляду та оцінки тендерних пропозицій учасників відкритих торгів, які не є платником ПДВ виникає питання правильного розрахунку (складання) договірної ціни. (Очікувану вартість замовник встановив з урахуванням ПДВ (20%). Пропозицію надав учасник, що є платником податку на прибуток за спрощеною системою оподаткування (єдиний податок – 5%). Розрахунок пропозиції учасником надано на повну суму очікуваної вартості).
У випадку обрання переможцем учасника, що не є платником ПДВ, чи має право замовник прийняти розрахунок пропозиції учасника (договірну ціну) на повний розмір очікуваної вартості закупівлі?
Також, у випадку укладання договору з підрядником, що не є платником ПДВ без застосування електронної системи закупівель, чи має право замовник збільшити суму договору на суму ПДВ у разі зміни підрядником системи оподаткування та його реєстрації платником ПДВ (в проектній документації у вартості будівництва ПДВ враховано).
Відповідно до пп 93 п. 4 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459, Мінекономіки надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель.
На підставі вищевикладеного, просимо надати роз’яснення щодо вищевикладеного питання.
З повагою,
Голова
відокремленого підрозділу ______________ АРТЕМ Мякінченко
____________________________________________________________
Адреса: 73027, м. Херсон, Корабельний район, вул. Уварова, буд. 4а/29б
тел.: (066) 860 01 11
ел. пошта: myakinchenkoae@gmail.com
Згорнути |
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання щодо включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів та, виходячи з цього, планування закупівель міститься в запиті № 810/2021 , а також листах від 10.09.2020 №3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd2e8eee-3c53-406e-b058-bc921c6a2795&lang=uk-UAhttps://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83&fNum=54160https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 Водночас зазначаємо, що оскільки згідно Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, з питань визначення вартості будівництва пропонується додатково звернутися до Мінрозвитку. |
|
|
12.07.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
В складі пропозиції учасника відсутній документ, надання якого передбачалося тендерною документацією, а саме "Форма тендерна пропозиція", яка, зокрема, передбачає таблицю із зазначенням найменування товару, ціни за одиницю, кількість, вартість по кожній позиції та загальну вартість. Найменування, технічні, якісні характеристики товару містяться й у інших документах, наданих учасником. Читати даліНадано 24 години на усунення недоліків, тобто на підвантаження відсутнього документу. Учасник підвантажив документ з явними арифметичними помилками, а саме: Загальна сума відповідає запропонованій загальній ціні пропозиції, але в КОЖНІЙ позиції при множенні ціни за одиницю на кількість товару вартість майже вдвічі перевишує правильний арифметичний добуток. Замовник не може повторно звернутися щодо виправлень. Чи є підстави для відхилення? Якщо підстав для відхилення немає, то яким чином формулювати ціну за одиницю в договорі за наявності такого документа в пропозиції? Чи є підстави для відхилення переможця, та з яких підстав, якщо ним не надано документ, який визначає вірну ціну за одиницю?
Згорнути |
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону.
Питання усунення невідповідностей визначено пунктом 43 Особливостей. Згідно з абзацом третім пункту 43 Особливостей замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника процедури закупівлі більше ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, крім випадків, пов’язаних з виконанням рішення органу оскарження.
Крім цього, пункт 44 Особливостей містить перелік підтав, коли замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель. Водночас будь які рішення щодо здійснення публічних закупівель, у тому числі щодо відхилення тендерної пропозиції, приймаються замовником самостійно.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
28.06.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до пункту 9 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 передбачено, придбання державними замовниками товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує Читати далі200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), без проведення закупівель в електронній системі закупівель допускається за наявності однієї з обставин, передбачених пунктом 13 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. N 1178, або якщо замовником було відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, у тому числі частково (за лотом), при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю, а сума державного контракту (договору), що укладається, не повинна перевищувати очікувану вартість, визначену замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Тобто, замовник укладає прямий договір, в разі якщо замовником було відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників.
Проте за Законом України “Про публічні закупівлі” не передбачено, що замовник відміняє спрощену закупівлю, спрощена закупівля вдміняється автоматично. Як в такому випадку бути?
Згорнути |
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Щодо питання зазначеного у зверненні повідомляємо, що відповідно до частини 18 статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) спрощена закупівля автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі:
1) відхилення всіх пропозицій згідно з частиною 13 цієї статті;
2) відсутності пропозицій учасників для участі в ній.
Натомість пунктом дев’ятим постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275, якою затверджені Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості 1275), передбачено наступне:
“…або якщо замовником було відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, у тому числі частково (за лотом), при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю, а сума державного контракту (договору), що укладається, не повинна перевищувати очікувану вартість, визначену замовником в оголошенні про спрощену закупівлю”.
Крім цього, у пункті 2 Особливостей 1275 зазначено:
“У цих особливостях терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України “Про оборонні закупівлі”, “Про публічні закупівлі” та інших нормативно-правових актах, розроблених на їх виконання.”.
Іншими словами закупівельний процес державних замовників здійснюється відповідно вищезазначених законів з урахуванням особливостей, затверджених Кабінетом Міністрів України.
З іншого боку питання організації закупівельної діяльності замовника висвітлено статтею 11 Закону, а саме абзацом десятим частини 10 вищезазначеної статті передбачено, що рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою.
Тому на виконання цих вимог законодавства у сфері закупівель уповноваженою особою, або іншим органом уповноваженим на здійснення закупівельної діяльності, має бути складений протокол.
Зазначаємо, що до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” не належить визначення правомірності дій суб'єктів у конкретних випадках. Разом з тим, інформуємо, що листи міністерств не встановлюють норм права, мають виключно інформативний характер.
|