|
08.01.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. Уповноважена особа з питань закупівель протягом року використовувала КЕП, в якому серед іншої інформації зазначено місцезнаходження замовника : Область 1, Місто 1. У зв'язку з обставинами, пов'язаними із воєнним станом, замовник змінив місцезнаходження на Область 1, Місто 2.
Запитання.
1. Чи необхідно було уповноваженій особі отримати новий КЕП (змінити Читати даліназву Міста 1 на Місто 2) ?
2. Чи вважається це порушенням ЗУ "Про публічні закупівлі" (в частині відповідальності за внесення недостовірних персональних даних до електронної системи закупівель та неоновлення у разі їх зміни (ст.164-1) ?
Згорнути |
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. При цьому Закон України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" визначає правові та організаційні засади електронної ідентифікації та надання електронних довірчих послуг, права та обов’язки суб’єктів відносин у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг. Згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закон України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" кваліфікований сертифікат електронного підпису - сертифікат електронного підпису, що видається кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг і відповідає вимогам, встановленим частиною другою статті 23 цього Закону. Перелік вимог до кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів визначений частиною другою статті 23 Закон України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Так, згідно з пунктом 5 частини другої статті 23 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» кваліфіковані сертифікати відкритих ключів обов’язково повинні містити назву держави та населеного пункту, інформація про які міститься у відомостях про місце проживання (перебування) фізичної особи, якій видано кваліфікований сертифікат автентифікації вебсайту, або у відомостях про місцезнаходження юридичної особи, якій видано кваліфікований сертифікат автентифікації вебсайту. Відповідно до пункту 92 Вимог у сфері електронних довірчих послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 № 922, у разі зміни відомостей, що містяться у кваліфікованому сертифікаті електронного підпису чи печатки, користувач у триденний строк з дня настання таких змін повідомляє про це Надавачеві та надає документи, що підтверджують відповідні зміни. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 25 Закон України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" кваліфікований сертифікат відкритого ключа скасовується суб’єктом, який видав сертифікат, протягом двох годин у разі надходження до суб’єкта, який видав сертифікат, інформації, що підтверджує зміну ідентифікаційних даних користувача електронних довірчих послуг, які містяться у кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. При цьому відповідно до частини сьомої статті 23 Закон України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" правочин, вчинений в електронній формі, може бути визнаний судом недійсним у разі, якщо під час його вчинення використовувався кваліфікований електронний підпис чи печатка, кваліфікований сертифікат якого (якої) не містить відомостей, передбачених частиною другою цієї статті, або містить недостовірні відомості. Поряд з цим відповідно до Положення про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 856, Міністерство цифрової трансформації України (Мінцифри) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики: у сферах цифровізації, цифрового розвитку, цифрової економіки, цифрових інновацій, електронного урядування та електронної демократії, розвитку інформаційного суспільства, інформатизації. Тому, з питання щодо зміни кваліфікованого електронного підпису у зв'язку зі зміною юридичної адреси юридичної особи пропонується звернутися до вищевказаного органу виконавчої влади. Водночас, перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення визначені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Натомість до повноважень Мінекономіки, як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери закупівель у конкретних випадках.
|
|
18.09.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Казначейство як замовник у розумінні ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) просить надати роз’яснення з наступного питання. Нормативно-правове регулювання сфери публічних закупівель підпадає під дію спеціального Закону та підзаконних актів, виданих на його виконання. Відповідно до положень ч.3 ст.12 Закону під час використання ЕСЗ з метою подання тендерних пропозицій Читати далі/ пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Відповідно до положень ч.5 ст.22 Закону замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через ЕСЗ із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог ЗУ «Про електронні довірчі послуги». Відповідно до абз.3 п.3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082, після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Слід зазначити, що відповідно до ЗУ від 01.12.2023 № 2801-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення укладення угоди між Україною та Європейським Союзом про взаємне визнання кваліфікованих електронних довірчих послуг та імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері електронної ідентифікації» внесено зміни до назви ЗУ від 05.10.2017 № 2155-VIII, слова «Про електронні довірчі послуги» замінено словами «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Відповідно до п.27 ч.1 ст.1 ЗУ від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155-VIII) КЕП – удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Водночас п.59 ч.1 ст.1 Закону № 2155-VIII визначає, що УЕП – удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням кваліфікованого сертифіката електронного підпису, виданого кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг та не містить відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису. Тобто поняття «КЕП» та «УЕП» законодавчо розмежовані. При цьому, враховуючи вищезазначене, спеціальними нормами у сфері публічних закупівель чітко передбачено застосування саме КЕП, а не УЕП. Відповідно до постанови КМУ від 03.03.2020 № 193 реалізовано експериментальний проект щодо забезпечення можливості використання не пізніше ніж до 05.03.2022 удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів. Відповідно до постанови КМУ від 17.03.2022 № 300 «Деякі питання забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг» надано можливість використовувати УЕП на період воєнного стану на території України та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування. Дану постанову відповідно до постанови КМУ від 26.01.2024 № 88 визнано такою, що втратила чинність (з 01.02.2024). Враховуючи вищезазначене, просимо повідомити чи вправі замовники (у розумінні Закону) вимагати від учасників процедур закупівель накладення ними виключно КЕП (без можливості накладення УЕП) у процесі подання тендерних пропозицій. Якщо замовники не вправі вимагати від учасників процедур закупівель накладення ними виключно КЕП, то просимо повідомити якою нормою (нормами) чинного законодавства України передбачено право замовників дозволяти учасниками накладати УЕП на їхні документи.
Згорнути |
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання щодо можливості використання учасниками удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису міститься у запиті 241/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1b27d1d0-5489-4d43-b774-b70060b57d84&lang=uk-UAВодночас питання щодо можливості використання електронних підписів, що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису викладене в листі Міністерства цифрової трансформації України від 01.03.2024 № 1/11-2-С-493-24-220-2024, що додається.
|
|
20.12.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Уряд постановою № 1298 від 12.12.2023 «Про затвердження вимог до форматів удосконалених електронних підписів та печаток, які використовуються для надання електронних публічних послуг, та вимог до створення та перевірки удосконалених електронних підписів та печаток, що базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів» затвердив вимоги до форматів удосконалених електронних Читати даліпідписів та печаток, які використовуються для надання електронних публічних послуг. Ця постанова набирає чинності одночасно із Законом України від 1 грудня 2022 р. № 2801-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення укладення угоди між Україною та Європейським Союзом про взаємне визнання кваліфікованих електронних довірчих послуг та імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері електронної ідентифікації», тобто з 31.12.203 року.
Міністерство цифрової трансформації України повідомляло, що постанова унормовує технічні вимоги до створення та перевірки вдосконалених електронних підписів чи печаток. Це дозволить використовувати такі підписи для отримання електронних послуг на постійній основі. Використання кваліфікованого е-підпису більше не вимагатиметься.
У зв’язку з вищевикладеним,
просимо роз’яснити:
1. Чи мають право замовники торгів (державні установи, підприємства, організації) після 31.12.2023 року продовжувати користуватись кваліфікованими електронними підписами на захищеному носії (точені) чи вони повинні їх замінити після 31.12.2023 року?
2. Чи мають право учасники торгів (юридичні особи приватної/державної форми власності, фізичні особи-підприємці) після 31.12.2023 року продовжувати користуватись кваліфікованими електронними підписами на захищеному носії (точені) чи вони повинні їх замінити після 31.12.2023 року?
3. Що саме буде змінено після 31.12.2023 року під час перевірки/ розшифровки електронного підпису? Яка саме інформація повинна відображатись при перевірці /розшифруванні електронного підпису, та в яких полях, наприклад в полі «Алгоритм підпису» або «Тип підпису», тощо?
Згорнути |
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Поряд з цим відповідно до Положення про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 856, Міністерство цифрової трансформації України (Мінцифри) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики: у сферах цифровізації, цифрового розвитку, цифрової економіки, цифрових інновацій, електронного урядування та електронної демократії, розвитку інформаційного суспільства, інформатизації; у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації тощо. Тому, з питання щодо постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.2023 № 1298 "Про затвердження вимог до форматів удосконалених електронних підписів та печаток, які використовуються для надання електронних публічних послуг, та вимог до створення та перевірки удосконалених електронних підписів та печаток, що базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів" слід звертатися до вищевказаного органу виконавчої влади.
|
|
20.10.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Постановою КМУ від 02.08.2022 № 861 визначено порядок підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів (далі – Порядок), яким, в свою чергу, встановлено механізм підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, що є предметом закупівлі і визначені пп. 2 п. 6-1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) та додатковим Читати даліпереліком товарів, що затверджується КМУ відповідно до пп. 3 п. 6-1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.
Відповідно до п. 4 Порядку ступінь локалізації виробництва товарів підтверджується Мінекономіки в автоматичному режимі на підставі поданої виробником товару заявки про включення товару до переліку за встановленою формою, калькуляції собівартості товару із зазначенням митної вартості імпортних компонентів (імпортованих виробником та/або придбаних у постачальників, які є резидентами України) за встановленою формою та підтвердження здійснення на території України виробництва не менше одного з елементів товару (зокрема вузлів, агрегатів, деталей і комплектувальних виробів) та/або використання вузлів, агрегатів, деталей і комплектувальних виробів, виготовлених на території України. Отже, Порядком чітко встановлено, що вищезазначені документи подаються саме ВИРОБНИКОМ товару. Те, що ступінь локалізації виробництва визначається самостійно ВИРОБНИКОМ товару, передбачено і Законом України «Про публічні закупівлі» (абз. 9 пп. 1 3 п. 6-1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення»).
Проте під час проведення закупівель товарів, придбання яких можливе лише за умови підтвердження належного ступеню локалізації їх виробництва, замовники неодноразово стикаються з такою ситуацією. Відповідно до інформації/документів, наданої/наданих у складі тендерної пропозиції, учасник не є виробником запропонованих ним до постачання товарів, проте відповідно до інформації, що міститься у переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації виробництва, сформованому Уповноваженим органом та оприлюдненому на www.prozorro.gov.ua, ступінь локалізації виробництва конкретного товару підтверджено саме учасником, а не безпосереднім виробником.
Чи можна вважати товар, ступінь локалізації виробництва якого підтверджений у вищенаведений спосіб (не виробником товару), і міститься у відповідному переліку, сформованому Мінекономіки, таким, ступінь локалізації виробництва якого підтверджено?
Згорнути |
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься в запиті № 946/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=30551fc2-1117-4ca5-9e7e-33d3359312e4&lang=uk-UA При цьому, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі та, зважаючи на те, що питання Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861 (зі змінами), належить до компетенції Департаменту розвитку реального сектору економіки Мінекономіки, пропонуємо з цих питань звертатися листом за електронною адресою: meconomy@me.gov.ua або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, вказуючи адресатом Департамент розвитку реального сектору економіки Мінекономіки. Водночас зазначаємо, що за довідковою інформацією можна звернутись до Департаменту розвитку реального сектору економіки за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198. Додатково повідомляємо, що відповідно до пункту 13-1 Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затверженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 861, замовник визначає в тендерній документації на закупівлю предмета закупівлі, внесеного до переліку, вимогу щодо надання учасником процедури закупівлі сертифіката відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) щодо виробника, продукція якого пропонується таким учасником, або національних стандартів, якими їх замінено, виданого акредитованим відповідно до законодавства органом з оцінки відповідності. Учасник процедури закупівлі на таку вимогу замовника в тендерній документації подає у складі тендерної пропозиції копію сертифіката відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) щодо виробника, продукція якого пропонується таким учасником, або національних стандартів, якими їх замінено, виданого акредитованим відповідно до законодавства органом з оцінки відповідності. Якщо предметом закупівлі, внесеним до переліку, є колісні транспортні засоби, замовник визначає в тендерній документації вимогу щодо надання учасником процедури закупівлі сертифіката типу обладнання (або сертифікат типу транспортного засобу) чи сертифіката відповідності транспортних засобів або обладнання, чи сертифіката відповідності щодо індивідуального затвердження, в якому зазначено місцезнаходження виробника колісного транспортного засобу в Україні, виданого органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, який відповідно до законодавства призначений Мінінфраструктури, чи свідоцтво про присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI), що входить в структуру ідентифікаційного номера колісного транспортного засобу (VIN), виданого національною організацією України, уповноваженою на ведення реєстрації та присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI). Учасник процедури закупівлі на таку вимогу замовника в тендерній документації подає у складі тендерної пропозиції сертифікат типу обладнання (або сертифікат типу транспортного засобу) чи сертифікат відповідності транспортних засобів або обладнання, чи сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження, в якому зазначено місцезнаходження виробника колісного транспортного засобу в Україні, виданий органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, який відповідно до законодавства призначений Мінінфраструктури, чи свідоцтво про присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI), що входить в структуру ідентифікаційного номера колісного транспортного засобу (VIN), виданого національною організацією України, уповноваженою на ведення реєстрації та присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI).
|
|
07.09.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до п.3 ч.2 ст.22 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачено, що у тендерній документації зазначаються такі відомості: ...."інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі Читати даліта технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;".
У разі якщо, в тендерній документації зазначити предмет закупівлі технічні та якісні характеристики якого відповідають відповідному стандарту (наприклад ГОСТ, ДСТУ тощо), який є у відкритому доступі, з додаванням виразу або "еквівалент" чи обов'язково повинна бути у складі тендерної документації додатково технічна специфікація.
Згорнути |
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з частиною першою статті 22 Закону тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Перелік відомостей, які має містити тендерна документація встановлений частиною другою статті 22 Закону. При цьому відповідно до пунктів 3 і 4 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості: інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби). При цьому згідно з статтею 23 Закону технічні специфікації можуть бути у формі переліку експлуатаційних або функціональних вимог, у тому числі екологічних характеристик, за умови, що такі вимоги є достатньо точними, щоб предмет закупівлі однозначно розумівся замовником і учасниками. У разі якщо вичерпний опис характеристик скласти неможливо, технічні специфікації можуть містити посилання на стандартні характеристики, технічні регламенти та умови, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язані з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними, європейськими стандартами, іншими спільними технічними європейськими нормами, іншими технічними еталонними системами, визнаними європейськими органами зі стандартизації або національними стандартами, нормами та правилами. До кожного посилання повинен додаватися вираз "або еквівалент". Технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент". Замовник може вимагати від учасників підтвердження того, що пропоновані ними товари, послуги чи роботи за своїми екологічними чи іншими характеристиками відповідають вимогам, установленим у тендерній документації. У разі встановлення екологічних чи інших характеристик товару, роботи чи послуги замовник повинен в тендерній документації зазначити, які маркування, протоколи випробувань, декларація або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам. Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель визначених частиною четвертою статті 5 Закону. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовника в конкретних випадках.
|