|
|
14.05.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з вимогами частини 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Просимо роз’яснити випадок, якщо перерахунок ціни за результатами аукціону є меншим, ніж ціна, що зазначена в екранній формі системи (наприклад: екранна форма – 100 000,00 грн, перерахунок – 99 880,00 грн).
1) ціна договору має співпадати з екранною формою системи (100 тис. грн) чи має бути встановлена згідно перерахунку (99 880,00 грн)?
2) чи існуватиме можливість при оприлюдненні договору про закупівлю змінити власноруч «суму за договором» - на сьогодні ця сума не підлягає ручному коригуванню?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
|
07.05.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
якщо комунальне підприємство є госпрозрахунковою олрганізацією і на початок року не має затвердженного фінансового плану (кошторису ), нами проводилися закупівлі без застосування електронної системи. Питання:1. кожне надходження грошей на розрахунковий рахунок окремим фінансуванням
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання надано у запиті 1029/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1e226228-5323-4433-b8d7-098147468f14&lang=uk-UA
Водночас зазначаємо, що питання планування закупівель розглянуто в листі від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
|
|
|
06.05.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Як правильно організувати проведення закупівель відокремленими структурними підрозділами?
Ми державний вищий навчальний заклад. В структурі нашого вишу є відокремлені структурні підрозділи: коледжі. Коледжі не мають стутусу юридичної особи. Але вони фінансуються безпосередньо міністерством, також вони мають свою бухгалтерію, свій рахунок, код ЄДРПОУ. Директора коледжів мають право підпису на підставі довіреностей.
Відповідно до листа МЕРТУ "Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель" від 30.09.2016 №3302-06/31458-07, головна організація може створювати тендерні комітети у відокремлених структурних підрозділах, які будуть здійснювати закупівлю товарів робіт та послуг для своїх потреб. Так власне на даний час і організована робота тендерних комітетов по коледжах.
Річні плани закупівель узгоджувалися коледжами з юридичною особою - вишем.
Але з прийняттям нової редакції Закону узгоджувати треба не тільки понадпрогові закупівлі, а й спрощені закупівлі. Це дуже складно. Оскільки ми не володіємо інформацією про їхні кошти, виникають оперативні нагальні потреби у закупівлях. До сих пір виникали кумедні ситуації, коли ми проводили відкриті торги на суму 5 тис. грн., тому що загальна сума предмету закупівлі по вишу+коледжі більша 200 000 грн. А на даний час ситуація ускладнюється многоразово. Я міркую таким чином, що оскільки відокремлені підрозділи фінансуються окремо, проводять незалежну господарчу і фінансову діяльність, вони можуть мати окремі річні плани закупівель, проводити закупівлі в межах своєї організації
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31458 розміщено лист від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель”, який містить вичерпну відповідь. При цьому пиання щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
|
05.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з п.1.5 та п.2.1.8 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року № 5 оплата праці (включаючи гонорари працівників, які не перебувають у штаті підприємства, (за умови, що розрахунки проводяться підприємством безпосередньо з працівниками), за виконання робіт згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду (за винятком фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності) входить до фонду основної заробітної плати фонду оплати праці.
Відповідно до п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу при нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовим договором (далі — договір ЦПХ) за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагород. Тобто сторона по договору (замовник) виступає податковим агентом, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу).
Згідно з класифікацією видатків замовника до фонду оплати праці включено винагороду відповідно до умов цивільно-правових договорів.
Враховуючи вищенаведене прошу надати роз’яснення чи поширується дія закону Закону України “Про публічні закупівлі” на укладення цивільно-правових договорів, з врахуванням того що винагорода за виконання таких договорів буде проводитись за рахунок коштів фонду оплати праці?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користвачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті 886/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=63491996-51c6-4e79-959f-a505874c1727&lang=uk-UA
|
|
|
05.05.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальна установа здійснює бюджетні платежі - адміністративний збір за реєстрацію місця проживання у розмірі 13,60 грн., який сплачується на рахунок казначейства. Чи необхідно публікувати Звіт про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06, розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель".
При цьому у разі якщо видатки не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом, та укладання договору про закупівлю, норми Закону, зокрема в частині планування та оприлюднення звіту про договір про закупівлю, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
Разом з тим згідно Положення про Державну Казначейську службу України (далі – Казначейство), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Казначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Тому з питання здійснення видатків щодо адміністративного збору пропонуємо звернутися до Казначейства.
|