Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Громадськості / Доступ до публічної інформації
Доступ до публічної інформації
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
03.06.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
4681 / 4841
Просимо надати роз’яснення, щодо укладання договорів за Законом України «Про публічні закупівлі» чинний в редакції від 19.04.2020р. До 19.04.2020р. згідно зведеному кошторису були виділені бюджетні кошти на виконання робіт по об’єкту «Реконструкція мереж вуличного освітлення від КТП-3607 по вул. Фруктова, вул. 8 Березня та від ТП-3804 по вул. Космонавтів, пров. Першотравневий, вул. 8 Березня, вул. 40 років Перемоги с.Коржове, Сватівського району Луганської області" у розмірі 290,500 тис грн. та були укладені Договори на суму приблизно 280 тис.грн. до набування чинності ЗУ«Про публічні закупівлі» , а саме: 1) Договір на проектування 2) Договір на технічний нагляд 3) Договір на експертизу проектно-кошторисної документації 4) Договір підряду на будівельно-монтажні роботи Згідно зведеного кошторису на об’єкт також були укладені договори на технічний нагляд, експертизу кошторисної документації, авторський нагляд. Всі вище перелічені договори були укладені до 19.04.2020р загальна вартість яких приблизно склала 280 тис. грн., що за Законом України «Про закупівлі» до 19.04.2020р вважалися допороговими та не потребували процедури тендерних закупівель. В зведеному кошторисі на об’єкт були заплановані витрати ( виділені кошти) на оплату послуг на забезпечення влаштування комерційного обліку електричної енергії, яка надається постачальником послуг комерційного обліку, згідно Кодексу Систем Розподілу (облаштування вузлу обліку ), що складає 3,754 тис., але договір на цей вид послуг не був підписаний тому що, цей договір може бути укладений тільки після виконання будівельно-монтажних робіт. Як тепер оформляти договір на облаштування вузлу обліку: Варіант №1 -окремий договір (як закупівлю, яка не перевищує 50 тис грн..); Варіант №2 -договір – який збільшує вартість вже укладених договорів по об’єкту (загальна вартість яких розраховується як сума: 280тис.грн+3,574тис.грн), що перевищує межу 50 тис.грн. та потребує проведення спрощеної процедури закупівель (ст.3,п.7, абзац 5 ЗУ « Про публічні закупівлі»); Варіант №3 - договір на додаткові аналогічні роботи ( до договору на будівельномонтажні роботи) з процедурою укладання договору (згідно ст.40 п.2. абзац 5 ЗУ «про закупівлю») з використанням переговорної процедури (без проведення торгів) З повагою, ФОП ________________________ Пєтухов І.С.
Відповідь
03.06.2020 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
4674 / 4754
Відповідно до частини 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Досить часто, при перерахунку ціни за одиницю товару (послуги), виходячи з остаточної пропозиції переможця, що вказана за результатами аукціону, така ціна містить більше ніж два знаки після коми. Тож, для коректного визначення ціни за одиницю товару (послуги), наразі договір з переможцем закупівлі укладається на суму, яка сформована за результатами аукціону, а після цього для коректного відображення ціни за одиницю (з двома знаками після коми) укладається додаткова угода на зменшену суму без зменшення обсягу закупівлі. Враховуючи нову редакцію Закону в частині можливості “перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі”, чи може бути укладено договір за результатами закупівлі одразу на суму оновленої тендерної пропозиції/пропозиції переможця, що є меншою за ціну, сформовану за результатами електронного аукціону без зменшення обсягу закупівлі?
Відповідь
03.06.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
4022 / 4099
Чи відноситься до Замовників 4-ї категорії(згідно п.4ч.1 ст.2 Закону України"Про публічні закупівлі") неприбуткове Державне підприємство, одержувач бюджетних коштів, якщо одним з видів його діяльності є "добування кам'яного вугілля"(код КВЕД 05.10), та чи буде підпадати таке державне підприємство під критерії, визначені в п.9ч.2ст.2 ЗУ"Про державні закупівлі".Якщо так,то яку процедуру закупівлі потрібно застосувати для закупівлі електричної енергії на суму 886тис. грн.,якщо у п.8ч.6ст.3 Закону України"Про державні закупівлі" пердбачено,що цей Закон не застосовується у випадку якщо замовники,визначені у п.4ч.1ст.2 Закону, здійснюють закупівлю з такого предмету: "елеутрична енергія, що купується та продається гарантованим покупцем"? Чи потрібно в такому випадку оприлюднювати звіт про укладений договір без використання електронної системи закупівель?
Відповідь
03.06.2020 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
4339 / 4437
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про публічні закупівлі" в оголошенні про проведення відкритих торгів зазначається, зокрема, назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності). При цьому тендерні закупівлі застосовуються замовниками обовязково від 200 тис. для товарів, послуг та 1, 5 млн. грн. для робіт. При цьому відповідно до Порядку № 454 предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. В звязку з цим прошу розяснити: 1. Якщо за показником четверної цифри сума закупівлі товару на рік становить 200 тис. грн, але в цю суму передбачається придбання 5 предметів за показниками 4-8 знака. Чи можна провести окремі відкриті торги на кожен з цих предметів по 40 тис.?Чи потрібно проводити одну процедуру на 200 тис. з поділом на лоти?
Відповідь
03.06.2020 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
4421 / 4492
19.04.2020 року введено в дію нову редакцію Закону України "Про публічні закупівлі", відповідно до якої значно понижено пороги закупівель, що обовязково здійснюються в електронній системі закупівель, шляхом введення спрощеної закупівлі. Отже якщо до 19.04.2020 р. замовники мали можливість провести допорогову закупівлю на товари, послуги вартістю до 200 тис.грн, та 1, 5 млн для робіт відповідно до інструкції 10 чи шляхом оприлюднення Звіту про укладений договір, то наразі допороговими закупівлями є закупівлі до 50 тис. грн. Одразу, хочу зазначити, що ознайомилась з листом Мінекономіки № 3304-04/28729-06 від 05.05.2020 р. та відповідями у цьому розділі на схожі питання. Але в ході роботи я бачу, що замовники по різному розуміють викладене в зазначеному листі і тому дуже прошу відповісти більш конкретно на конкретне питання. 1. Якщо в в кошторисі установи на закупівлю хліба (ДК 021:2015: 15810000-9 — Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби) було передбачено 80 тис. грн.До 19.04.2020 р. з них було використано 50 тис. грн. шляхом укладання прямого договору, вснесення закупівлі до річного плану та оприлюднення Звіту про укладений договір. Однак після 19.04.2020 року установі необхідно закупити цього ж товару - хліба (ДК 021:2015: 15810000-9 — Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби) на суму 30 тис. грн. Тобто загалом в 2020 році сума за одним кодом ДК 021:2015: 15810000-9 — Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби становить 80 тис. грн. Чи плюсуються суми закупівель здійснені до 19.04. і після 19.04 в одну? Однак яку процедуру закупівлі обрати цу цьому разі? Які дії має вчинити замовник: внести зміни до річного плану та на 30 тис. грн. передбачити окрему строчку і обрати спрощену процедуру, не зважаюси на те, що спрощені від 50 тис. грн. Чи це є новим предметом закупівлі (адже здійснена закупівля по цьому ж коду на 50 тис. до 19.04. завершена укладанням договору та Звітом) і замовник в такому випадку має право обрати допорогову закупівлю чи закупівлю без використання ЕСЗ та оприлюднити Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ, адже сума після 19.04. становить лише 30 тис., тобто не сягає порогів спрощеної закупівлі? 2. Чи вірно є те, що ЕСЗ дозволяє провести спрощені на суми значно менше 50 тис. грн, а відкриті торги значно менше 200 тис. і замовники обирають процедуру на власний розсуд? А як же розмежування процедур закупівель з залежносві від сум?Виходить, що деякі замовники купують, купують по 10 тис. грн, наприклад один і той предмет, а потім коли річна сума досягає певної суми наприклад 50 тис. на останні 10 проводять спрощену сплюсувавши закупівлі за кодом за рік. Або навпаки мають в кошторисі на рік 60 тис. грн на товар і двічі проводять спрощені по 30 тис, хоча ст. 3 Закону передбачено, що спрощені від 50 тис? Так можна?
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2