|
28.07.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
За результатами процедури закупівлі відкритих торгів Замовником, який є органом місцевого самоврядування, укладено договір про закупівлю.
Відповідно до положень ст. 512 ЦК України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов’язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов’язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Стаття 514 ЦК України передбачає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Наразі комунальному підприємству, яке також є замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», відповідним рішенням сесії міської ради будуть делеговані функції замовника робіт, оскільки це комунальне підприємство є балансоутримувачем об’єкта, на якому виконуються роботи. Також на користь цього підприємства будуть переспрямовані бюджетні асигнування.
Враховуючи вищевикладене, просимо надати відповідь на питання: чи можлива зміна сторони Замовника в договорі про закупівлю у зв’язку з переспрямуванням бюджетних коштів на іншого одержувача та зміною замовника будівельних робіт?
|
|
Відповідь
|
|
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F36904-06%20
|
|
27.07.2022
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Постачальник надав листа з інформацією, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-ІХ прийнятий 15.03.2022 року, передбачено, з 1 квітня 2022 року, перехід юридичних осіб на спрощену систему оподаткування 2% від об'єму, без ПДВ (пп.9.4. підрозділ 8 «Особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку»).
Таким чином, з 01.04.2022 він стає платником Єдиного податку 3 групи, без ведення ПДВ.
Договір укладено з урахуванням ПДВ. Відповідно, необхідно внести зміни до укладеного договору і зменшити його загальну суму на різницю ПДВ.
Постачальник пропонує зменшити не загальну суму договору, а тільки на суму частини товару по договору (молоко).
Тобто, за договором він повинен поставити 60 000 літрів молока за ціною 36,24 грн. з ПДВ.
З них 6000 л буде поставлено за ціною 30,20 грн. без ПДВ, та 54000 л за ціною 36,24 з ПДВ (після переходу на загальну систему оподаткування).
Загальна сума договору відповідно зменшується на різницю ПДВ тілки з урахуванням вартості продукції 6000 л без ПДВ.
Чи правомірно буде укладання додаткової угоди на таких умовах?
Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю) та у запиті № 273/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&
|
|
21.07.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до умов договору про закупівлю місцем постачання товару був визначений склад замовника на території, яка наразі перебуває під тимчасовою окупацією.
Замовник готовий прийняти цей товар на інший склад, що вимагає внесення відповідних змін до договру та спеціфікації.
Прошу роз'яснити як має діяти Замовник в даній ситуації, з урахуванням того, що ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» не передбачено такої підстави для внесення змін до договору, як дія обставин непереборної сили.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 №3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно з частиною п'ятою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначеній у цій частині. Отже, зміна істотних умов договору здійснюється замовником виключно у випадках, передбачених Законом, перелік яких є вичерпним. Водночас статтею 652 Цивільного кодексу України регулюється зміна або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин.Так, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно умов, встановлених у цій статті. Разом з тим у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
|
|
21.07.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Прошу надати роз’яснення стосовно наступного питання.
Тариф на теплову енергію для категорії "Інші споживачі" в місті Харкові формується з трьох складових: суми тарифу на виробництво теплової енергії, тарифу на транспортування теплової енергії та тарифу на постачання теплової енергії.
При постачанні теплової енергії, посилаючись на Постанову КМУ від 10.11.2021 №1209 "Деякі питання нарахування (постачання) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв’язку зі зміною ціни природного газу" постачальник теплової енергії почав надсилати рахунки з ДОНАРАХУВАННЯМИ плати за теплову енергію в зимовий період у зв’язку зі щомісячною зміною ціни на газ.
Чи можна сказати, що Постанова КМУ 1209 встановлює формульне регулювання щомісячної ціни на теплову енергію? Та чи можна керуватися п.7 ч.5 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" при щомісячній зміні розміру нарахувань за теплову енергію постачальником теплової енергії, що керується Постановою КМУ від 10.11.2021 №1209, якщо постачання теплової енергії здійснюється замовнику у розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі" з категорії "Інші споживачі", що фінансує дану закупівлю за бюджетні кошти.
Тобто яким чином замовнику у розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі" з категорії "інші споживачі" (але при цьому бюджетнику), у якого укладений договір про закупівлю (ціна договору більше 200 000 грн) сплачувати рахунки теплопостачальної організації, якщо ціна за теплопостачання буде щомісячно коригуватися у зв’язку зі зміною ціни на газ? Як при цьому не порушувати статтю 41 ЗУ "Про публічні закупівлі"?
На даний час такі рахунки не сплачені та не зареєстровані в органах ДКСУ, Проте сьогоднішня реальність така, що ціна на газ нестабільна, та теплопостачальна організація керується Постановою 1209. Чи можна згідно з ч.7 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" в новий договір додати формулу, яка передбачатиме коефіцієнт по газу, що буде помножуватись на затверджений тариф на виробництво теплової енергії, чи вважатметься це "тарифом, нормативом"? Хоча фактично тариф не змінюється, а помножується на коефіцієнт ринкової зміни ціни по газу.
Відповідь прошу надати на електронну адресу [email protected]
|
|
Відповідь
|
|
Водночас відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 № 197 (зі змінами),Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України. Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну регіональну політику, державну політику у сфері розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою, державну житлову політику і політику у сфері благоустрою населених пунктів, державну політику у сфері житлово-комунального господарства, державну політику у сфері поводження з побутовими відходами, державну політику у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури, державну політику у сфері технічного регулювання у будівництві, а також забезпечує формування державної політики у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у сфері контролю житлово-комунального господарства та у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель.Тому, з питань що стосуються постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №1209 "Деякі питання нарахування (постачання) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв’язку зі зміною ціни природного газу" слід звертатись до вищевказаного центрального органу виконавчої влади. Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” та "Формульне ціноутворення", що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
12.07.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до абзацу першого підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 169 від 28.02.2022 (зі змінами) (далі – Постанова № 169), замовники здійснюють публічні закупівлі, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, із використанням електронного каталогу та/або порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Водночас, законодавство не містить визначення, що є порядком проведення спрощених закупівель.
Разом з тим, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону договір про закупівлю — господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до частини 1 статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України (далі — ЦКУ та ГКУ) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Таким чином, стаття 41 Закону регулює договори про закупівлю, що були укладені за результатами спрощеної закупівлі та процедури закупівлі, які проводились відповідно до вимог Закону.
Водночас Постанова № 169, як і Закон, також оперує поняттям «договір про закупівлю». Так, відповідно до абзацу першого підпункту 1-1 пункту 1 Постанови № 169, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України. При цьому, у цій нормі Постанови № 169 немає посилання на особливості укладення договору, що визначені Законом, як це є в частині 1 статті 41 Закону.
З урахуванням викладеного просимо надати роз’яснення: оскільки і Закон, і Постанова № 169 оперують поняттям «договір про закупівлю», чи підпадає «договір про закупівлю», укладений відповідно до норм Постанови № 169 за результатами проведення спрощеної закупівлі, під вимоги статті 41 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання, зазначене у зверненні стосовно здійснення закупівель в умовах воєнного стану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (зі змінами), міститься в листі від 19.07.2022 № 3323-04/50213-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50213-06%20
|