|
19.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Н А К А З
18.05.2020 № 98
Херсон
Про початок
моніторингу закупівель
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», підпункту 15 пункту 10 Положення про Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області, затвердженого наказом Південного офісу Держаудитслужби 12 жовтня 2016 року № 8
НАКАЗУЮ:
1. Почати моніторинг закупівлі ID: UA-2020-05-12-001137-b.
....
Пояснення необхідно надати через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня отримання цього запиту. При цьому до пояснень може бути долучено їх документальне підтвердження.
Надайте будь ласка відповідь: Чи є підставою для початку переговорної процедури закупівлі висновок торгово-промислової палати де вказано про єдиного вітчизняного виробника.
відповідь потрібна терміново
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 40 Закону.
Отже, у залежності від предмета закупівлі, який визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, та умови застосування переговорної процедури закупівлі, замовник самостійно визначає документи, зокрема експертні, нормативні, технічні та інші, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процуедури закупівлі відповідно до частини другої статті 40 Закону.
|
|
14.05.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Після здійснення Держаудитслужбою моніторингу закупівлі (переговорна процедура) було винесено зобовязання щодо усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, зокрема розірвати договір. На момент завершення моніторингу по даному договору вже були здійснені проплати за поставку товару.
В даному випадку чи тягне це за собою повну відміну переговорної процедури? І чи потрібно заново проводити відкриті торги?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 1029/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b6e7ff11-57f9-48d6-9095-ecbbcb081c09&lang=uk-UA
|
|
14.05.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго ранку. Була проведена закупівля по прецедурі відкриті торги. UA-2020-03-06-000200-a. Держаудит виявив порушення-один документ переможця був російською мовою без перекладу. Тому держаудит вимагає розірвання договору бо він укладений з порушенням,не вдповідність тендерній документації. Підскажіть,будь-ласка, як можна вийти з ції ситуації,оскльки договір дії місяць і за цей час переможець вже виконав частину роботи,тоб то він свої зобовязання по договору виконав.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з порушеного питання пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
08.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Відповідальною за організацію та проведення закупівель, вартість яких є меншою за вартість що встановлена у п.1 частини першої ст.. 3 Закону «Про публічні закупівлі» має буди Уповноважена особа.
УО повинна мати обовязково вищу освіту.
Чи може бути УО людина, що отримала БАЗОВУ вищу освіту за напрямком підготовки "Облік і аудит" та здобула кваліфікацію бакалавра з обліку і аудиту.
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”, який містить інформацію щодо освіти уповноваженої особи.
Поряд з цим відповідно до Положення про Міністерство освіти і науки України (далі – МОН), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014№ 630, МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
Тому, з питання, порушеного у запиті пропонуємо звернутися до МОН.
|
|
06.05.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до листа №1227 від 24.04.2020 року Департаменту внутрішнього аудиту МОУ.
Відповідно дослідження даного департаменту надано висновок що нами проведено поділ предмету закупівлі на частини. Чи являється це поділом предмету закупівлі, а тим паче порушення Закону про публічні закупівлі. Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною першою статті 4 нової редакції Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель. Водночас частиною першою статті 4 нової редакції Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені.
Таким чином, замовник може вносити зміни до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків.
Поряд з цим відповідно до частини десятої статті 3 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
При цьому предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
З огляду на викладене, замовникові слід керуватись відповідними вартісними межами, встановленими Законом для здійснення закупівель. Про способи пропонуємо ознайомитись в запиті за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|