Спрощена закупівля ID: UA-2021-03-12-005929-b "Дров’яна деревина НП". Після проведення аукціону Замовником було безпідставно відхилено найбільш вигідну пропозицію. Розглядав пропозицію переможця замовник 5 діб та за годину до закінчення терміну розгляду пропозиції, замовник безпідставно дискваліфікує учасника. Одразу після оприлюднення (15хв) протоколу відхилення замовник визначає наступного учасника переможцем та через кілька хвилин опубліковує договір постачання, чим завершує закупівлю без можливості оскарження чи отримання обгрунтування відхилення. Оскільки процедура спрощенна, скаржитись немає куди, з досвіду відомо, що після завершення закупівлі ніякі скарги ніким не розглядаються. У цій закупівлі є явна змова замовника з учасником. Учасником, який був безпідставно відхилений, затрачено час та кошти на підготовку пропозиції та це нікого не цікавить, замовник у спрощених закупівлях керується власним розсудом та аж ніяк не Законом України. Запитання №1. Чи має замовник право завершувати закупівлю у день дискваліфікації учасника-переможця без надання аргументів та права на оскарження рішення? Запитання №2. Коли буде якась управа та контроль на таких замовників, яким законом користуватись Учаснику в такій ситуації ? Куди скаржитись та чи буде розглядатися така скарга ? Запитання №3 Як захистити свої права Учаснику, чи є змога після таких порушень відхилити скасувати опублікований договір, чи після завершення закупівлі можна опускати руки ?

Звертаюсь до Вас за роз’яснення стосовно продовження строку дії тендерних пропозицій, а саме: Замовником 31 грудня 2020 року о 14:52 у було розміщено тендерну документацію на закупівлю послуг. 12 січня 2021 року о 20:50 часником подано тендерну пропозицію для участі у процедурі відкритих торгів, яку було оголошено Замовником на закупівлю вищезазначених послуг. 18 січня 2021 року о 16:08 відбувся аукціон. За підсумками розгляду тендерних пропозицій Замовником було відхилено переможця аукціону на підставі надання тендерної пропозиції з аномально низькою ціною. 25 січня 2021 року о 15:48 Замовником було продовжено строк розгляду тендерної пропозиції до 01 лютого 2021 року, яке він аргументував бажанням більшого, ретельного розгляду тендерної пропозиції наступного Учасника та недопущенням помилок. 1 лютого 2021 року о 11:00 Замовником було опубліковано рішення від 01.02.2021 року про скасування тендеру щодо проведення відкритих торгів через систему електронних закупівель за підписом уповноваженої особи. У рішенні про скасування вищезазначеного тендеру, Замовник посилається на частину 2 статті 32 ЗУ “Про публічні закупівлі”, як на підставу скасування тендеру. На підставі того, що факти наведенні Замовником в обґрунтуванні скасування тендеру не підпадають під частину 2 статті 32 Закону учасником публічної закупівлі була подана скарга до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України. Своїм рішенням Адміністративна колегія зобов'язала Замовника скасувати рішення про відміну процедури закупівлі. Замовник виконав рішення Адміністративної колегії та опублікував нове рішення про відміну тендеру. У рішенні зазначається, що на теперішній час у Замовника відпала потреба у отриманні послуг по зазначеній закупівлі за ідентифікатором закупівлі. Рішенням Адміністративної колегії у друге зобов’язали Замовника скасувати рішення про відміну процедури. Пунктом 26 частини першої статті 1 Закону визначено, що строк дії тендерної пропозиції – установлений замовником у тендерній документації строк, після закінчення якого тендерна пропозиція втрачає чинність. Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 22 Закону тендерна документація зокрема повинна містити строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій. У зазначеній закупівлі замовник визначив строк дії тендерних пропозицій протягом 90 днів (мінімально можливий). Поряд з цим, відповідно до частини четвертої статті 25 Закону до закінчення строку, протягом якого тендерні пропозиції залишаються дійсними, зазначеного в тендерній документації, замовник має право (проте не зобов’язаний) вимагати від учасників продовження строку дії тендерних пропозицій. При цьому, виходячи зі змісту статті 32 Закону, замовник визначає переможця процедури строк дії тендерної пропозиції якого не минув. Варто також зазначити, що відповідно до частини п’ятої статті 25 Закону, учасник має право вносити зміни або відкликати свою тендерну пропозицію лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій. Враховуючи, що Замовником під час проведення публічної закупівлі було двічі здійснено порушення Закону, а учасником був витрачений час на успішне оскарження неправомірних дій замовника, строк дії тендерної пропозиції Учасника незабаром сплине. Вважаємо, що вищенаведені дії Замовника спрямовані на зменшення конкуренції серед учасників, а тому порушують статтю 5 Закону, якою встановлено, що основним принципами здійснення закупівель є відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель запобігання корупційним діям і зловживанням. Вищенаведені обставини дають можливість замовникам безкарно зловживати своїми повноваженням шляхом прийняття неправомірних рішень упродовж усього строку дії тендерних пропозицій, а після чого відхилити найбільш економічно вигідну цінову пропозицію з особистих корисливих мотивів. Просимо проінформувати, чи наявний механізм запобігання таким зловживанням зі сторони замовників?

Косенко Ілля Володимирович м. Харків, вул. Плеханівська, 25 Доброго дня! Пишу вам що до закупівлі з ідентифікатором UA-2020-12-31-003899-c Замовник двічі, порушуючи закон, намагався скасувати торги (обидва протоколи про скасування були успішно оскаржені в АМКУ) Термін дії тендерних пропозицій за цією закупівлею складає 90 днів. Враховуючи постійні протоколи від замовника про "продовження терміну розгляду пропозиції" та дві процедури оскарження (до 30 днів на виконання кожного з рішень АМКУ, до трьох днів на прийняття скарги, до 7 днів на розгляд, та до 20 днів на кваліфікацію), незабаром сплине термін дії усіх тендерних пропозицій по цій закупівлі, і пропозиції моєї компанії також. У зв'язку з цим, мені здається що замовник на законних підставах зможе скасувати закупівлю. Тобто, законно зробити те що двічі намагався зробити незаконно. Чи є вихід з такої ситуації? Чи буде законним скасування закупівлі у такому випадку? Чи є законні інструменти, що забороняють відміну тендеру?

Відповідно до Закону України «Про банки та банківську діяльність», Закону України «Про доступ до публічної інформації», Акціонерне товариство «Банк Інвестицій та Заощаджень» в особі представника Мартиненка Олександра Васильовича (за довіреністю), звертається із наступним запитом про роз’яснення пункту 4 наказу «Про затвердження форми і вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції» № 2628 від 14.12.2020 року. Згідно із підпунктом 9 пункту 3 Постанови НБУ «Про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах» № 639 від 15.12.2004 року, гарантія – це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії. Пунктом 4 наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження форми і вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції» № 2628 від 14.12.2020 року, зазначено, що у реквізитах гарантії повинна міститися наступна інформація: 1) щодо повного найменування гаранта зазначається інформація: — повне найменування гаранта, його ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, його категорія; — код банку (у разі наявності); — адреса місцезнаходження; поштова адреса для листування; — адреса електронної пошти гаранта, на яку отримуються документи; — SWIFT-адреса гаранта; Відповідно до частини 4 вищезазначеної статті, передбачено категорії замовників, що використовуються у Законі України «Про публічні закупівлі»: 1) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті; 2) органи соціального страхування, зазначені у пункті 2 частини першої цієї статті; 3) підприємства, установи, організації, зазначені у пункті 3 частини першої цієї статті; 4) юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті. Отже, в розумінні вищезазначених норм вбачається, що до категорій замовників та учасників процедури закупівлі відносяться приватні та державні органи, тому у реквізитах гарантії щодо бенефіціара та принципала слід зазначити до якої форми власності вони належать (органи державної влади, приватні підприємства, тощо). Однак, на теперішній час ця інформація є непідтвердженою. До того ж, станом на сьогодні, чинним законодавством не передбачено, до якої категорії віднесено Гаранта та яку інформацію зазначати у гарантії щодо Банку-Гаранта. Таким чином, керуючись частиною 1 статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», просимо Вас роз’яснити пункт 4 наказу «Про затвердження форми і вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції» № 2628 від 14.12.2020 року та надати розширену інформацію включаючи, але необмежуючись: 1. Яку інформацію зазначати в Гарантії в реквізитах Гаранта в розділі «його категорія»? 2. Яку інформацію зазначати в Гарантії в реквізитах Бенефіціара в розділі «його категорія»? 3. Яку інформацію зазначати в Гарантії в реквізитах Принципала в розділі «його категорія»?

Добрий день. Підприємство в 2020 р. уклало договір на послуги в сумі 6 млн. грн. В 2021р. на час проведення закупівлі укладено додаткову угоду на продовждення терміну дії договору до 31.03.21р. в обсязі 20 % від суми договору (1 млн. грн.) За 3 місяці Виконавець надав послуг на 1 млн 200 тис. і наполягає на сплаті всієї суми (а не 1 млн.грн. згідно дод.угоди, тобто 20%), аргументуючи тим, що продовжено дію договору та сума договору збільшилась і становить 7 млн. грн., а в 2020 році він надав послуг на 5,5 млн. грн. Тобто по договору не використано 1,5 млн. грн. Питання: чи має право Замовник сплатити за надані послуги більше ніж 20 % (1 млн. грн.)