|
|
12.01.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Установа провела переговорну процедуру закупівлі електроенергії. Повідомлення про намір укласти договір закупівлі оприлюднено 30.12.2021 р. Який граничний термін укладання договору закупівлі?
Відповідно до ч. 7 ст. 40 Закону № 922 замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів з дня оприлюднення в ЕСЗ повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Однак у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених п. 3 ч. 2 цієї статті (нагальна потреба), а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування замовник має право укласти договір про закупівлю п’ять днів через з дня оприлюднення повідомлення про намір.
Відповідно до п. 5 ч. 8 ст. 40 Закону № 922 переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі, зокрема, непідписання договору про закупівлю у строк 20 днів у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених п. 3 ч. 2 цієї статті, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Питання № 1. Тобто у випадку закупівлі електричної енергії договір можна укладати не раніше ніж через 5 днів, та не пізніше ніж через 20 днів з моменту оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю?
Питання № 2. Чи можна провести закупівлю електроенергії не за скороченою процедурою, та укласти не раніш ніж через 10 днів і не пізніш ніж через 35 днів ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною сьомою статті 40 Закону замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів (п’ять днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 40 Закону, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Відповідно до пункту 5 частини восьмої статті 41 Закону переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі: непідписання договору про закупівлю у строк 35 днів (20 днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 40 Закону, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Отже, з огляду на вказані норми Закону, при закупівлі електричної енергії та послуг з її передання та розподілу шляхом застосування переговорної процедури закупівлі замовник має укласти договір про закупівлю у строк не раніше ніж через п’ять календарних днів та не пізніше 20 календарних днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Непідписання договору про закупівлю у строк 20 календарних днів у разі застосування переговорної процедури закупівлі електричної енергії, послуг з її передання та розподілу є підставою для відміни замовником такої процедури закупівлі.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
10.01.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі», переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі», заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель. Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Таким чином, системний аналіз положень Закону України «Про публічні закупівлі» дає підстави стверджувати, що для застосування п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону двічі відмінено має бути одну й ту саму процедуру відкритих торгів, тобто таку, що передбачена одним й тим самим річним планом закупівель (на той самий рік).
Такому висновку відповідає зміст листа Мінекономіки № 3304-04_60124-06 від 03.10.2020 та додатків до нього, відповідно до яких застосування п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону пов’язується з умовою прийняття таких рішень щодо здійснення закупівлі у поточному році.
Аналогічною була і практика роз’яснень Мінекономіки, зокрема, роз’яснення на запит № 1455/2021.
Однак, в подальшому, практика роз’яснень Мінекономіки змінилась шляхом зміщення акцентів. Так, на запит № 1600/2021 зазначено, що «виходячи з норм статті 40 Закону, переговорна процедура закупівлі з підстав двічі відмінених процедур відкритих торгів через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій може бути застосована замовником з урахуванням того, що всі три процедури закупівлі (двоє відкритих торгів та переговорна) мають бути проведені у поточному році» замість «за умови прийняття таких рішень щодо здійснення закупівлі у поточному році».
Тобто, при буквальному прочитанні, згідно актуальної практики Мінекономіки, для застосування п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» значення має не включення відповідних закупівель до річного плану на один і той самий рік, а фізичне проведення закупівель в межах одного й того ж календарного року.
У зв’язку з вищевказаним, прошу надати роз’яснення з приводу того, чи згідно актуальної практики Мінекономіки для застосування п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» значення має лише фізичне проведення закупівель в межах одного й того ж календарного року та при цьому не має значення планом на який рік такі закупівлі передбачені; чи для застосування вказаної норми має значення проведення процедур закупівель, що передбачені одним й тим самим річним планом закупівель, тобто на один і той самий рік, та при цьому не має значення чи в межах одного й того самого календарного року вони проводяться?
Прошу надати відповідь по суті поставленого питання та без посилання на попередні роз’яснення, оскільки зміст таких відомий.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з статтею 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 40 Закону, зокрема, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом.
Згідно з статтею 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель.
Отже, виходячи з норм статей 4 і 40 Закону, переговорна процедура закупівлі з підстав двічі відмінених процедур відкритих торгів через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій може бути застосована замовником з урахуванням того, для забезпечення потреби якого року здійснюється закупівля. Так, для потреб поточного року всі три процедури закупівлі (двоє відкритих торгів та переговорна) мають бути проведені у одному бюджетному періоді. У разі ж, якщо закупівля шляхом застосування відкритих торгів для забезпечення невідкладних потреб у товарах, роботах і послугах для наступного бюджетного року за відповідним предметом закупівлі була розпочата наприкінці поточного бюджетного року та не відбулася через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом, то замовник може враховувати таку закупівлю для укладання договору про закупівлю в наступному бюджетному році на підставі переговорної процедури закупівлі у відповідності до пункту 1 частини другої статті 40 Закону.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання висвітлено в листах від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” та від 10.09.2020 №3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
|
|
|
05.01.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до частини 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" переговорна процедура проводиться, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Підкажіть, будь-ласка, як діяти, якщо замовник вимагав від учасника підтвердження відсутності підстав для відхилення по ст. 17 шляхом заповнення чек-боксів, але під час проведення переговорної процедури в Прозорро не передбачено заповнення чек-боксів учасником. Тому виникає питання, яким способом вимагати від учасника підтвердження відсутності підстав для відхилення по ст. 17 під час проведення переговорної процедури, якщо у відкритих торгах вимагалось заповнення чек-боксів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” (сторінки 2, 3) та від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 "Щодо застосування статті 17 Закону" (сторінки 4,5) розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82&fNum=34835
|
|
|
09.12.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником була проведена переговорна процедура закупівлі на підставі п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" та укладено 06.12.21 договір про закупівлю дров паливних. Була здійснена одна поставка товару та постачальник звернувся з листом про збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Суть питання полягає в тому, на який день з дня підписання договору про закупівлю буде законно підписати додаткову угоду до договору та збільшити суму за одиницю товару? Як бути з тим, що учасник переговорної процедури на переговори надав тендерну пропозицію (від 17.11.21), яка є чинною протягом 90 днів ( тобто тендерна пропозиція чинна, а учасник через три дні після підписання договору хоче змінити суму за одиницю товару)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною четвертою та п`ятою статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків встановлених у частині п`ятій статті 41 Закону.
Відповідно до пункту 2 частини пятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Отже, сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю у випадку, визначеному пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону, у разі збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків одразу з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.
Разом з тим відповідно до пункту 29 частини першої статті 1 Закону строк дії тендерної пропозиції - установлений замовником у тендерній документації строк, після закінчення якого тендерна пропозиція вважається недійсною та відхиляється.
При цьому звертаємо увагу, що виходячи зі змісту пунктів 31 та 13 частини першої статті 1 Закону тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру (відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу).
Отже, строк дії тендерної пропозиції встановлюється замовником у тендерній документації у разі проведення відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу після закінчення якого тендерна пропозиція вважається недійсною та відхиляється.
|
|
|
02.12.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Для тих, хто розірвав договір про закупівлю газу з попереднім постачальником, але не встигає укласти договір з ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» до кінця жовтня, КМУ прийнято постанову від 25.10.2021 р. № 1102 та встановлено, що бюджетним установам та закладам охорони здоров’я (незалежно від організаційно-правової форми) з 1 жовтня по 30 листопада 2021 року газ постачає постачальник «останньої надії» (ПОН), яким є ТОВ «ГК «Нафтогаз України», по ціні 16,8 грн з ПДВ за кубометр.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 р. № 329-VIII (далі — Закон про ринок газу) договір постачання між ПОН і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу. Тож такий перехід відбуватиметься автоматично, аби забезпечити безперебійне постачання газу.
На підставі протоколу засідання Експертної комісії з визначення рівнів та класів надзвичайних ситуацій ДСНС від 12.10.2021 р. № 15/09-21 ситуацію, що виникла у зв’язку з відсутністю постачання природного газу бюджетним установам, класифіковано як надзвичайну ситуацію техногенного характеру державного рівня. Тож бюджетні установи в разі переходу на ПОН можуть застосувати:
для закупівлі понад 200 тис. грн — норми п. 3 ч. 2 ст. 40 Закону № 922 (виникнення особливих економічних чи соціальних обставин, пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення тендера) та переговорну процедуру закупівлі;
В нашому випадку має бути переговорна процедура з ПОНом, проте як її провести згідно з Законодавством про публічні закупівлі, якщо ПОН не проводить переговори, надає підприємству газ, потім присилає договір разом з актом на оплату. Надайте роз'яснення,як діяти Замовнику і як провести переговори ,якщо наразі невідомо навіть яка кількість кубометрів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Отже, застосування замовником переговорної процедури закупівлі здійснюється за умов дотримання вимог, установлених статтею 40 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), зокрема, укладання договору про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Докладно про алгоритм проведення переговорної процедури закупівлі у додатку 2 зазначеного вище листа.
Крім цього, зазначаємо, що вибір способу закупівлі залежить від очікуваної вартості предмета закупівлі. Так, зокрема, виходячи з пункту 3 частини сьомої статті 3 Закону, у разі якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення спрощеної закупівлі, то придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом. У разі здійснення закупівлі у випадках, передбачених цією частиною, замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
При цьому повідомляємо, що державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, на ринках природного газу, нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ (далі - природний газ), нафти та нафтопродуктів, а також перероблення та захоронення побутових відходів є одним з основних завдань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (зі змінами).Тому, з питань, пов’язаних з діяльністю постачальника «останньої надії» (ПОН), пропонуємо звертатися до НКРЕКП.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|