Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. Відповідно до п. 34 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів; Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Таким чином майнові права, зокрема, корпоративні права у вигляді частки у статутному капіталі господарського товариства, являються об’єктами цивільних прав і можуть продаватись та придбаватись, а отже вважатися товаром в розмінні Закону. З огляду на викладене, просимо надати роз’яснення чи належать до товарів у розумінні Закону корпоративні права у вигляді частки у статутному капіталі господарського товариства? Якщо такі корпоративні права належать до товарів у розумінні Закону, просимо повідомити про порядок закупівлі замовником корпоративних прав у вигляді частки у статутному капіталі господарського товариства, а саме надати інформацію за якою з процедур закупівель передбачених Законом має здійснюватися закупівля, з огляду на те, що забезпечити конкуренцію при закупівлі корпоративних прав у її власника не можливо, однак закупівля корпоративних прав не є виключенням визначеним ч.5 та 6 ст. 3 Закону.

Доброго дня. Пунктом 4 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено можливість "продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю". Чи правомірно на підставі наведеної норми Закону продовжувати лише строк дії договору або лише строк надання послуг чи обов`язково має виконуватися вимога щодо одночасної зміни строку надання послуг та дії договору? Лист від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” тлумачення застосування п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону в цій частині не містить.

Доброго дня. Якщо замовник оголошує переговорну процедуру на продукти харчування (до прикладу фрукти-овочі) в середині року на підставі ст.40 ч.2 п.3 абзац 3: "розірвання договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендера, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. Застосування переговорної процедури закупівлі в такому випадку здійснюється за рішенням замовника щодо кожного тендера;" чи може бути змінено асортимент товару по відношенню з розірваною угодою (виключено деякі фрукти овочі і/або додано такі які не були у розірваній угоді). І чи законодавством взагалі заборонено/дозволено змінювати сам асортимент по відношенню Переговорної процедури ( ст.40 ч.2 п.3 абзац 3) до розірваної угоди, чи переговорної процедури( ст.40 ч.2 п.3 абзац 3) до асортименту в тендері, на період проведення якого вона здійснюється.. Щиро дякую за розуміння та відповідь!!! З повагою Н.Левченко

29.06.2022 набули чинності зміни до постанови КМУ від 28.02.2022 № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» (далі – Постанова) якими в тому числі передбачено, що замовники (крім тих, що визначені в абзацах 1 та 2 підпункту 1 пункту 1 Постанови) здійснюють публічні закупівлі, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, із використанням порядку застосування спрощених закупівель, встановленого Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Разом з тим, в підпункті 3 пункту 1 Постанови зазначено, що під час здійснення закупівель, передбачених підпунктом 1 пункту 1 Постанови, без використання електронної системи закупівель, такі закупівлі не включаються до річного плану закупівель. За результатами їх здійснення в електронній системі закупівель, за умови, що вартість закупівлі становить або перевищує 50 тис. гривень, замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, договір про закупівлю, а також всі додатки та зміни до нього не пізніше ніж через 70 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. Підпунктом 1¹ пункту 1 Постанови визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України. Підпунктом 4¹ пункту 1 Постанови визначено, що відповідальною за організацію та проведення закупівель, визначених підпунктом 1 пункту 1 Постанови, може бути визначена уповноважена особа або інша особа, визначена замовником. Враховуючи вищезазначене просимо надати відповідь на наступні запитання: 1. Чи включаються до річного плану закупівель закупівлі, що здійснюватимуться відповідно до Постанови в порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом? 2. Чи застосовується термін оприлюднення вказаний в абзаці 8 підпункту 3 пункту 1 Постанови до закупівель, що здійснюватимуться відповідно до Постанови в порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом? 3. Чи необхідно в договорах про закупівлю, що укладаються за результатом закупівель здійснених, відповідно до Постанови, в порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом, враховувати особливості визначені ст.41 Закону? 4. Чи необхідно при призначенні уповноважених осіб відповідальних за проведення спрощених закупівель відповідно до Постанови враховувати норму частини третьої статті 11 Закону та визначати конкретні напрямки закупівель, що здійснюватимуть уповноважені особи?

Відповідно до абзацу першого підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 169 від 28.02.2022 (зі змінами) (далі – Постанова № 169), замовники здійснюють публічні закупівлі, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, із використанням електронного каталогу та/або порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Водночас, законодавство не містить визначення, що є порядком проведення спрощених закупівель. Разом з тим, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону договір про закупівлю — господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Відповідно до частини 1 статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України (далі — ЦКУ та ГКУ) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Таким чином, стаття 41 Закону регулює договори про закупівлю, що були укладені за результатами спрощеної закупівлі та процедури закупівлі, які проводились відповідно до вимог Закону. Водночас Постанова № 169, як і Закон, також оперує поняттям «договір про закупівлю». Так, відповідно до абзацу першого підпункту 1-1 пункту 1 Постанови № 169, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України. При цьому, у цій нормі Постанови № 169 немає посилання на особливості укладення договору, що визначені Законом, як це є в частині 1 статті 41 Закону. З урахуванням викладеного просимо надати роз’яснення: оскільки і Закон, і Постанова № 169 оперують поняттям «договір про закупівлю», чи підпадає «договір про закупівлю», укладений відповідно до норм Постанови № 169 за результатами проведення спрощеної закупівлі, під вимоги статті 41 Закону?