Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг та за результатами  закупівлі укладається договір, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.

Крім того, оприлюднення інформації про закупівлю передбачено статтею 10 Закону. Так, зокрема, відповідно до  частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом, інформацію про закупівлю.

Водночас у разі якщо замовником у розумінні Закону здійснюються видатки, які не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом, та укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також нормативно-правові акти, розроблені на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого  Законом, у разі якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, у тому числі частково (за лотом). При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.

Разом з тим відповідь на питання міститься у запиті 1799/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c72f286e-5c6f-4201-acf3-c71215f63edd&lang=uk-UA

Шановний користувачу, повідомляємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 розміщено лист від  03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”. 

Водночас зазначаємо, що оформлення протоколів засідання тендерного комітету (у тому числі протоколів проведення переговорів) здійснюється замовником самостійно у довільній загальноприйнятній у діловодстві формі. 

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься у запитах № 671/2020 і № 1619/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:

https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67722804-f394-4b00-9eca-c50d483b7073&lang=uk-UA

https://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=d4b268c9-7354-499a-b6cc-f1ae51d48463

Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

Поряд з цим відповідно до Положення про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 856, Міністерство цифрової трансформації України (Мінцифри) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики: у сферах цифровізації, цифрового розвитку, цифрової економіки, цифрових інновацій, електронного урядування та електронної демократії, розвитку інформаційного суспільства, інформатизації.

Тому, з питання щодо відмінностей між удосконаленим електронним підписом та кваліфікованим електронним підписом пропонуємо звернутися до вищевказаного органу виконавчої влади.

Поряд з цим повідомляємо, що Мінекономіки звернулось до Міністерства цифрової трансформації України листом від 18.11.2021 №3301-04/68865-03 щодо надання роз’яснення, за якими ознаками під час перевірки замовниками електронного підпису учасника закупівлі такий підпис може бути визнаний як такий, що відповідає вимогам стосовно накладення кваліфікованого електронного підпису. Відповідь Міністерства цифрової трансформації України від 26.11.2020 № 1/04-3-6238 додається у вкладені (питання 2).

Шановний користувачу, повідомляємо, що на відповідь на питання надано у запиті № 1020/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b07d032f-c3cc-4cc3-ac06-4e01a4fecef7&lang=uk-UA

Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.