Міністерство економіки України

Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Меню

Консультації з питань публічних закупівель

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях
Умова пошуку
Область пошуку
Додаткова умова пошуку
Область пошуку
Шукати за номером звернення
Номер
Рiк
Bідібрати результати
За темою
За тегами
Останні запити та відповіді
Сортувати за
 
Очистити
04.07.2022
Запитання      Тема: Переговорна процедура закупівлі
замовник може вчиняти будь які дії які прямо не заборенені Законом, до таких дій належить і ч. 3 ст. 631 ЦКУ при переговорній процедурі в не залежності від підстав її проведення, після їх виникнення. Так, ст. 40 Закону. ЗУ "Про публічні закупівл" зазначено підставами проведення переговорної процедури. В Законі не розмежовується і не обмежується можливості застоування ст. 631 при переговорній процедурі, яка не є процедурою закупівель, а є винятком із них. Оскарження переговорної процедури можливе (п.3.ч.4 ст. 18 Закону), тому різниці між ними немає. Тверження яке лягло в основу "Відповідь на запит 1374/2020" дійсне щодо договору за результатом процедур закупівель . Таким чином з моменту винекнення у Замовника підстав для проведення переговорної процедури останній керуємся Цивільним та Господарським кодексом, і враховуює саме їх. Однак, останній абзац вищезазначеної відповіді щодо п.2,4,5. не є обґрунтований, так як не містить такого, а скоріш за все є відсиланням до раніше діючої практики яка була побудована на основі попередньої редакції Закону (відповідь на запит 91/2016). Відповідь на запит 1413/2021 на мій погляд дає більш чітку картину. Тим паче, що інформація щодо можливості оскарження та умов договору ніяким чином не обмежують переговорну процедуру в не залежності від того з якої підстави вона проводиться. Якщо припустити, що замовник із 631 ЦКУ укладає договір по п. 2, без підстав на такий, знайдеться інший субєкт який може це зробити, про якого замовник не знав.... получиться і тут не можна??? тоді де Ваша логіка. п.1.ч.2.ст.40 Закону чітко вказуює які умови попередніх відкритих торгів не повинні мінятися "При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації;" між цим обмеження немає заборони щодо внесення змін до договору, тим паче що в усіх 100% випадків змінюються навіть істотні умови такі як кількість, або ціна або строки або що кому в голову прийде. Замовник має повне право укласти договір в абсолютно новій редакції.
Відповідь
29.06.2022
Запитання      Тема: Переговорна процедура закупівлі
замовник може вчиняти будь які дії які прямо не заборенені Законом, до таких дій належить і ч. 3 ст. 631 ЦКУ при переговорній процедурі? Так, ст. 40 Закону. ЗУ "Про публічні закупівл" зазначено підставами проведення переговорної процедури. В Законі не розмежовується і не обмежується можливості застоування ст. 631 при переговорній процедурі, яка не є процедурою закупівель, а є винятком із них. Оскарження переговорної процедури можливе (п.3.ч.4 ст. 18 Закону) в незалежності від підстав її проведення, тому різниці між ними немає. Таким чином з моменту винекнення у замовника підстав для проведення переговорної процедури, останній керується Цивільним та Господарським кодексом, і враховуює особливості визначені в ст. 40 (в нашому випадку "При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації"). Підсумовуючи наведене, можна констатувати, що Закон не містить обмежень для застосування ч. 3 ст. 631 ЦК України до п.1 ч. 2 ст. 40 ЗУ "Про публічні закупівлі", що узгоджується з "відповідь на запит 1413/2021", після виникнення відповідних підстав проведення переговорної процедури. Варто зазначити, що якщо ніхто не прийняв участь у відкритих торгах, то останні ніхто і не оскаржить. Після того як замовник визначиться із контрагентом він ще деякий час буде проводити саму процедуру, але вже чітко буде знати із ким буде укладено договір. Особливо дане питання актуально для послуг які постійно споживаються як приклад: електроенергія яка споживається 24/7/365. Тверження яке лягло в основу "Відповідь на запит 1374/2020" дійсне щодо договору за результатом процедур закупівель. Однак, останній абзац відповіді щодо п.2,4,5. не є обґрунтований, так як не містить такого, а скоріш за все є відсиланням до раніше діючої практики яка була побудована на основі попередньої редакції Закону (відповідь на запит 91/2016).
Відповідь
04.03.2022
Запитання      Тема: Інше
27.01.2022 року Комунальним підприємством (замовник 4 категорії), засновником якого є селищна рада, оголошено проведення Спрощеної закупівлі на суму 480000 грн. за предметом «Газове паливо», код національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» – 09120000-6 в обсязі 25000 л, ідентифікатор закупівлі: UA-2022-01-27-001903-c. Спрощена закупівля не відбулась через відсутність учасників. 07.02.2022 року було повторно оголошено проведення Спрощеної закупівлі за вище вказаним предметом закупівлі на суму 480000 грн. в обсязі 25000 л, ідентифікатор закупівлі: UA-2022-02-07-000628-a. Закупівля не відбулась через відсутність учасників. Отже, Спрощена закупівля не відбулась двічі. У зв’язку з чим уповноваженою особою Комунального підприємства було вирішено закупівлю за предметом «Газове паливо», код національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» – 09120000-6 здійснити без застосування порядку проведення спрощених закупівель шляхом укладання договору без використання Електронної системи. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю ( протокол від 18 лютого 2022 р.). На сьогодні договір не укладено. Якщо зазначений предмет закупівлі, в необхідному підприємству обсязі, буде визначений селищною радою, то чи може Комунальне підприємство, враховуючи постанову Кабінету Міністрів України № 169 від 28.02.2022 (зі змінами), здійснити закупівлю за предметом «Газове паливо» в обсязі 25000 л на суму 480 000 грн. шляхом укладання договору без використання Електронної системи, підписавши лише договір з постачальником, та не витребуючи будь-яких інших документів від постачальника, які б підтверджували ідентичність технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, і вимог до учасника, що визначені були у двох Спрощених закупівлях, що не відбулися.
Відповідь
03.02.2022
Запитання      Тема: Переговорна процедура закупівлі
У відповіді 1374/2020 Вами зазначається, що «переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону, які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання. Тому, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках». У інших випадках застосування ч 3 ст 631 не є можливим, оскільки договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (пункт 6 частини першої статті 1 Закону) та рішення, дії або бездіяльність замовника можуть бути оскаржені суб’єктом оскарження в Антимонопольному комітеті України у разі проведення процедури закупівлі та оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку, зважаючи при цьому на можливість відмови переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі підписати договір про закупівлю, а також відміну замовником тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся, з підстав, передбачених Законом, а також з урахуванням особливостей, визначених Законом, під час проведення тендера або здійснення спрощеної закупівлі, за результатами якого укладається договір про закупівлю, застосування положень частини третьої статті 631 ЦК України у такому договорі про закупівлю не є можливим. Просимо надати роз’яснення з посилання на відповідні нормативні-правові акти: чи може (або чому не може) замовник застосувати у переговорній процедурі закупівлі ч. 3 ст 631 ЦКУ з укладанням договору 14.01.2022 та строком дії (постачанням товару/надання послуг) з 01.01.2022, якщо двоє торгів не відбулись у зв’язку з подання менш ніж 2 пропозицій (1 торги не відбулись 01.12.2021, 2 торги не відбулись 17.01.2021). Отже, акцептуємо, замовник проводить відкриті торги, які не відбулись 01.12.2021 (жодного учасника), одразу замовник оголосив повторні відкриті торги, які теж не відбулись 17.01.2021 (жодного учасника). На початку 2022 року замовник оголосив переговорну процедура та уклав договір 14.01.2022, чому замовник не має право застосовувати ч. 3 статті 631 ЦКУ з строком постачання товару/надання послуг з 01.01.2022?. Звертаю увагу, що період постачання товару/надання послуг не входить у строк проведення відкритих торгів, а тому не порушуються вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» та вимоги Цивільного кодексу України. У свою чергу, переговорна процедура застосована у відповідності до вимог закону як вийняток, а саме наявності умови якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Також звертаю Вашу увагу, що не зважаючи на спосіб проведення переговорної процедури рішення, дії або бездіяльність замовника можуть бути оскаржені суб’єктом оскарження в Антимонопольному комітеті України по будь-яким пунктам частини другої статті 40 Закону.
Відповідь
23.01.2022
Запитання      Тема: Предмет закупівлі
Доброго дня. Згідно п. 3 ч. 2 статті 22 та на підставі ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про публічні закупівлі» вказується інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, а також технічна специфікація що містить опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Також згідно ч. 4 ст. 23 ЗУ «Про публічні закупівлі» технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретну марку, у разі, якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтоване та містити вираз «або еквівалент». Чи може замовник вказуючи у предметі закупівлі конкретну торгівельну марку, яка має певні якісні та технічні характеристики згідно інформації виробника, вказувати у технічних специфікаціях предмету закупівлі відмінні якісні та технічні характеристики ніж має ця конкретна торгівельна марка, яка вказана у предметі закупівлі. Тобто, у предметі закупівлі вказати конкретну торгівельну марку з виразом «або еквівалент», а у технічних специфікаціях предмету закупівлі вказати якісні та технічні характеристики згідно власних виробничих потреб, які відрізняються від якісних та технічних характеристик (згідно інформації виробника) конкретної торгівельної марки, вказаної у предметі закупівлі. Предмет закупівлі 09210000-4 – код згідно єдиного закупівельного словника ДК 021:2015
Відповідь

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json