|
09.12.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником була проведена переговорна процедура закупівлі на підставі п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" та укладено 06.12.21 договір про закупівлю дров паливних. Була здійснена одна поставка товару та постачальник звернувся з листом про збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Суть питання полягає в тому, на який день з дня підписання договору про закупівлю буде законно підписати додаткову угоду до договору та збільшити суму за одиницю товару? Як бути з тим, що учасник переговорної процедури на переговори надав тендерну пропозицію (від 17.11.21), яка є чинною протягом 90 днів ( тобто тендерна пропозиція чинна, а учасник через три дні після підписання договору хоче змінити суму за одиницю товару)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною четвертою та п`ятою статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків встановлених у частині п`ятій статті 41 Закону.
Відповідно до пункту 2 частини пятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Отже, сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю у випадку, визначеному пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону, у разі збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків одразу з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.
Разом з тим відповідно до пункту 29 частини першої статті 1 Закону строк дії тендерної пропозиції - установлений замовником у тендерній документації строк, після закінчення якого тендерна пропозиція вважається недійсною та відхиляється.
При цьому звертаємо увагу, що виходячи зі змісту пунктів 31 та 13 частини першої статті 1 Закону тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру (відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу).
Отже, строк дії тендерної пропозиції встановлюється замовником у тендерній документації у разі проведення відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу після закінчення якого тендерна пропозиція вважається недійсною та відхиляється.
|
|
07.12.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (далі – Мінреінтеграції) здійснило передачу документів до Централізованої закупівельної організації (далі - ЦЗО) щодо проведення процедури відкритих торгів із закупівлі ноутбуків та персональних комп’ютерів (Код ДК 021:2015 30210000-4 Машини для обробки даних (апаратна частина) ноутбуки та комп’ютери). Процедура відкритих торгів успішно відбулась та була завершена відповідно до вимог чинного законодавства, таким чином, з переможцем ТОВ "М ЕНД Б СМАРТ АСІСТЕНТ" було укладено договір № ________ від________ 2021 р на загальну суму 674 700,00 грн.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі», наявної економії коштів за КЕКВ 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування» та у зв’язку з відсутністю достатньої кількості робочої комп’ютерної техніки для забезпечення належних умов роботи працівників, Мінреінтеграції планує провести в грудні 2021 року, переговорну процедуру у зв’язку з необхідністю у постачанні додаткового обсягу товару у того самого постачальника (ТОВ "М ЕНД Б СМАРТ АСІСТЕНТ"), загальна вартість такого постачання не перевищує 50 відсотків ціни договору про закупівлю.
Враховуючи вищезазначене, просимо надати роз’яснення щодо можливості проведення такої процедури закупівлі Замовником особисто, у звязку з регламентом ЦЗО ДП "УСС" (тобто після 20 жовтня поточного року), або механізму взаємодії Замовника з ЦЗО ДП "УСС" для проведення переговорної процедури з метою закупівлі додаткового обсягу товару.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1447/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b54bc5ce-6da0-45a6-ae09-3d333bc0d3f4&lang=uk-UA
|
|
07.12.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Пршу надати консультацію з наступних питань:
1. Чи може підприємство, єдиний учасник двічі відміненої процедури відкритих торгів за лотом через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, укласти договір з замовником закупівлі в разі наявності податкового боргу?
У відповідності до Статті 40. (Умови застосування переговорної процедури закупівлі) в частині 3. зазначено: "Замовник (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої цієї статті) під час проведення переговорів вимагає від учасника (учасників) надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 цього Закону.
Підприємство єдиний виробник і постачальник предмету закупівлі в Україні чи стосується до нього абзац 4 пункту 2) частини 2. ст.40 а саме: " ...
- відсутність конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником. " ?
2. Що саме підтверджує замовник?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” (Додаток 1), від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34835
|
|
06.12.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
При підключенні свердловин виникає необхідність проведення робіт з горизонтально-спрямованого буріння, що пов’язано зі складністю передбачення ситуації по відведенню земельних ділянок та ін. причин (коридори комунікацій, заболочені ділянки земель, додавання резервних ниток, природні умови викликані зміною сезону).
До якого предмета закупівлі (роботи чи послуги) необхідно віднести горизонтально-спрямоване буріння в даному випадку?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до пункту 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації.
Згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок).
Отже, визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку.
Водночас повідомляємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06%20
розміщено листи від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" та від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України".
|
|
02.12.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Для тих, хто розірвав договір про закупівлю газу з попереднім постачальником, але не встигає укласти договір з ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» до кінця жовтня, КМУ прийнято постанову від 25.10.2021 р. № 1102 та встановлено, що бюджетним установам та закладам охорони здоров’я (незалежно від організаційно-правової форми) з 1 жовтня по 30 листопада 2021 року газ постачає постачальник «останньої надії» (ПОН), яким є ТОВ «ГК «Нафтогаз України», по ціні 16,8 грн з ПДВ за кубометр.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 р. № 329-VIII (далі — Закон про ринок газу) договір постачання між ПОН і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу. Тож такий перехід відбуватиметься автоматично, аби забезпечити безперебійне постачання газу.
На підставі протоколу засідання Експертної комісії з визначення рівнів та класів надзвичайних ситуацій ДСНС від 12.10.2021 р. № 15/09-21 ситуацію, що виникла у зв’язку з відсутністю постачання природного газу бюджетним установам, класифіковано як надзвичайну ситуацію техногенного характеру державного рівня. Тож бюджетні установи в разі переходу на ПОН можуть застосувати:
для закупівлі понад 200 тис. грн — норми п. 3 ч. 2 ст. 40 Закону № 922 (виникнення особливих економічних чи соціальних обставин, пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення тендера) та переговорну процедуру закупівлі;
В нашому випадку має бути переговорна процедура з ПОНом, проте як її провести згідно з Законодавством про публічні закупівлі, якщо ПОН не проводить переговори, надає підприємству газ, потім присилає договір разом з актом на оплату. Надайте роз'яснення,як діяти Замовнику і як провести переговори ,якщо наразі невідомо навіть яка кількість кубометрів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Отже, застосування замовником переговорної процедури закупівлі здійснюється за умов дотримання вимог, установлених статтею 40 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), зокрема, укладання договору про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Докладно про алгоритм проведення переговорної процедури закупівлі у додатку 2 зазначеного вище листа.
Крім цього, зазначаємо, що вибір способу закупівлі залежить від очікуваної вартості предмета закупівлі. Так, зокрема, виходячи з пункту 3 частини сьомої статті 3 Закону, у разі якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення спрощеної закупівлі, то придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом. У разі здійснення закупівлі у випадках, передбачених цією частиною, замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
При цьому повідомляємо, що державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, на ринках природного газу, нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ (далі - природний газ), нафти та нафтопродуктів, а також перероблення та захоронення побутових відходів є одним з основних завдань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (зі змінами).Тому, з питань, пов’язаних з діяльністю постачальника «останньої надії» (ПОН), пропонуємо звертатися до НКРЕКП.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|