|
|
05.01.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно абзацу 2 частини 3 ст..17 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон): «Переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті.».
1) Чи має право Замовник зазначати в Тендерній документації вимагу до учасників, щодо надання додаткових документів до тендерної пропозиції після закінчення строку подання тендерних пропозицій/після проведення аукціону, крім документів зазначених в абазі 2 частини 3 ст..17 Закону, і в разі їх відсутності дискваліфікувати учасника?
А саме:
«Після завершення електронного аукціону, Учасник із найбільш економічно вигідною пропозицією та зі статусом «На розгляді» повинен упродовж одного робочого дня додатково надати відповідно до поданої ним кінцевої ціни (у форматі pdf, .jpg,) наступні документи:
1) договірна ціна;
2) зведений кошторисний розрахунок;
3) підсумкова відомість ресурсів
4) електронний файл ims, іmd тощо, із розрахунками ціни тендерної пропозиції та кошторисів відповідно до запропонованої ним ціни під час електронного аукціону.»
2) Чи підлягає дискваліфікації учасник який до своєї тендерної пропозиції (поданої до закінчення строку подання тендерних пропозицій) в електронній системі надав 1 необхідний для кваліфікації документ (зазначений в тендерній документації) після закінчення строку подання тендерних пропозицій/після проведення аукціону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 29/2016, 81/2016, 101/2017 та 355/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d84dbc8a-a7ee-4887-ab13-c162f39f8a1d&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bbfa1216-bbb8-4899-a020-ce4ae274e250&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4726b7bc-9f75-48df-8c29-0bed2916c8eb&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=13ef7df0-9dd0-4cc1-a9b8-020402c2083a&lang=uk-UA.
Крім того, питання подання документів тендерної пропозиції та погодження договірної ціни переможця процедури торгів розглянуто в листах від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 “Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель” та від 05.08.2016 № 3302-06/24782-06 “Щодо здійснення закупівлі робіт”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
|
|
|
04.01.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Згідно із частиною 2 статті 27 Закону «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) під час розкриття тендерних пропозицій автоматично розкривається вся інформація, зазначена в пропозиціях учасників, … Не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником конфіденційною.
Питання: Чи має право учасник обґрунтовано визначати конфіденційну інформацію при участі у торгах як відкритих, так і у торгах, оприлюднених відповідно до частини 4 статті 10 Закону? Чи тільки у торгах, оприлюднених відповідно до частини 4 статті 10 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Поряд з цим, питання визначення учасником в тендерній пропозиції конфіденційної інформації розглянуто зокрема у запитах 177/2016 та 174/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=03028a0b-0998-4a85-ac2d-02eb1632dae1&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4ac8fb7e-17c3-4ddb-9d57-fa6a5976f7e7&lang=uk-UA
Таким чином, учасник може обгрунтовано визначити в тендерній пропозиції конфіденційною інформацію, що не підлягає розкриттю, з врахуванням вимог частини другої статті 27 Закону, не залежно від послідовності здійснення розгляду та оцінки тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації, пов’язаної із публікацією оголошення про проведення процедури закупівлі англійською мовою.
|
|
|
03.01.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 30 Закону України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон 922-VIII) замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо, крім іншого, наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”.
У свою чергу, згідно із пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” від 15.05.2003 № 755-IV, з наступними змінами (далі – Закон 755-IV) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім громадських формувань, адвокатських об'єднань, торгово-промислових палат, об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, релігійних організацій, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, державних та комунальних підприємств, установ, організацій): прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), дата народження, а також повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником (контролером). У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа, вноситься відмітка про ПРИЧИНУ його відсутності.
Таким чином, за змістом пунктом 9 частини другої статті 9 Закону 755-IV у разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа, у ЄДР повинна бути внесена відмітка саме про ПРИЧИНУ відсутності кінцевого бенефіціарного власника (контролера), а не лише про його відсутність.
З огляду на викладене просимо надати відповідь (консультацію) з такого питання:
Чи зобов'язаний замовник, в силу пункту 9 частини першої статті 17, пункту 3 частини першої статті 30 Закону 922-VIII та 9 частини другої статті 9 Закону 755-IV відхилити тендерну пропозицію учасника – юридичної особи, засновником якого є інша юридична особа, у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ВІДСУТНЯ інформація про кінцевого бенефіціального власника (контролера), а також ВІДМІТКА ПРО ПРИЧИНУ ЙОГО ВІДСУТНОСТІ (натомість зазначено, що "кінцевий бенефіціарний власник (контролер) відсутній" – БЕЗ ЗАЗНАЧЕННЯ ПРИЧИНИ ЙОГО ВІДСУТНОСТІ)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запитах 189/2017 від 10.01.2017 та 709/2017 від 05.07.2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a9afe067-8862-4155-826e-deaee7cc2223&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c06ad1f3-6eb7-47a0-bf62-d0701c008ef2&lang=uk-UA
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 “Щодо застосування законодавства у сфері закупівель”, який містить інформацію щодо кінцевого бенефіціарного власника. При цьому виходячи зі змісту статті 11 Закону рішення приймаються тендерним комітетом або уповноваженою особою замовника самостійно.
|
|
|
29.12.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до частини 1 статті 10 ЗУ "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) Замовник оприлюднює "оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж;". При цьому в пункті 4 статті 10 визначено: "Оголошення про проведення процедури закупівлі у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов’язково додатково оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою..."
Відповідно до статті 253 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК) "1. Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. 2. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення."
Відповідно статті 253 ЦК, перебіг строків починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Відповідно до статті 254 ЦК та консультації МЕРТу (http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e9abd22e-5be1-40a1-b1b6-a62e48b1eae6&lang=uk-UA) "Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день". ЦК та Закон не містять визначення "день", а саме визначення «початку» та «закінчення дня».
При оголошенні закупівлі електрона система закупівель Prozorro не дозволяє визначити кінцевий строк подання пропозицій меншим а ніж термін, що дорівнює п'ятнадцять днів від моменту оголошення закупівлі. Тобто, у разі оголошення закупівлі о 16-00 01.12.17р., електрона система закупівель Prozorro не дозволяє визначити кінцевий строк подання пропозицій раніше 16-00 16.11.17р., але дозволяє визначити кінцевий строк подання пропозицій пізніше цього терміну. При оголошенні Закупівлі Замовник зобов’язаний визначити час та хвилину закінчення строку подання пропозицій, максимальний термін може складати 23 години 59 хвилин 59 секунд.
Таким чином прошу надати роз'яснення:
1.Як мають розраховуватись строки передбачені статтею 10 Закону, а саме чи останній день подання пропозиції може враховуватись в розрахунок строків, як "день"?
2.Якщо Замовник оголосив закупівлю за процедурою відкритих торгів, з очікуваною вартістю що не перевищує еквівалент 133 тис. євро, о 16-00 01.12.2017 року, та визначив кінцевий термін подання пропозиції як 19-00 16.12.2017 року, чи виконав від вимоги статті 10 Закону?
3.Якщо останній день подання пропозиції припадає на святковий або вихідний день, чи має строк подання пропозицій бути продовжений на наступний робочий день?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”.
Разом з тим, повідомляємо, що відповідь на аналогічні питання щодо обчислення строку для подання тендерних пропозицій та обчислення строків відповідно до Цивільного кодексу України зазначена у запитах 1110/2017 від 16.11.2017 та 283/2016 від 29.12.2016 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c562d8d5-d0b2-432b-be97-9cd2bc295d66&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=011d5df6-768e-46e9-9f66-86a71737584d&lang=uk-UA
|
|
|
29.12.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
При проведенні процедур закупівель з ремонту автотракторної техніки фахівці нашого підприємства зіштовхнулися з наступною проблемою.
При складанні тендерної документації відкритих торгів одним з ключових критеріїв визначення вартості майбутньої закупівлі є об’єм ремонтних робіт по кожному агрегату. Як показує практика, достеменно визначити перелік робіт та потребу у заміні запасних частин до повного розбирання вузла неможливо, навіть за умови демонтажу повної розборки агрегату наше підприємство не має в своєму розпорядженні ані нормативної документації для проведення дефектування, ані фахівців відповідної кваліфікації.
Таким чином при проведенні моніторингу ринку та при проведенні процедури закупівлі використовується попередня дефектна відомість. Після укладання договору за результатами проведених торгів та передачу об’єкта в ремонт на стадії дефектування фахівцями виконавця, як правило, виявляються додаткові об’єми послуг, які в силу об’єктивних обставин не були враховані на стадії попереднього дефектування, та процедура торгів відміняється, оскільки очікувана вартість закупівлі була сформована на підставі попередньої дефектної відомості.
Відповідно до п. 6 ст. 2 ЗУ «Про публічні закупівлі» забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт та послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.
Ураховуючи вимоги ст. 4 та ч. 3 ст. 1 ЗУ «Про публічні закупівлі», закупівля здійснюється відповідно до річного плану, який складає та затверджує тендерний комітет та уповноважена особа (особи), що планує закупівлі. При цьому очікувана вартість предмета закупівлі у річному плані зазначається на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі та не потребує коригування за результатами здійснення такої процедури закупівлі.
Тобто визначити обсяг, склад та очікувану вартість послуг з ремонту автотракторної техніки неможливо на етапі планування закупівлі, з цього і виходить, що процедури закупівлі з цих послуг не відбуваються.
Просимо надати роз’яснення, як у цьому випадку діяти тендерному комітету.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, а також за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, які містять відповіді на питання, зокрема щодо здійснення закупівель, які замовник об’єктивно не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі та щодо визначення очікуваної вартості закупівель.
|