|
|
07.07.2021
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
31.05.2021 року ТОВ "ІНТЕРПОДСЕРВІС" через електонний ресурс "Державні закупівлі" було подано скаргу щодо рішення замовника про дискваліфікацію нас як учасника. З даним рішенням ми не погодилися, оскільки виходячи із практики АМКУ недоліки при подачі тендерної пропозиції зі сторони учасника ТОВ "ІНТЕРПРОДСЕРВІС" є формальними та на зміст і істотні умови самої тендерної пропозиції не впливають.
31.05.2021 року нами також було проведено платіж для подачі електронної скарги до АМКУ. Строк на подачу скарги надавався по 31.05.2021 року включно. Як вбачається із реєстраційної картки, ми подали скаргу у встановлений термін. Відповідно до Рішення від 02.06.2021 року, скарга ТОВ "ІНТЕРПОДСЕРВІС" була прийнята до розгляду.
Однак, згідно із Рішенням від 10.06.2021 року - відмовлено в розгляді скарги з підстав: 1. не містить тексту Скарги, зокрема, ім’я (найменування), місце проживання (місцезнаходження) суб’єкта оскарження;
2. Файл з текстом скарги, що містить адресу Скаржника подано 01.06.2021, отже
подано в цій частині з порушенням строку, визначеного частиною восьмою статті 18
Закону.
Виходячи із наступного, просимо надати роз'яснення із наступних питань:
1. Чому файл із адресою місцезнаходження суб'єкта оскарження , який було завантажено при поданні скарги 31.05.2021 року (сканкопія додається), не взято до уваги комісією АМКУ?
2. Чому комісія АМКУ акцентує увагу, що адреса була невідома, хоча сформована реєстраційна картка містить такі відомості?
3. Чому роз'яснення, які були долученні 01.06.2021 року після подання скарги і адресувалися замовнику розцінюються комісією АМКУ як подання скарга після закінчення строку?
Номер у ЦБД: UA-2021-04-23-005805-b
ID : a6e041104tue4792ablb755d92505272
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
Водночас відповідно до статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (далі - Закон) Антимонопольний комітет України (далі - АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Повноваження АМКУ визначені статтею 7 Закону.
Тому за роз'ясненнями щодо рішень АМКУ, слід звертатися до АМКУ.
|
|
|
07.07.2021
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий ранок. Ми брали участь у еврозакупівлі (від133 евро). На етапі прекваліфікації в протоколі розгляду нас і ще декілька учасників було дискваліфіковано. Один з учасників, якого дискваліфіковали по тій же причині, що і нас, оскаржив це рішення Замовника в АМКУ. Замовником було сформовано новий протокол розгляду тендерних пропозицій на виконання рішення АМКУ. Після формування нового протоколу розгляду ТП нам прийшло повідомлення, що протягом 5 днів ми знову маємо можливість оскаржити свою дискваліфікацію. Чи буде це законно робити з нашого боку? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з норм пункту 30 частини першої статті 1 Закону та статті 18 Закону, подання скарги до органу оскарження є правом суб’єкта оскарження та має здійснюватися з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи.
При цьому згідно з частиною п'ятою статті 5 Закону замовники, учасники процедур закупівлі, суб’єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом.
Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника.
Водночас згідно з абзацом четвертим частини восьмої статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій, порядок якого передбачений частиною дванадцятою статті 29 цього Закону, подаються протягом п’яти днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель протоколу розгляду тендерних пропозицій, у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону.
Докладніше про деякі питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
22.06.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАН-СТАЙЛ» приймало участь у процедурі відкритих торгів - ідентифікатор закупівлі: UA-2021-03-10-001771-a (надалі - Закупівля) у якості Учасника - (надалі Учасник). Замовником цих торгів є - Комунальне некомерційне підприємство Білоцерківської міської ради "Білоцерківська міська лікарня № 3" - (надалі Замовник). 01 квітня 2021 року учасник був визначенний переможцем Закупівлі та оприлюднюється повідомлення про намір укласти договір (Протокол № 61). Протоколом № 62 від 05 квітня 2021 року Замовник відхилив пропозицію Учасника як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації. Учасник оскаржує це рішення Замовника до АМКУ. Своїм рішенням № 8898 – р/пк-пз від 23.04.2021 Постійно діюча адміністративна колегія з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі - Колегія) зобов’язує Замовника скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції, Замовник скасовує своє рішення, а також відміняє процедуру Закупівлі. Це рішеня також було оскаржено Учасником до Колегії. 04 червня 2021 року Колегія своїм рішенням № 12652-р/пк-пз зобов’язує Замовника скасувати рішення про відміну процедури Закупівлі. Замовник виконує рішення Колегії, та 10 червня 2021 року Протоколом № 83 ВДРУГЕ визначає Учасника переможцем, та ВДРУГЕ оприлюднює повідомлення про намір укласти договір. Таким чином, Учасник в рамках однієї Закупівлі, має ДВА протокола про визнання його Переможцем, ДВА повідомлення про намір укласти договір, та вдруге його тендерна пропозиція оскаржується. Просимо надати пояснення яким чином Замовник має можливість визначати перемеможця однієї Закупівлі декілько разів та скількі разів Замовник має право визначати переможця. Яким чином оскарження рішення по переможцю від 01 квітня 2021 року можливо оскаржити 18 червня 2021 року.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок оскарження процедур закупівлі встановлений статтею 18 Закону.
Виходячи з частини вісімнадцятої та дев’ятнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження приймає рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язує замовника повністю або частково скасувати свої рішення, відновивши процедуру закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.
Відповідно до частини двадцять другої статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Своєю чергою, визначення переможця та прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю здійснюється замовником за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції згідно з Законом (частина п’ятнадцята статті 29 Закону).
Водночас будь-які рішення щодо закупівлі приймаються замовником самостійно. При цьому згідно з частиною першою статті 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб'єктів оскарження, подання яких передбачено законом, - тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, у разі необхідності вжиття заходів контролю слід звертатись до указаного органу виконавчої влади.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Крім цього, довідково, щодо інших питань, пов'язаних з порядком оскарження процедур закупівель, пропонуємо ознайомитися з інформацією, викладеною в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 "Щодо порядку оскарження процедур закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
|
|
|
18.06.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Просимо надати роз’яснення щодо дій замовника у наступному випадку.
08.06.2021 замовник прийняв та оприлюднив рішення щодо відхилення першого з трьох учасників відкритих торгів. Перший учасник з таким рішенням замовника не погодився і 09.06.2021 подав скаргу до Колегії, Колегія 11.06.2021 прийняла цю скаргу до розгляду, рішення про прийняття скарги до розгляду було розміщено в електронній системі закупівель 14.06.2021.
Питання:
Чи повинен замовник за Законом продовжити розгляд тендерної пропозиції другого учасника до оприлюднення рішення Колегії про прийняття скарги до розгляду (бо за поясненнями електронного майданчика, як тільки це рішення Колегії буде оприлюднено, електронна система заблокує здійснення будь яких дій замовником щодо наступних двох учасників)?
Якщо замовник повинен за Законом продовжити розгляд тендерної пропозиції другого учасника до оприлюднення рішення Колегії про прийняття скарги до розгляду, то якими нормами Закону при цьому замовник повинен керуватися, враховуючі, що у другому абзаці ч. 17 ст. 18 Закону зазначається, що замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, …, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі?
Якщо замовник повинен за Законом продовжувати розгляд тендерної пропозиції другого учасника до оприлюднення рішення Колегії про прийняття скарги до розгляду, то чи має право замовник за Законом у цей період прийняти та оприлюднити рішення, наприклад, про визначення другого учасника переможцем у відкритих торгах та оприлюднити повідомлення про намір укласти договір про закупівлю?
Якщо електронна система після оприлюднення рішення Колегії про прийняття скарги до розгляду блокує вчинення дій замовником стосовного другого учасника, то у разі якщо Колегія прийме за результатами розгляду скарги рішення на користь замовника, то коли і як поновлюються строки стосовно розгляду замовником тендерної пропозиції другого учасника і якими статтями Закону це регулюється?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок оскарження процедур закупівлі установлений статтею 18 Закону.
Питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
При цьому згідно з частиною четвертою статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Разом з тим згідно з частиною першою статті 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
15.06.2021
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вітаю! Будьте ласкаві, розгляньте не типову ситуацію. В закупівлі наявні 2 рішення АМКУ за скаргами учасників стосовно того самого предмета закупівлі та того самого учасника. А саме: перша скарга від учасника базувалась на вимозі оскарження рішення про обрання нас як переможця на підставі того, що наше обгрунтування аномально низької ціни не є обгрунтованим. Рішенням АМКУ було прийнято задовільнити скаргу учасника та скасувати рішення про визнання нас переможцями. В цей же період подано ще одну скаргу від іншого учасника, який так само оскаржував нашу перемогу на підставі не коректного на його думку пояснення про аномально низьку ціну нас як переможця. Рішення АМКУ було не задоволено скаргу 2 учасника стосовно скасування рішення про обрання нас переможцями. Замовник в результаті двох рішень прийняв рішення про відхилення нас, як переможця закупівлі на підставі першого рішення АМКУ. Як діяти в даній ситуації? Чи повинен Замовник був прийняти 2 протоколи: а саме: виконати рішення АМКУ по першій скарзі і відхилити нашу пропозицію. І прийняти через пару днів другий протокол, яким виконати друге рішення АМКУ і не скасовувати протокол про обранння нас переможцями. Чи вважається, що Замовник не виконав друге рішення АМКУ, яке було прийнято останнім. Чи не допустив АМКУ порушення розглянувши скаргу, по якій вже є рішення стосовно того самого питання і по тому самому предмету закупівлі. Оскільки двічі відбулося оскарження ПЕРЕМОЖЦЯ за предметом скарги "не аргументована аномально низька ціна" і 2 різні рішення АМКУ. Дякую!!!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною вісімнадцятою статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право, зокрема прийняти рішення про заходи, що повинні вживатися для їх усунення.
Водночас відповідно до частини двадцять другої статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Відповідно до з статті 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно зі статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб'єктів оскарження, подання яких передбачено законом, - тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім цього, зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Разом з цим, згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з питань щодо заходів контролю слід звертатись до указаного органу виконавчої влади.
|