|
16.02.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Якщо Замовник здійснює закупівлю за ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник»: 79710000-4 «Охоронні послуги», а учасник надає по ст. 16 Закону договір за ДК 021: 2015 - 75240000-0 - Послуги із забезпечення громадської безпеки, охорони правопорядку та громадського порядку (і в актах наданих послуг - охорона громадського порядку), чи є такий договір аналогічним? Відповідно до опублікованого оголошення предмет закупівлі - Охорона приміщення та прилеглої території Марківського районного центру зайнятості, Код ДК 021:2015 (CPV) - 79710000-4 – Охоронні послуги. У додатку 1 до тендерної документації зазначено : Під аналогічним договором слід розуміти виконаний договір щодо надання послуг з охорони в період 2019 або 2020 р. на вибір учасника. Учасник стверджує, що надав документи вірно.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Частиною другою статті 16 Закону передбачено, що замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв, зокрема наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).
Перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеному кваліфікаційному критерію, визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону.
Своєю чергою, будь-які рішення, у тому числі щодо розгляду тендерних пропозицій на відповідність умовам тендерної документації, приймаються замовником самостійно.
Крім цього, питання щодо аналогічних договорів розкрито в запиті № 1126/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=269393bd-4ae4-4f85-8c55-25c3886d0c34&lang=uk-UA
|
|
12.04.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Сторони підписання рамкової угоди, яка укладається ЦЗО в інтересах замовника;
Сторони підписання договору закупівлі за рамковою угодою, яка укладається ЦЗО в інтересах замовника;
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 26 частини першої статті 1 Закону рамкова угода - правочин, що укладається одним чи кількома замовниками (у тому числі централізованою закупівельною організацією) в порядку, встановленому цим Законом, з кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди.
Відповідно до частини 1 статті 15 Закону укладення рамкових угод здійснюється за результатами проведення відкритих торгів з урахуванням вимог цієї статті.
Водночас, виходячи зі змісту частини четвертої статті 15 Закону, у разі проведення закупівлі за рамковою угодою централізованою закупівельною організацією рамкова угода укладається цією централізованою закупівельною організацією, усіма замовниками, в інтересах яких проводиться закупівля за рамковою угодою, а також усіма учасниками-переможцями.
Поряд з цим, відповідно до частини 7 статті 15 Закону замовник має право укласти договір про закупівлю відповідних товарів і послуг виключно з тими учасниками, з якими укладено рамкову угоду. Укладення договору про закупівлю за рамковою угодою здійснюється за результатами проведення відбору або конкурентного відбору.
Водночас особливості закупівель за рамковими угодами та їх укладення відповідно до Закону встановлює «Порядок укладання і виконання рамкових угод» (далі – Порядок), затверджений Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.09.2017 № 1372 (зі змінами).
Так, відповідно до пункту 1 розділу 7 Порядку замовник, у тому числі замовник, в інтересах якого проводилася закупівля ЦЗО, укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем відбору або конкурентного відбору, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 10 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю за рамковою угодою.
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому розглянуто тему: “Рамкові угоди”, за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
02.04.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день.
Підприємство в 2020 р. уклало договір на послуги в сумі 6 млн. грн.
В 2021р. на час проведення закупівлі укладено додаткову угоду на продовждення терміну дії договору до 31.03.21р. в обсязі 20 % від суми договору (1 млн. грн.)
За 3 місяці Виконавець надав послуг на 1 млн 200 тис. і наполягає на сплаті всієї суми (а не 1 млн.грн. згідно дод.угоди, тобто 20%), аргументуючи тим, що продовжено дію договору та сума договору збільшилась і становить 7 млн. грн., а в 2020 році він надав послуг на 5,5 млн. грн. Тобто по договору не використано 1,5 млн. грн.
Питання: чи має право Замовник сплатити за надані послуги більше ніж 20 % (1 млн. грн.)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
24.09.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Підкажіть будь ласка, до якої групи замовників відноситься Державний навчальний заклад відповідно до ст.2 ЗУ " Про публічні закупівлі"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
|
|
20.08.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Чи може два учасника однієї процедури закупівлі залучати один одного у субпідряд. Мається на увазі, що Учасник №1 залучив у субпідряд Учасника№2, в свою чергу Учасник№2 залучив у субпідряд Учасника№1. Чи є дані дії законними? Якщо ні, на що потрібно опиратися при оскарженні таких дій?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 18 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації встановлюється вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг.
Поряд з цим відповідно до частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону) в разі, якщо суб’єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів.
Крім того, Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Згідно зі статтею 7 Закону про АМКУ у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції АМКУ має, зокрема такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
З огляду на викладене та ураховуючи вимоги статей 11, 22, 44 Закону, замовник самостійно приймає рішення у конкретних випадках, виходячи зі змісту документів та інформації, наданої у тендерних пропозиціях.
Водночас відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності, не є предметом регулювання цього Закону.
|