Серед вимог замовників до учасників закупівлі послуг підключення та користування, доступу до мережі Інтернет є вимога про наявність Атестату відповідності системи захисту інформації та експертний висновок до нього. Атестат відповідності підтверджує, що учасник забезпечує захист інформації замовника відповідно до вимог нормативних документів у сфері технічного захисту інформації, а експертний висновок, що є невід’ємною частиною Атестату, посвідчує те, що комплексна система захисту інформації учасника пройшла відповідну експертизу і визнана такою, що відповідає вимогам та стандартам, встановленим відповідними нормативними документами. Експертний висновок містить розгорнуту інформацію про усі складові комплексної системи захисту учасника, зокрема інформацію про структуру та фізичне розташування (адреси) компонентів інформаційно телекомунікаційної системи учасника. Слід зазначити, що інформація про адреси розташування компонентів системи (вузлів зв’язку - центральних, магістральних, резервних) є чутливою за умов воєнного стану та ворожих обстрілів об’єктів критичної інфраструктури. Так, після завантаження до електронної системи повного тексту експертного висновку, інформація про адреси розташування вузлів зв’язку стає доступною широкому загалу. Витік інформації щодо вузлів зв’язку може спричинити виведення їх з ладу внаслідок ворожих дій та нанести збитки замовнику послуг, постачальнику, населенню. Разом з тим, відповідно до наведених у додатку вимог тендерної документації надання експертного висновку в обмеженому обсязі тягне за собою дискваліфікацію учасника, як такого, що не виконав вимоги тендерної документації. Необхідно відмітити, що на сайті Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України https://cip.gov.ua/ua/news/zakhisheni-vuzli-dostupu-do-merezhi-internet розміщено Перелік операторів (провайдерів) телекомунікацій, що надають послуги з доступу до мережі Інтернет та мають чинні атестати відповідності систем захист ЗВІД (далі - Перелік). У Переліку є інформація про номер, дати видання та чинності Атестату відповідності і це інформація вказує, що послуги доступу до Інтернет цього Постачальника мають захист інформації. Відповідно до п. 36 Особливостей, електронною системою після закінчення строку для подання тендерних пропозицій, розкривається вся інформація, зазначена в тендерній пропозиції. Не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна. Конфіденційною не може бути визначена інформація про технічні умови, технічні специфікації та документи. Оскільки, вимоги щодо надання учасником Атестату відповідності та експертного висновку відносяться замовником до технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі, віднесення інформації, що у них міститься до конфіденційної теж не є можливим. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про національну безпеку України», загрозами національній безпеці України визнаються явища, тенденції і чинники, що унеможливлюють чи ускладнюють або можуть унеможливити чи ускладнити реалізацію національних інтересів та збереження національних цінностей України. До національних інтересів України, віднесено важливі інтереси людини, суспільства і держави, реалізація яких забезпечує державний суверенітет України, її прогресивний демократичний розвиток, а також безпечні умови життєдіяльності і добробут її громадян. Безперебійний доступ населення до електронних комунікаційних послуг, зокрема Інтернету є національним інтересом. Заподіяння шкоди вузлам зв’язку постачальників електронних комунікаційних послуг спричинить безпосередню загрозу національним інтересам. Отже, оприлюднення інформації про Атестат відповідності з метою виконання норм закупівельного законодавства може мати негативні наслідки для національної безпеки. У зв’язку з цим, просимо роз'яснити, чи достатньо на підтвердження виконання вказаних вимог ТД, надавати тільки копію Атестату відповідності та посилання на Перелік.

В 2021 році провели закупівлю робіт з реконструкції і підписали договір, який діє до кінця 2023 року. У 2023 році, після коригування проєкту, виникла необхідність у закупівлі додаткових робіт по цьому об’єкту будівництва на суму 1,3 млн. грн. Питання: як рахувати вартісні межі при плануванні робіт: за весь період виконання робіт по об’єкту будівництва (2021-2023 рр.) в цілому чи лише за поточний 2023 рік. І виходячи з цього, наступне питання: Щоб провести закупівлю додаткових робіт на суму 1,3 млн. грн, необхідно: 1. Укласти прямий договір (так як сума закупівлі робіт в 2023 році не перевищує 1,5 млн. грн)? 2. Укласти прямий договір за виключенням пп.8 п.13 Особливостей (так як це додаткові аналогічні роботи)? 3. Проводити відкриті торги за Особливостями?

Для здійснення кап. ремонту було виготовлено проектно-кошторисну документацію, вартість робіт становить 2 млн. грн. На виконання робіт було виділено 1 млн. грн. Закупівлю необхідно провести згідно проектно-кошторисної документації на 2 млн. і після укладання договору зменшити суму відповідно до наявного фінансування чи проводи закупівлю згідно наявних коштів?

Якщо були проведені відкриті торги по лотам за Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості) та один лот було відхилено -згідно абзацу 2 підпункту 2 пункту 41 Особливостей, а саме: тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації. Але потреба у закупівлі цього лота залишилась. Як тепер проводити закупівлю по цьому лоту (чи вважати новим предметом закупівлі і заключити прямий договір, оскільки очікувана вартість лота не перевищує 100 тис. грн. чи проводити знову відкриті торги за одним лотом)?

Коаліцією RISE Ukraine виявлено 2 важливих питання, які, на нашу думку, потребують уточнення та можливого додаткового правового в регулювання. 1. ДОНОРСЬКЕ ФІНАНСУВАННЯ ТА НАЦІОНАЛЬНІ ПРАВИЛА ЗАКУПІВЕЛЬ. Як свідчить практика, абсолютна більшість певних кредитних/позикових угод з МФО містять посилання на правила закупівель відповідних МФО, які проводяться у їх процедурному режимі. Проте, в останній час є стійка тенденція використовувати спеціальний механізм, передбачений у внутрішніх процедурних документах МФО (наприклад, в Угодах з Європейським Інвестиційним Банком (ЄІБ) це Посібник для закупівель ЄІБ ) та подекуди і відповідних кредитних угодах (ратифікованих парламентом, тобто закріплено пріоритет цих правил над національним законодавством), який дозволяє для контрактів з низькою/середньою вартістю використання національних правил закупівель в тій мірі, в якій вони відповідають принципам і правилам відповідних МФО. Наші колеги з МФО та партнери з українських організацій-бенефіціарів міжнародної допомоги докладають чимало зусиль для роз’яснення правомірності такого алгоритму серед українських стейкхолдерів та бізнесу (як майбутніх учасників торгів), використовуючи спеціальні процедурні посібники тощо. Зокрема, це стосується додаткових умов донорів у тендерній документації (у тому числі проектів договорів), які прямо не фігурують в українському законодавства (наприклад, Пакти доброчесності, певні кваліфікаційні вимоги, довші мінімальні строки для подання пропозицій, додаткові підстави для відхилення пропозицій та додаткові підстави для розірвання договору на підставі санкційної політики відповідного МФО). Такі додаткові умови можуть нести додаткові ризики непорозумінь, оскаржень скарг тощо. Тому вважаємо за доцільне та будемо вдячні за: - надання загального роз’яснення Міністерства економіки щодо підтвердження правомірності використання додаткових умов і вимог МФО для закупівель за кошти позик/грантів (відповідно до ратифікованих міжнародних договорів) у національних процедурах закупівель в ЕСЗ ПРОЗОРРО на підставі частини 2 статті 6 Закону у поєднанні з частиною 3 статті 22 Закону; - опрацювання внесення зміни до Особливостей, затверджених постановою КМУ 1178 (а також у статтю 6 Закону), у вигляді уточнюючої норми у додатку. 2. ПРИСКОРЕНА РАТИФІКАЦІЯ ДОГОВОРІВ Частини 1 і 2 статті 6 поділяє міжнародні договори України, що стосуються державних контрактів, на 2 групи. Для чисельних угод, кількість яких зростає і буде зростати у процесі відбудови України, необхідною є тривала процедура ратифікації Верховною Радою України, яка зараз працює в ускладненому режимі воєнного стану. Поряд з цим, міжнародні угоди щодо позик та грантів прямо корелюються з конституційними повноваженням Кабінету Міністрів України. У зв’язку з цим, та з метою прискорення залучення коштів міжнародної допомоги для відбудови України, вважаємо за доцільне ініціювати зміни до Закону України «Про міжнародні договори України» щодо скасування необхідності парламентської ратифікації угод про позики та гранти з МФО та натомість закріплення обов’язку затвердження таких угод Кабінетом Міністрів України.