Комунальне підприємство надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення споживачам, серед яких є бюджетні установи (школи, дитячі садки та ін.). Згідно ДК 021:2015 послуга з водопостачання має код 65110000-7 Розподіл води, а послуга з центрального водовідведення - 90430000-0. Вартість обох цих послуг за рік складає близько 15 000,00грн (п'ятнадцять тисяч грн). Зазвичай ми укладаємо один договір на надання послуги з водопостачання та водовідведення. Проте, один із споживачіів цієї послуги (бюджетна установа) наполягає на укладанні двох окремих договорів (окремо на послугу з водопостачання та окремо на послугу з водовідведення), мотивуючи різними кодами та побоюючись питань від аудиторів. Ми розуміємо, що чинним законодавством України не встановлено для замовника обов'язку укладати окремі договори щодо різних предметів закупівель, якщо очікувана вартість кожного з таких предметів не дорівнює й не перевищує вартісних меж застосування Закону № 922. Проте, зважаючи на судову практику щодо укладання одного договору за різними "допороговими" предметами закупівель, просимо роз'яснити: чи потрібно укладати окремий договір на кожний код за ДК 021:2015, якщо а ні їх загальна вартість, а ні вартість кожного предмету закупівлі окремо не досягає "порогових" меж?

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забез-печення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України «Про публічні закупівлі» (надалі –Закон). Частиною 1 статті 28 Закону передбачено, що оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і ме-тодики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосу-вання електронного аукціону. Згідно з частиною 4 статті 28 Закону, після оцінки пропозицій замовник розгля-дає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною. При цьому, частиною 5 зазначеної статті Закону визначено, що у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини 4 статті 10 Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відпові-дність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відпові-дність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тен-дерних пропозицій у строк, що не перевищує 20робочих днів. При здійсненні процедури закупівлі, оголошення про проведення якої було оприлюднено відповідно до норм частини 4 статті 10 Закону, на підставі вимог части-ні 7 статті 28 та пункту 4 частини 1 статті 30 Закону, Замовником була відхилена тен-дерна пропозиція учасника. Не погодившись із зазначеним рішенням замовника щодо відхилення тендер-ної пропозиції, учасник подав до Постійно діючої адміністративної колегії Антимоно-польного комітету України (надалі – Колегія) скаргу на рішення замовника. Колегією було прийнято рішення, згідно з яким, за результатами розгляду за-значеної скарги, замовника зобов’язано скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції скаржника. З урахуванням зазначених обставин та при умові скасування замовником рі-шення про відхилення тендерної пропозиції скаржника прошу надати наступні роз’яснення щодо: - того, чи не зобов’язує замовника зазначене рішення, яке прийняте Ко-легією, безапеляційно без повторного розгляду допустити тендерну пропозицію ска-ржника до аукціону; - порядку визначення початку та тривалості строку повторного розгляду тендерної пропозиції скаржника; - того, чи може замовник вдруге відхилити тендерну пропозицію скаржни-ка з тих же причин, які були підставою для прийняття попереднього рішення про від-хилення тендерної пропозиції; - того, чи може замовник вдруге відхилити тендерну пропозицію скаржни-ка з урахуванням невідповідностей, інформацію про які не було зазначено у попере-дньому протоколі розгляду тендерної пропозиції скаржника; - того, чи може замовник повторно здійснити розгляд тендерних пропози-цій інших учасників цих торгів; - того, чи передбачено електронною системою закупівель функція щодо неодноразового розгляду тендерних пропозицій учасників.

1.Застосування п.5 ст.36 ЗУ «Про публічні закупівлі» щодо подовження строку дії договору на початку наступного року (Який період вважається початком року? Коли подовжувати строк: до оголошення щодо проведення процедури закупівлі чи після?) 2. Ст.10 ЗУ «Про публічні закупівлі» передбачає оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору, а технічна можливість електронних майданчиків дозволяє оприлюднювати лише зміни істотних умов договору відповідно до ст.36 Закону. Як оприлюднювати інші зміни до договору,та чи взагалі їх необхідно оприлюднювати?

Замовником було двічі проведено процедуру відкриті торги на закупівлю 09310000-5 Електрична енергія( електрична енергія), закупівлю відмінено через відсутність учасників. Після цього замовником проведено переговорну процедуру на закупівлю 09310000-5 Електрична енергія( електрична енергія)з одним учасником, при цьому цого технічні та якісні характеристики , а також вимоги до учасників не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній докмуентації з ТОВ Львівенергозбут,як постачальника універсальних послуг, оприлюднили договір 22.01.2018р. та Казначейська служба відмовилася реєструвати угоду, зазначає це тим, що у конкретній назві повинно написано Електрична енергія (універсальна послуга).Якщо врахувати це, то замовник не мав права застосувати норму закону п.4 ст. 35. Чи правомірні дії УДКСУ? І який вихід з даної ситуації? Дякую

Чи має право Державний історико-архітектурний заповідник "Хотинська фортеця" провести закупівлю послуг охорони об'єктів розташованих на території заповідника, що буде здійснюватись органами поліції охорони за Переговорною процедурою закупівлі, відповідно до пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 21.11.2018