Міністерство економіки України

Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Меню

Консультації з питань публічних закупівель

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях
Умова пошуку
Область пошуку
Додаткова умова пошуку
Область пошуку
Шукати за номером звернення
Номер
Рiк
Bідібрати результати
За темою
За тегами
Останні запити та відповіді
Сортувати за
 
Очистити
01.05.2023
Запитання      Тема: Відкриті торги
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 17 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон №922), а також підпункту 9 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.12 № 1178 (далі - Особливості), Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозиції у разі якщо у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) відсутня інформація про кінцевого бенефіціарного власника (далі – КБВ) юридичної особи, у тому числі КБВ її засновника, якщо засновник - юридична особа, або, у разі відсутності КБВ юридичної особи – не внесена відмітка про зазначення у структурі власності юридичної особи обґрунтованої причини його відсутності. У той же час, є чинною норма, визначена пунктом 4 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2019 № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон № 361) у редакції Закону України від 06.09.2022 № 2571-IX, якою встановлено, що юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, подають державному реєстратору інформацію про КБВ в обсязі, визначеному цим Законом, та структуру власності протягом шести місяців з дня набрання чинності нормативно-правовими актами, якими будуть затверджені положення про форму та зміст структури власності і методологія визначення юридичною особою КБВ, але не раніше 90 днів з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні. Положення про форму та зміст структури власності затверджене наказом Міністерства фінансів України від 19 березня 2021 року № 163, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 08 червня 2021 року за № 768/36390 та набрало чинності 11 липня 2021 року. Таким чином, відлік строку оновлення інформації про КБВ у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань розпочався 11 липня 2021 року, а воєнний стан, наразі, триває. Ураховуючи вищевикладене, просимо дати роз’яснення, чи повинен Замовник відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі на підставі відсутності у ЄДР відомостей про КБВ, відповідно до підпункту 9 пункту 44 Особливостей, чи має право не відхиляти пропозицію такого учасника, з огляду на норму пункту 4 розділу X Закону №361, в тому числі можливість не внесення зазначеної інформації у ЄДР протягом дії воєнного стану?
Відповідь
01.05.2023
Запитання      Тема: Відкриті торги
19.10.2022 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування». Згідно пункту 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей. Абзацом 13 пункту 41 Особливостей передбачено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі якщо ціна такої тендерної пропозиції перевищує очікувану вартість предмета закупівлі, визначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, якщо замовник у тендерній документації не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації. Оскільки, для оцінки тендерних пропозицій замовниками можуть використовуватися різні методики, тому, просимо пояснити наступне: - чи поширюється дія абз. 13 п. 41 Особливостей на випадки, коли учасник (не платник ПДВ) надає тендерну пропозицію ціна якої перевищує очікувану вартість закупівлі без урахування ПДВ, якщо в оголошенні про проведення відкритих торгів замовник визначив очікувану вартість закупівлі з ПДВ, а в тендерній документації зазначив, що не приймає до розгляду тендерну пропозицію, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів; - чи випливає з абз. 13 п. 41 Особливостей необхідність застосування замовниками, при здійсненні оцінки пропозицій учасників, методики порівняння повних відпускних цін учасників, залежно від того який режим оподаткування ними застосовується; - чи передбачена Особливостями будь-яка методика оцінки пропозицій учасників процедури закупівлі, в залежності від того який режим оподаткування застосовується ними.
Відповідь
28.04.2023
Запитання      Тема: Відкриті торги
Чи правомірне відхилення тендерної пропозиції на підставі пункту 41 Особливостей: тендерна пропозиція не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону "Про публічні закупівлі", якщо у тендерній документації вимагалась подача гарантійного листа про зрозумілість тендерної документації, однак учасником вказана вимога проігнорована; однак при цьому учасник через електронну систему закупівель за роз'ясненнями щодо тендерної документації не звертався, а також у тендерній документації зазначено, що відсутність будь-яких запитань або уточнень стосовно змісту та викладення вимог тендерної документації з боку учасника означатиме, що учасник повністю усвідомлює зміст тендерної документації та вимоги, викладені Замовником при підготовці закупівлі? Чи в такому випадку необхідно застосувати норми частини 11 статті 26 Закону "Про публічні закупівлі" та не відхиляти тендерну пропозицію через відсутність документу (гарантійного листа про зрозумілість тендерної документації), оскільки він не передбачений законодавством для учасників?
Відповідь
27.04.2023
Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору
В грудні 2021 року було виграно тендер на закупівлю послуг навчання та підписано договір з АТ "Укргазвидобування". Сума тендеру на момент підписання дорівнювала 250 000 грн. з ПДВ, оскільки Виконавець не був платником ПДВ сторонами було узгоджено підписати договір без ПДВ (208 333,33 грн.). З лютого 2022 року ТОВ "Навчальний центр Інновацій" отримав статус платника ПДВ у зв'язку з чим після цієї дати всі операції за фактом першої події (оплата, виконання послуг) нараховується ПДВ до суми вартості таких послуг, у зв'язку з чим виникла потреба внести зміни до договору зг. пункту 6 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»: істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, щодо зміни ціни в договорі про закупівлю у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування. Проте АТ "Укргазвидобування" заперечує, що наша ситуація підлягає під цей пункт. Звернувшись за індивідуальною податковою консультацією до Державної Податкової Служби ми отримали відповідь що сума акту виконаних робіт зг. Податкового Кодексу України та повинна дорівнювати з сумою ПДВ (250 000 грн.), в той час як контрагент ігнорує відповідь податкової та заперечує підпадання даної ситуації під зміни. Просимо надати відповідь: чи можливо змінити істотні умови договору на підставі п. 6 частини 5 статті 41, якщо виконавець став платником ПДВ під час виконання договору та зобов'язаний надалі нараховувати 20% ПДВ на вартість всіх послуг згідно Податкового кодексу України? НАГОЛОШУЄМО: 1. Серед всіх консультацій про публічні закупівлі ми не знайшли схожої ситуації та відповіді на своє питання. 2. ТОВ "Навчальний центр Інновацій" не змінював систему оподаткування, тобто відповідь у листі Мінекономіки від 17.01.2017 № 3302-06/1340-06 теж не підпадає під дану ситуацію
Відповідь
27.04.2023
Запитання      Тема: Предмет закупівлі
Доброго дня! Львівський міський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) є комунальною бюджетною установою, яка здійснює надання соціальних послуг громадянам, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги. Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України» від 20.03.2020 №225 затверджено «Перелік товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України». Враховуючи вищевказане установою було придбано "рукавички медичні та спеціальні захисні". Згідно з Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015 вказаному предмету відповідає код 18424300-0 Одноразові рукавички. Але вибрати для закупівлі такий код не вірно, адже предмет закупівлі, відповідно до Порядку № 708, визначається за четвертим знаком. Тому для такого товару предмет закупівлі визначається за кодом: 18420000-9: Аксесуари для одягу ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника. Просимо надати роз'яснення чи вірно обраний класифікатор та його відповідний код: ДК 021:2015:18420000-9: Аксесуари для одягу до вище вказаного предмету закупівлі? Якщо не вірно обрано, чи вважатиметься це порушенням порядку визначення предмета закупівлі і яку несе за собою відповідальність? Заздалегідь дякуємо за відповідь!
Відповідь

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json