|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
При цьому частиною десятою статті 3 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом.
Водночас поняття зобов'язання, підстави його виникнення та підстави виникнення господарських зобов'язань визначені у Главі 47 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) та Главі 19 Господарського кодексу України (далі – ГКУ).
Так, статтею 509 ЦКУ встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Крім того, статтею 174 ГКУ встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати зокрема безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Поряд з цим зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 розміщений лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”.
При цьому згідно з статтею 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов’язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
|
|
Розпорядник бюджетних коштів в річному плані закупівель вказав предмет закупівлі: ДК 021:2015 - 45453000 - 7 Капітальний ремонт і реставрація «Капітальний ремонт кабінету хімії
Пирятинського ліцею Пирятинської міської ради по вул. Визволення, 2А в м. Пирятин Пирятинського району Полтавської області», в оголошенні також вказав предміт закупівлі:ДК 021:2015 - 45453000 - 7 Капітальний ремонт і реставрація «Капітальний ремонт кабінету хімії
Пирятинського ліцею Пирятинської міської ради по вул. Визволення, 2А в м. Пирятин Пирятинського району Полтавської області». В тендерній документації розміщена кошторисна документація: «Капітальний ремонт кабінету хімії
Пирятинського ліцею Пирятинської міської ради по вул. Визволення, 2А в м. Пирятин Пирятинського району Полтавської області».Коригування.
У розділі договору "Предмет договору" зазначається: Предмет Договору
1. Замовник доручає, а Підрядник забезпечує відповідно до умов Договору виконання
робіт за кодом ДК 021:2015 - 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація («Капітальний ремонт кабінету хімії Пирятинського ліцею Пирятинської міської ради по вул.Визволення, 2А в м. Пирятин Пирятинського району Полтавської області») відповідно до проектно-кошторисної документації та тендерної документації, а Замовник - прийняти ці роботи та оплатити їх.
2. Об'єкт виконання робіт: Пирятинський ліцей, розташований за адресою: вул.Визволення, 2А м. Пирятин, Пирятинський район, Полтавська обл.
3. Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Підряднику, визначені кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною Договору.
4. Склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі виконання робіт у разі внесення змін до кошторисної документації."
До договору додається кошторисна документація та договірна ціна без слів "Коригуваня" підписана підрядчиком та замовником.
За умовами договору п.41: "Зміна або розірвання Договору будуть здійснюватися із урахуванням чинного законодавства.".
Замовник та підрядник уклали додаткову угоду про
зміну предмету договору: "1. Сторони погодились змінити п.1 у частині «Предмет договору» та викласти в наступній редакції: Замовник доручає, а Підрядник забезпечує відповідно до умов Договору виконання робіт за кодом ДК 021:2015 - 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація («Капітальний ремонт кабінету хімії Пирятинського ліцею Пирятинської міської ради по вул. Визволення, 2А в м. Пирятин Пирятинського
району Полтавської області. Коригування») відповідно до проектно-кошторисної документації та тендерної документації, а Замовник - прийняти ці роботи та оплатити їх.".
До додаткової угоди кошторисна та договірна ціна відсутні.
Питання: 1.Чи вірно визначив розпорядник предмет закупівлі в річному плані закупівель та в оголошенні?
2. Чи має право розпорядник та підрядник в даному випадку змінювати предмет договору?
3. Якщо розпорядник мав право змінювати предмет договору, то чи повинен він розмістити кошторисну документацію до додаткової угоди із зазначенням "Коригування"?
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини другої статті 19 Закону звіт про результати проведення закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю в електронній системі закупівель або відміни тендеру/спрощеної закупівлі, або визнання тендеру таким, що не відбувся.
Крім того, статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодексу) установлений перелік правопорушень законодавства про закупівлі та відповідальність.
При цьому контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|