Меню

Консультації

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях
Умова пошуку
Область пошуку
Додаткова умова пошуку
Область пошуку
Шукати за номером звернення
Номер
Рiк
Bідібрати результати
За темою
За тегами
Останні запити та відповіді
Сортувати за
05.10.2020
Запитання      Тема: Виконання договору
Після проведення відкритих торгів між замовником та переможцем було укладено договір поставки з умовами проведення розрахунків - оплата 100% ціни товару після здійснення поставки. Замовник хоче змінити умови проведення розрахунків на 100% оплату ціни товару до здійснення поставки? Якою нормою Закону України "Про публічні закупівлі" керуватися в такому випадку?
Відповідь
02.10.2020
Запитання      Тема: Виконання договору
При розробки проектно-кошторисної документації на виконання будівельних робіт були допущені помилки в обсягах робіт. Після перемоги на тендері підписали договір на виконання робіт в обсягах згідно технічного завдання. В процесі виконання робіт були виявлені ці помилки. Істотні умови договору і ціна залишаються незмінними. Яким чином внести зміни до договірної ціни та договору? Чи можливо взагалі коригувати обсяги та вартість виконаних будівельних робіт згідно Постанови КМУ від 01.08.2005р.№ 668 п.53,та ст.878 ЦК України. Це посилання не дає відповіді на поставлене питання пhttps://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06
Відповідь
29.09.2020
Запитання      Тема: Виконання договору
Відповідно до ч.1.ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. ЦКУ в ст.512 визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)….Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. В ст.515 ЦКУ передбачено, що заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Відповідно до ч.3.ст.510 ЦКУ якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї. За результатами виконання договору про закупівлю надання послуг, виконання робіт або придбання товару, учасник в частині отримання оплати за надання послуг, виконання робіт або продажу товару набуває статусу кредитора по відношенню за замовника в частині отримання грошових коштів в сумі ціни укладеного договору про закупівлю, та відповідно до положень ЦКУ має право передання своїх прав щодо отримання оплати іншій особі за договором про закупівлю шляхом відступлення права вимоги на отримання таких коштів. Законом та ЦКУ не встановлено, що учасник (як кредитор стосовно отримання коштів за надані послуги/виконані роботи/проданий товар) у зобов'язанні (договорі про закупівлю) не може бути замінений. Відповідно до ст.516 ЦКУ заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Законом та ЦКУ не встановлено, що учасник (як кредитор стосовно отримання ціни договору по наданим послугам, виконаним роботам або проданому товару) у зобов'язанні (договорі про закупівлю) зобов’язаний отримати згоду замовника (як боржника стосовно оплати коштів за надані послуги/виконані роботи/придбаний товар). Згідно з ч.1ст.513 ЦКУ правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання. Отже укладення договору про відступлення права вимоги по договору про закупівлю не передбачає внесення будь-яких змін до договору про закупівлі та будь-яких змін істотних умов такого договору. Договір про відступлення права вимоги по договору про закупівлю викладається в письмовій формі та укладається між учасником (кредитором) та третьою особою без отримання відповідно до законодавства України згоди замовника (боржника). При цьому Департаментом СПЗ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на запитання надано відповідь за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Print?id=1f67b048-51ff-4b1d-a4da-e8ded9b4afdb&tagId=7758c77b-e410-44ea-a07d-37f1799e11e5&tag=ZapitiKoristuvachiv&lang=uk-UA, яка не ґрунтується на законодавстві. Враховуючи вищевикладене, прошу надати відповідь: 1. На підставі якої статті (частини та пункту) Закону України «Про публічні закупівлі», ЦК України та/або ГК України чи будь-якого іншого нормативно-правового акту учасник (як кредитор щодо отримання ціни (грошових коштів) наданих послуг/виконаних робіт/проданого товару не може бути замінений у зобов'язанні (договорі про закупівлю)? 2. Які саме істотні умови договору про закупівлю змінюються шляхом укладення договору про відступлення права вимоги по договору про закупівлю?
Відповідь
26.08.2020
Запитання      Тема: Виконання договору
Ми є постачальником універсальних послуг електричної енергії. Договір між нами та певними категоріями споживачів є публічним. Відповідно до законодавства, відмова постачальника універсальних послуг (при зверненні споживача) в наданні послуг із користування електричною енергією забороняється. Між нами та усіма споживачами області нашої діяльності укладено публічні договори споживання електричної енергії (за підписаними заявами приєднання, в силу законодавства у сфері публічних закупівель). Паралельно, між нами та замовником (бюджетник) було укладено договір про закупівлю електричної енергії, для прикладу на 2020 рік. Котрий був розірваним за ініціативою замовника у травні 2020 року (скорочення видатків чи на виконання рішення ДАСУ наприклад). При цьому цей же учасник продовжував споживати електричну енергію за публічним договором постачання електричної енергії аж до моменту укладення нового договору про закупівлю (серпень 2020 року) із іншим учасником переможцем у ново оголошених та проведених торгах. При цьому у період травня – серпня розірвати вказаний договір (договір постачання з постачальником універсальних послуг) зі сторони електропостачальника не було можливим через його публічність. Відключення такого споживача від електропостачання також не вбачається правомірним, в тому числі і в умовах дії карантинних обмежень (для прикладу об’єктом постачання електричної енергії були заклади охорони здоров’я, будівлі правоохоронних органів ітд) Питання в тому, як нам, як постачальнику отримати кошти за фактично відпущену електричну енергію, в той час, коли наш споживач розірвав закупочний договір і в нього відсутні бюджетні видатки на ці потреби, а саме на оплату електроенергії у період коли діяв публічний договір постачання, тобто травень-серпень 2020 року. Оскільки укладення договору без проведення процедур забороняється.
Відповідь
17.08.2020
Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору
доброго дня!Які документи потрібні для розірвання договору в односторонньому порядку з подальшою реєстрацією розірвання цього договору в казначействі?
Відповідь

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json