Проводимо реконструкцію існуючого приміщення із влаштуванням електричної котельні. Вартість робіт орієнтовно 1,4 млн. В локальному кошторисі запроектовано встановлення насосів. Вартість насосів котлових (2 шт.) – 40000,00 грн., з ПДВ, мережевих (2 шт) -30000,00 грн. з ПДВ, рециркуляційних (6 шт.) - 135000,00 грн. з ПДВ. Загальна вартість насосів 205000,00 грн. з ПДВ. Чи повинні ми застосовувати локалізацію на насоси? Як правильно бути: виходити з вартості за одиницю насосу, з вартості усіх насосів чи виходячи з загальної вартості закупівлі.

1. Учасником-переможцем на виконання робіт є КП (яке також є замовником в розумінні Закону). В процесі виконання договору виникла потреба у залученні субпідрядника на суму менше, ніж 20% від суми основного договору. У зв’язку із цим виникли питання: 1). Чи повинно КП узгодити таке залучення субпідрядника із замовником шляхом внесення змін до договору? 2). Чи повинно КП керуватись Постановою КМУ від 12.10.2022р. №1178 (провести процедуру закупівлі) задля подальшого укладення договору із субпідрядником на виконання певного обсягу робіт? 2. Чи взагалі можливо залучити субпідрядника на суму більше, ніж 20% від суми основного договору, якщо така потреба виникла в процесі виконання договору, і відповідно в тендерній пропозиції переможця та в договорі, не було зазначено, що планується залучення субпідрядників на суму більше, ніж 20%.

Згідно абзацу 3 пункту 54 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості) у разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель, а саме в оголошенні про проведення відкритих торгів, таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше чотирьох днів. Тобто продовжений строк обчислюється з дати внесення змін, а не з дати їх оприлюднення. З якого моменту розраховувувати строк 4 дні? З моменту оприлюднення в ЕСЗ змін: чи затвердження змін протоколом, яке можна оприлюднити протягом одного дня з дня його затвердження (тобто +1 день) ?

Підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі передбачені вимогами статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі». В свою чергу пунктом 4 частини першої статті 17 Закону передбачено: «Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо: суб’єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів». У відповідності до частини 9 Постанови №1178 від 12.10.2022 року «Публічні закупівлі товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2022 р. № 185 «Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1267) здійснюються замовниками без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом та цими особливостями». Наведені вище вимоги Законів містять імперативні норми, з приводу передбачених обмежень/заборон щодо участі у процедурі закупівель за невиконання котрих існує окремо визначена відповідальність. Разом з тим, із здійсненого аналізу вимог чинного законодавства України не вбачається будь-яких інших заборон у напрямі можливості прийняття участі у публічних закупівлях товарів робіт та послуг без застосування процедури закупівель або спрощених закупівель передбачених Законом України «Про публічі закупівлі». Тобто іншими словами чинне законодавство України не передбачає жодних заборон у напрямі можливості укладення договорів з державними та/або муніципальними установами без застосування процедур із закупівель або спрощених закупівель. Крім того, здійснений аналіз діючого законодавства дає підстави стверджувати про те, що директор та/або власник притягнутого протягом останніх трьох років до відповідальності суб’єкта господарювання не обмеженні у праві щодо участі у публічних закупівлях в порядку ЗУ «Про публічні закупівлі» у тому числі, але не обмежуючись у якості фізичної особи-підприємця. На цій підставі, просимо надати відповідь роз’яснювального характеру котрою 1. Підтвердити або спростувати правомірність прийняття участі у публічних закупівлях товарів робіт та послуг, без застосування процедури закупівель або спрощених закупівель передбачених Законом України «Про публічі закупівлі» суб’єктом господарювання котрий протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, що передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції». 2. Підтвердити або спростувати можливість участі у публічних закупівлях в порядку ЗУ «Про публічні закупівлі» директора та/або власника суб’єкта господарювання, притягнутого протягом останніх трьох років до відповідальності за порушення, що передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», від імені інших суб’єктів господарювання (в особі власника та/або директора). 3. Підтвердити або спростувати можливість участі у публічних закупівлях в порядку ЗУ «Про публічні закупівлі» директора та/або власника суб’єкта господарювання, притягнутого протягом останніх трьох років до відповідальності за порушення, що передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у якості фізичної особи-підприємця.

Якщо Учасник процедури закупівлі внесений у «Зведені відомості щодо спотворення результатів торгів» за вчинені порушення Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання, що стосуються спотворення результатів торгів та позбавлений права приймати участь у публічних закупівлях на три роки, то чи має право Замовник укладати договори без використання електронної системи закупівель (прямі договори) із таким Учасником?