|
29.02.2024
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Прошу надати роз'яснення щодо застосування маркетингово дослідження без застосування електронних торгів при виборі найкращої пропозиції на прикладі:
"Державне підприємство 1" має у постійному користуванні земельну ділянку державної власності ( не обороного призначення)
Так, "ДП 1" організовує так зване маркетингове дослідження шляхом надсилання листів до 5 "СГД" (які вибрав на власний розсуд) з проханння забудувати його земельну ділянку та надати комерційну пропозицію щодо долі "ДП 1". При цьому експертна оцінка вартості землі не робилась.
Далі, "ДП 1" створює закриту робочу групу із власних співробітників різного напрямку, які обирають найкращу (на їх розсуд) комерційну пропозицію від "СГД" та укладають договір про право забудови земельної ділянки.
вказані дії відбувалися у 2017 році.
Питання:
Чи зобов'язане Державне підприємство в обов'язковому порядку проводити тендер на вказані роботи ?
Якими нормативно-правовими актами передбачено використовувати маркетингове дослідження для визначення найкращих пропозицій (крім для цілей оборони) ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон). Відповідно пункту 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до статті 2 Закону цей Закон застосовувався до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнювала або перевищувала 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснювали діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнювала або перевищувала 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. Визначення поняття “замовники” наведене в пункті 9 частини першої статті 1 Закону. Разом з тим, відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Водночас повідомляємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F31462-06, https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3301-04%2F34980-06 розміщено листи від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “ Щодо здійснення закупівель замовниками”, від 30.09.2016 № 3302-06/29640-06 " Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону", від 20.08.2019 № 3301-04/34980-06 " Щодо розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі". Таким чином, якщо підприємство є замовником у розумінні Закону, такий суб’єкт повинен дотримуватися вимог Закону під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, керуючись вартісними межами, визначеними статтею 2 Закону. При цьому перелік випадків, на які не поширювалась дія Закону для замовників, був визначений частинами третьою та четвертою статті 2 Закону, та є вичерпним. В інших випадках замовник здійснював закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, керуючись при цьому вартісними межами, визначеними в частині першій статті 2 Закону. У свою чергу, публічні закупівлі здійснювались за принципами, визначеними статтею 3 Закону, зокрема такими як відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників, об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій. Дотримання принципів закупівель забезпечується, зокрема через вільний доступ до всієї інформації щодо публічних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до Закону. При цьому інші правовідносини не є предметом регулювання цього Закону. Крім того, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
28.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Шумське КСЛМП "Волинь" є комерційним підприємством ,створене рішенням Шумської міської ради . Метою створення є господарська діяльність з метою отримання прибутку. Працюємо на повному госпрозрахунку , бюджетних коштів не отримуємо. Маємо на меті придбати трактор за власні кошти. Чи належить наше підприємство до Замовників.Додаємо сканкопії сторінок Статуту на 4 аркушах. Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 "Щодо визначення замовників", від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 "Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0 Отже, визначення приналежності до замовників у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) здійснюється самостійно та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіє суб'єкт або його орган управління. Виходячи з частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 No 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення суб'єктів до замовників у розумінні Закону в конкретних випадках.
|
|
12.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
АТ «Дніпровська ТЕЦ» є замовником визначеним у пункті 4 частини 1 статті 2 цього Закону, а саме суб’єкт господарювання, який здійснює діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання.
Згідно пп.1 п.6 ст.3 Закону передбачено, що цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини 1 статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі:
1) товари, роботи і послуги, що виробляються, виконуються чи надаються на користь замовника або групи замовників афілійованим підприємством виключно для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання.
Для цілей цього Закону афілійованими підприємствами вважаються відокремлені підрозділи замовника, майно та операції яких зазначені в консолідованому балансі замовника, або суб’єкти господарювання, стосовно яких замовник має вирішальний вплив, або суб’єкти господарювання разом із замовником перебувають під вирішальним впливом іншого замовника.
Під вирішальним впливом розуміються випадки, коли:
замовнику належить частка у статутному капіталі юридичної особи, у тому числі суб’єкта господарювання, в розмірі більше ніж 50 відсотків;
замовник володіє більшістю голосів у вищому органі управління суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб’єкта господарювання;
На сьогодні НАК «Нафтогаз України» володіє пакетами акцій АТ «Дніпровська ТЕЦ» (99,9277%), який в свою чергу відноситься до аналогічної категорії замовника визначеною п.4 ч.1 ст.2 Закону.
ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО “НАФТОГАЗ БІОЕНЕРГІЯ” НАК “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” є дочірнім підприємством НАК «Нафтогаз України».
На теперішній час в АТ «Дніпровська ТЕЦ» виникла необхідність у закупівлі консультаційних послуг, основна мета та суть яких надати рекомендації товариству, на фіксований місяць наперед щодо торгової стратегії для зниження частки продажу електроенергії товариства на балансуючому ринку за ціною позитивних небалансів РДН/ВДР.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 встановлені особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (надалі – Особливості).
Пунктом 13 Особливостей передбачено випадки коли замовникам дозволено придбання товарів і послуг шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів.
Норму передбачену пп.1 п.6 ст.3 Закону не було включено до п.13 особливостей, у зв’язку із чим просимо надати відповідь на запитання:
1. Чи буде законним укладання вищеозначеного договору між АТ «Дніпровська ТЕЦ» та ДП “НАФТОГАЗ БІОЕНЕРГІЯ” без проведення процедури закупівлі в порядку визначеному пп.1 п.6 ст.3 Закону?
2. Чи не буде порушенням Закону України «Про захист економічної конкуренції» укладання прямого договору між АТ «Дніпровська ТЕЦ» та ДП “НАФТОГАЗ БІОЕНЕРГІЯ” ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 35/2024, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d7a514f6-1b39-4a51-8e88-27f68d60cb94&lang=uk-UAПринагідно інформуємо, що відповідно до положень статті 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб’єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України (далі – АМКУ). З метою однакового застосування норм законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, АМКУ дає рекомендаційні роз’яснення з питань застосування цього законодавства. Тому з питань, що пов'язані з застосуванням Закону України "Про захист економічної конкуренції" пропонуємо додатково звернутися до АМКУ. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
25.01.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону про публічні закупівлі цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі, зокрема товари, роботи і послуги, що виробляються, виконуються чи надаються на користь замовника або групи замовників афілійованим підприємством виключно для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання.
Прошу надати пояснення виразу "для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання". Мається на увазі "група замовників в окремих сферах господарювання" як 4 категорія замовників? Чи "забезпечення діяльності.... в окремих сферах господарювання", тобто під дію Закону не потрапляють закупівлі у афілійованих підприємств якщо вони їх здійснюють в окремих сферах діяльності, а всі інші купуються із застосування Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься в запиті № 727/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a19931f4-37bd-4137-9a85-c5618a75b9d6&lang=uk-UA
|
|
19.01.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
КП «Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради є комерційним унітарним підприємством, що засноване на базі комунальної власності територіальної громади, здійснює діяльність у сфері забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам та відноситься до замовників, які визначені пунктом 4 частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі».
Згідно пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» цей Закон застосовується:
2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Просимо надати наступні роз’яснення :
1) чи може комунальне підприємство, яке відноситься до вказаної категорії замовників, застосовувати у період дії режиму військового стану вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) визначену пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» при проведенні закупівель для здійснення фінансово –господарської діяльності підприємства;
2) чи враховуються вимоги п .6 ст.3 Закону України «Про публічні закупівлі» вказаною категорією замовників;
3) в якому випадку застосовуються Особливості здійснення закупівель визначені відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 зі змінами та доповненнями.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 52/2023,що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=72a79601-ad4b-48e2-be96-8c39ff8f2936&lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюється суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями.Згідно з пунктом 3 Особливостей, положення частин п’ятої, шостої, восьмої (з урахуванням положень пунктів 68-76 цих особливостей) і дев’ятої статті 3 Закону застосовуються на умовах, визначених Законом. Перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання визначений частиною шостою статті 3 Закону.
|