|
|
21.10.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
У відповіді на запит 2350/2020 відсутнє найголовніше - сама відповідь.
Мене така відповідь органу державної влади не влаштовує.
Вважайте, що цей запит одночасно є скаргою на такого роду відписку. У разі, якщо орган державної влади, до напряму якого входить цілий Департамент сфери публічних закупівель, то, очевидно, що він просто не виконує покладені на себе обовязки.
У листі від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю” відповіді на моє питання немає.
Ще раз повторюю своє питання.
Якою нормою Закону України "Про публічні закупівлі" має керуватися замовник, у разі, якщо хоче змінити умови оплати по договору (з оплати по факту поставки на передоплату), укладеного за результатами проведених відкритих торгів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Уповноваженим органом на запит 2350/2020 надано посилання на узагальнений лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю” у якому на сторінці 3 вказно основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього, та зазначено, що згідно з частиною першою статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 ЦК України.
Також у листі зазначено, що згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У свою чергу, лист також містить інформацію, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”.
Тому звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
21.10.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Щорічно за результатами проведення переговорних процедур закупівель наша установа укладає договори про надання комунальних послуг з компаніями-монополістами.
Цього року у зв’язку зі зростанням тарифів на послуги та використанням коштів за діючими до кінця цього року договорами, нами проведено переговорні процедури на додаткові обсяги послуг до кінця року.
При цьому, компанії-монополісти відмовляються укладати нові договори за результатами проведення переговорних процедур та пропонують укласти додаткові угоди до діючих договорів на додаткові обсяги послуг.
Зважаючи на вищенаведенне, просимо надати роз’яснення чи відповідатиме законодавству України у сфері публічних закупівель укладення за результатами проведення переговорної процедури закупівлі з компанією-монополістом додаткової угоди до укладеного на початку цього року договору на додатковий обсяг послуг до кінця року? Чи необхідно укладати окремий договір?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Разом з тим згідно зі статтею 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Ураховуючи викладене, за результатами проведення переговорної процедури закупівлі між замовником і учасником укладається саме договір про закупівлю, який передбачає надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Поряд з цим згідно з частиною четвертою статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Водночас істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 41 Закону.
Разом з тим пункти 1-7 частини п’ятої статті 41 Закону не передбачають випадків збільшення обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі.
Крім того, у разі необхідності здійснення додаткової закупівлі послуг замовник здійснює таку закупівлю у спосіб та з дотриманням вартісних меж, що визначені в Законі.
При цьому аналогічна відповідь щодо меж застосування вимог Закону міститься у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
|
21.10.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підрядник помилково виконав більший обсяг робіт чим зазначений в кошторисі. Чи можливо змінити кошторис, з-за умови що така зміна не призведе до збільшення ціни? Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06%20
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8&fNum=3302-06%2F42560-06%20
Водночас зазначаємо, що наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо зміни істотних умов договору про закупівлю, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
|
21.10.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Яким чином укладається контракт з адвокатом, який надає безоплатну вторинну правову допомогу відповідним Центром, якщо форма контракту передбачає і надання правової допомоги і відшкодування послуг за результатами їх надання, сума яких попередньо не може бути визначена.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 13 розділу ІІ “Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг” Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом від 15.04.2020 № 708, визначення предмета закупівлі послуг безоплатної вторинної правової допомоги здійснюється за обсягом, часом та місцем надання послуг окремо для кожного суб’єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу.
Своєю чергою, відповідно до частини першої статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Статтею 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Пунктами 2 і 3 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
|
21.10.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Щорічно за результатами проведення переговорних процедур закупівель наша установа укладає договори про надання комунальних послуг, зокрема про надання послуг з розподілу природного газу.
Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015, доступ доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об’єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2498.
Згідно з п. 1.3 Типового договору, цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статтей 633, 634, 641,642 Цивільного кодексу України та на невизначений строк. Зазвичай Типовий договір не містить умов щодо ціни послуг, обсягів і є безстроковим.
Як правило, за результатами проведення перерговорної процедури закупівлі наша установа підписує заяву-приєднання до Типового договору та відповідні додатки до нього.
Разом з тим, до нашої установи звертаються підприємства-монополісти з повідомленнями щодо недоцільності переукладання Типових договорів на 2021 рік та в подальшому, враховуючи те, що вони укладені на невизначений строк та пропонують за результатами проведення відповідних переговорних процедур закупівель в наступному році укладати додаткові угоди до укладених типових договорів, в яких передбачити обсяг замовленої потужності, суму договору та інші істотні умови на відповідний рік.
Зважаючи на вищенаведенне, просимо надати роз’яснення чи відповідатиме законодавству України у сфері публічних закупівель укладення за результатами проведення переговорної процедури закупівлі з компанією-монополістом додаткової угоди до укладеного Типового договору, в якій будуть визначені визначити усі істотні умови відповідно до проведеної процедури. Чи необхідно укладати окремий договір, який фактично дублюватиме умови Типового договору минулого року?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина перша статті 41 Закону).
Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. При цьому частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
У свою чергу, відповідно до частини четвертої статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
При цьому істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватись виключно у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 41 Закону.
|