Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
05.02.2020 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
4112 / 4109
При оприлюдненні звіту про укладений договір(70000) ,система майданчику (zakupki.prom.ua) вимагає вказувати позиції лікарських засобів ,які плануються закупити.На момент підписання договору (початок року),виписана лише частина закупівлі(перша накладна з переліком лікарських засобів). Чи обовязковим є планування річного переліку і обєму лікарських засобів ,для оприлюднення на початку року або є можливісь вносити зміни в договір при посупленні наступних найменувань і кількості лікарських засобів у наступних накладних.Дякуємо.
Відповідь
29.09.2020 Запитання      Тема: Виконання договору Розширений перегляд
4110 / 4198
Відповідно до ч.1.ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. ЦКУ в ст.512 визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)….Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. В ст.515 ЦКУ передбачено, що заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Відповідно до ч.3.ст.510 ЦКУ якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї. За результатами виконання договору про закупівлю надання послуг, виконання робіт або придбання товару, учасник в частині отримання оплати за надання послуг, виконання робіт або продажу товару набуває статусу кредитора по відношенню за замовника в частині отримання грошових коштів в сумі ціни укладеного договору про закупівлю, та відповідно до положень ЦКУ має право передання своїх прав щодо отримання оплати іншій особі за договором про закупівлю шляхом відступлення права вимоги на отримання таких коштів. Законом та ЦКУ не встановлено, що учасник (як кредитор стосовно отримання коштів за надані послуги/виконані роботи/проданий товар) у зобов'язанні (договорі про закупівлю) не може бути замінений. Відповідно до ст.516 ЦКУ заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Законом та ЦКУ не встановлено, що учасник (як кредитор стосовно отримання ціни договору по наданим послугам, виконаним роботам або проданому товару) у зобов'язанні (договорі про закупівлю) зобов’язаний отримати згоду замовника (як боржника стосовно оплати коштів за надані послуги/виконані роботи/придбаний товар). Згідно з ч.1ст.513 ЦКУ правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання. Отже укладення договору про відступлення права вимоги по договору про закупівлю не передбачає внесення будь-яких змін до договору про закупівлі та будь-яких змін істотних умов такого договору. Договір про відступлення права вимоги по договору про закупівлю викладається в письмовій формі та укладається між учасником (кредитором) та третьою особою без отримання відповідно до законодавства України згоди замовника (боржника). При цьому Департаментом СПЗ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на запитання надано відповідь за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Print?id=1f67b048-51ff-4b1d-a4da-e8ded9b4afdb&tagId=7758c77b-e410-44ea-a07d-37f1799e11e5&tag=ZapitiKoristuvachiv&lang=uk-UA, яка не ґрунтується на законодавстві. Враховуючи вищевикладене, прошу надати відповідь: 1. На підставі якої статті (частини та пункту) Закону України «Про публічні закупівлі», ЦК України та/або ГК України чи будь-якого іншого нормативно-правового акту учасник (як кредитор щодо отримання ціни (грошових коштів) наданих послуг/виконаних робіт/проданого товару не може бути замінений у зобов'язанні (договорі про закупівлю)? 2. Які саме істотні умови договору про закупівлю змінюються шляхом укладення договору про відступлення права вимоги по договору про закупівлю?
Відповідь
15.07.2019 Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору Розширений перегляд
4110 / 4072
У звя’зку з набранням чинності 01.05.2019 деяких змін до Кодексу газотранспортної системи в частині замовлення потужностей та послуги балансування, як складової послуги транспортування, виникла необхідність приведення діючих договорів на постачання природного газу для потреб бюджетних установ, укладених з урахуванням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", у відповідність до чинного законодавства. З метою недопущення порушень законодавства у сфері публічних закупівель просимо надати роз’яснення чи можна викласти тендерний договір у новій редакції або ж потрібно вносити зміни саме до окремих пунктів тендерного договору, які зазнають змін через набрання чинності нової редакції Кодексу газотранспортної системи.
Відповідь
23.10.2020 Запитання      Тема: Виконання договору Розширений перегляд
4109 / 3994
Просимо надати роз’яснення стосовно наступної ситуації, в якій опинилося наше підприємство. 1. На момент проведення закупівель, визнання переможцем та укладання договору на виконання будівельно-монтажних робіт по об’єкту будівництва наше підприємство перебувало на спрощеній системі оподаткування, як платник єдиного податку -5%. Розрахунок Договірної ціни було виконано, враховуючи спрощену систему оподаткування. Термін виконання робіт по об’єкту 2 роки, що дозволяло підприємству залишатись на спрощеній системі, не перевищуючи ліміт - до 7 млн.грн. Але, враховуючи соціальну значимість об’єкта, замовником вирішено питання по додатковому фінансуванню робіт на 2020 рік, що призведе до перевищення ліміту та переходу підприємства на загальну систему оподаткування з ПДВ. Просимо пояснити, як діяти підприємству. Чи достатньо буде надати замовнику листа про зміну системи оподаткування без збільшення вартості робіт, оформлення відповідної додаткової угоди з завантаженням її в системі PROZORRO з розрахунком Договірної ціни на залишок робіт з врахуванням ПДВ. Чи потрібно в даному випадку проводити нову закупівлю на одного учасника. Будемо вдячні за надану в найкоротші терміни відповідь.
Відповідь
27.02.2020 Запитання      Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа Розширений перегляд
4109 / 4073
Після введення в дію нової редакції Закону про публічні закупівлі: 1.Може тендерний комітет організовувати спрощену процедуру закупівлі (закупівля від 50 до 200 тисяч) чи це повинна робити уповноважена особа? 2.Якщо відбулася дрібна закупівля без укладання договору, чи висвітлювати це на електронному майданчику? 3. Можна не призначати уповноважену особу з 19 квітня 2020 року, а зробити це пізніше, до початку 2022 року?
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2