Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 18 частини п’ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі зокрема є послуги за договорами про медичне обслуговування населення, що надаються відповідно до закону.
У свою чергу, згідно з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення” від 19.10.2017 № 2168-VIII (далі – Закон № 2168-VIII) програма державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій) – програма, що визначає перелік та обсяг медичних послуг (включаючи медичні вироби) та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв’язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв’язку з вагітністю та пологами.
Поряд з цим відповідно до абзацу чотирнадцятого статті 3 Основ законодавства України про охорону здоров'я послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) – послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров’я або фізичною особою – підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником. Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.
Разом з тим, надавачами медичних послуг є заклади охорони здоров’я усіх форм власності та фізичні особи – підприємці, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та уклали договір про медичне обслуговування населення з головними розпорядниками бюджетних коштів (пункт 4 частини першої статті 2 Закону № 2168-VIII).
При цьому договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій укладається між закладом охорони здоров’я незалежно від форми власності чи фізичною особою-підприємцем, яка в установленому законом порядку одержала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та Уповноваженим органом (частина перша статті 8 Закону № 2168-VIII).
У свою чергу, згідно з пунктом 7 частини першої статті 1 Закону № 2168-VIII Уповноважений орган – центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.
Так, відповідно до Положення про Національну службу здоров’я України (НСЗУ), затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1101, НСЗУ є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров’я, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення та відповідно до покладених на нього завдань зокрема узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, організовує роз’яснювальну роботу, пов’язану з практикою застосування законодавства з питань, що належать до компетенції НСЗУ.
Ураховуючи викладене, у разі якщо предметом закупівлі є послуги за договорами про медичне обслуговування населення, що надаються відповідно до закону, така закупівля здійснюється без застосування процедур закупівель, визначених Законом.
Водночас з питань застосування законодавства про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення пропонуємо додатково звернутись до указаного органу влади.