07.05.2019
Запитання Тема: Відкриті торги
Добрий день. Допоможіть розібратися, буль ласка ...... В 2018 році був проведений тендер за процедурою відкриті торги. Проектно-кошторисна документація пройшла експертизу із заробітною платою 3500 грн. Проведено тендер ... .укладено договір (термін дії до 31.12.2019), частково вже виконані роботи (реконструкція). При виконанні робіт виникли роботи непередбачений проектом і початковим договором і проект відправлений на коригування. Чи маємо ми право у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» при коригуванні проектно-кошторисної документації передбачити вже нову заробітну плату Мін регіону у 2019 році? Зрозуміло, що виникнуть додаткові роботи, які приведуть до переговірної процедури (кошторисна вартість збільшиться лише на 10 відсотків). Питання - як без порушення законодавства ув'язати первинній основний договір з відкоригованої документацією ? Адже тепер специфікація(об'єми робіт) у відкоригованої документації буде різниться від первинної специфікації (об'ємів робіт) до тендерній документації, згідно якої підрядник склав договірну ціну до основного договору? Тобто…змінюється опис роботи, а об’єм лишається як у тендерної специфікації…Сума договору та ДЦ первинного договору не зміниться (адже трохи зменшиться),,,,,зміниться лише де ніде розцінка (наприклад: «фарбування стін водоємульсіоной фарбою» змініться на «фарбування стін масляною фарбою». Чи можемо ми так робити? Як що можно, пояснить по кроково цю ситуацію....Як потрібно зробити?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків встановлених у цій статті Закону.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F37709-06, розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”.
02.05.2019
Запитання Тема: Відкриті торги
Доброго дня,у 2018 році проведено відкриті торги на виконання робіт з будівництва водопроводу(договір діє до липня 2019 року),частину робіт виконано,але рішенням міської ради затверджено розмір середньомісячної заробітної плати, яка враховується при визначенні вартості будівництва в місті Жашкові Черкаської області, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів комунальних підприємств, установ та організацій, в розмірі 8522,6 грн. на 2019 рік.Кошторисна документація буде коригуватися,як нам внести зміни,якщо в договорі вказано,що ціна є твердою.Завчасно вдячна.
19.04.2019
Запитання Тема: Планування закупівель
Просимо надати роз’яснення з наступного питання. Відділ освіти- бюджетна установа, яка фінансується з державного та місцевого бюджетів. Потребу в бюджетних асигнуваннях, річний план закупівель, додаток до річного плану за КЕКВ 2230 «Продукти харчування» визначаємо на підставі очікуваної вартості предмету закупівлі. Потреба в закупівлі продуктів харчування спрямована на організацію безперебійного харчування вихованців закладів освіти району. Контингент вихованців, добові норми харчування (згідно з нормами, визначеними постановою КМУ від 20.10.2010 р. № 953), перспективне меню- показники на підставі яких розраховується потреба на продукти харчування. Тому очікувану вартість предмета закупівлі (продукти харчування) визначаємо на підставі річної потреби в бюджетних асигнуваннях та можливих надходжень по спецфонду.Так як відділ організовує харчування і за батьківські кошти.
На початку року головний розпорядник при затвердженні кошторису виділяє асигнування тільки частину коштів(в залежності від надходжень до районного бюджету), а не на повну річну потребу. Решту коштів виділяють додатково, упродовж поточного бюджетного року і фактичні надходження по спецфонду проходять теж упродовж року. У зв’язку з цим відділ освіти не має можливості зареєструвати в Казначействі договір про закупівлю на суму річної потреби. Хоча в договорах передбачена умова: бюджетні зобов’язання будуть взяті в межах відповідних бюджетних асигнувань. У разі закупівлі продуктів харчування на суму, яка перевищує 200 тис. грн., установа укладає додаткову угоду щодо зменшення бюджетних зобов’язань пропорційно до виділених асигнувань. У разі збільшення плану асигнувань казначейство відмовляється реєструвати додаткову угоду про збільшення бюджетних призначень і рекомендує укладати прямий договір. Але ж відділом укладено договір на закупівлю продуктів, виходячи із річної потреби.
Закупівельне законодавство, тобто Закон № 922 та Порядок № 454, не містять чітких роз’яснень з цього приводу.
Чи вправі відділ проводити закупівлю продуктів за очікуваною вартістю предмета закупівлі, визначеною на весь бюджетний рік? Як реєструвати такі договори в Казначействі? Чи мають рацію казначеї, коли вони відмовляють реєструвати договір частково? При цьому свої дії вони пояснюють тим, що договір про закупівлі не дозволено реєструвати декілька разів (оскільки предмет закупівлі заборонено ділити на частини). І чи може відділ змінювати бюджетні зобовязані відповідно до кошторису до одного договору декілька разів. Наприклад: сума договору на закупівлю мяса свинного за очікуванною вартістю один мільйон двісті тисяч, згідно затвердженого кошторису на 2019 рік на данний предмет закупівлі є 572 000 грн. І відповідно укладена додаткова угода про приведення бюджетних зобовязань у відповідність до кошторису, протягом січня-березня надійшли кошти по спецфонду та рішенням сесії районної ради ще виділено кошти в загальній сумі 230 000 грн. Відділ освіти укладає додаткову угоду до договору на 1200000грн. про зміну бюджетних призначень в сторону збільшення на 230000 грн.відповідно до фактичних надходжень по спефонду та рішення сесії. Казначей відмовляє в реєстрації даної угоди і рекомендує знову проводити торги, так як сума більша ніж 200000 грн. Якими мають бути дії бюджетної установи?
З повагою
Начальник відділу Ж. М. Сінькевич
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що питання планування закупівель та зміни істотних умов договору розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307
Таким чином Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох процедур закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані, за умови що вартість кожного такого предмета дорівнює або перевищує межі, встановлені у статті 2 Закону.
У свою чергу, частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною четвертою статті 36 Закону.
Разом з тим перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону.
При цьому Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309.
17.04.2019
Запитання Тема: Інше
У разі залучення субпідрядної організації до виконання договору в обсягах менше ніж 20% від якої суми нараховується відсотки - від суми договору закупівлі чи від суми договору, яка зменшена з врахуванням фактичного обсягу видатків замовника?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно зі статтею 22 Закону тендерна документація повинна містити у разі закупівлі робіт - вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.
Таким чином, Законом встановлена імперативна норма щодо необхідності надання у тендерній пропозиції інформації щодо субпідрядників, яких учасник планує залучати до виконання робіт за умови, що обсяг таких робіт становить не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю. При цьому у разі, якщо учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю, встановлення вимоги щодо надання такої інформації у складі тендерної пропозиції не є обов"язком замовника.
Ураховуючи викладене, договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця.
Разом з тим статтею 36 Закону передбачено можливість зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання у випадках, визначених у цій статті Закону.
12.04.2019
Запитання Тема: Зміна істотних умов договору
Прошу надати консультацію щодо наступного питання. Державна установа, що не є платником податку на додану вартість та не отримує податковий кредит, провела відкриті торги та уклада договір без ПДВ с суб'єктом, що є платником єдиного податку. В процесі виконання договору контрагент набуває статусу платника ПДВ і відповідно має формувати звітні бухгалтерські документи на суму, що включає ПДВ. Сторони домовилися, що загальна сума договору та вартість за одиницю не змінється (наприклад, сума договору складала за результатами торгів 1 млн. грн. без ПДВ, а буде складати той самий 1 млн. грн. з урахуванням ПДВ). Для державної установи в такому випадку нічого не змінюється, оскільки сума до оплати не змінюється. Питання:
1)Вважається зміною істотних умов, включення ПДВ у вартість суми по договору, без зміни самої суми договору?
2) У разі якщо включення ПДВ у вартість суми по договору, без зміни вартості, не є зміною істотних умов по договору - чи потрібно публікувати такі зміни на офіційному порталі Уповноваженого органу?