|
24.06.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до Наказу від 19.06.2020 № 708, визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року N 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року N 301.
Відповідно до п.2 ст.4 ЗУ "Про публічні закупівлі", у річному плані повинна міститись інформація про назву предмету закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником.
Просимо надати роз'яснення: чи повинні замовники застосовувати Єдиний закупівельний словник при визначенні передмету закупівлі у роботах.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 4 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
Поряд з цим, згідно з пунктом 2 частини другої статті 4 Закону у річному плані повинна міститися така інформація: назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).
Принагідно інформуємо, що наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, яким передбачено зазначення в електронній системі закупівель, зокрема назви згідно з ДСТУ, державних або галузевих будівельних норм та коду за показниками другої-п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника у разі визначення предмета закупівлі робіт.
Отже, під час визначення предмета закупівлі робіт замовники керуються Порядком, при цьому під час розміщення та оприлюднення в електронній системі закупівель зазначається код за показниками другої-п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника.
|
|
24.06.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Чи можна збільшити ціну договору без спрощеної процедури, який був укладений 04.02.2020 на суму 150 тис. грн. без торгів за старою редакцією Закону?
Послуги по перевезенню пасажирів згідно договору надаються до 31.12.2020. На сьогодні є необхідність збільшити вартість договору на 45 тис.грн.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640, https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=48844, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553,розміщено листи від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 "Щодо передумов здійснення закупівель" та від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону", який містить інформацію щодо виконання укладених договорів.
При цьому питання щодо виділення додаткових коштів розглянуто у запиті 657/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA
|
|
24.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Ч. 9 ст. 26 передбачає, що Учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
Питання 1: Учасником в квалфікаційних критеріях подано документ в тендерній пропозиції не в повному обсязі (тобто відсутня його частина - сторінка(ки), додаток (який є його невід'ємною частиною) тощо. В цьому випадку треба застосовувати можливість виправлення невідповідностей протягом 24 годин, чи відхиляти пропозицію, оскільки документ не подано або подано не в повному обсязі?
Питання 2: чи є роз'яснення терміну "невідповідності" в рамках Закону України "Про публічні закупівлі"
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Водночас аналогічна відповідь на питання міститься у запиті 800/2020 (питання 1) за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA
Щодо питання 2
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону.
При цьому замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах : 1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону; 2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.
Учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
Отже, виходячи зі специфіки предмета закупівлі та вимог, встановлених в тендерній документації, керуючись принципами здійснення закупівель, визначеними у статті 5 Закону та переліком інформації та/або документів, передбачених частиною шістнадцятою статті 29 Закону, визначення невідповідностей в документах, поданих у складі тендерної прозиції учасника, здійснюється замовником самостійно.
|
|
24.06.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Змінено порядок визначення предмета закупівлі з 19.06.2020. За якою цифрою ДК 021:2015 визначати предмет робіт. Чи цей ДВ взагалі не поширюється на роботи. Яким чином у предметі робіт робити посилання на ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 чи не робити ніякого посилання?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1545/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bedd49af-a16e-4eff-a786-fc50fbd8cf3b&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком
|
|
24.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Закон дозволяє у спрощеній процедурі вимагати надання забезпечення пропозицій учасників (банківську гарантію). Строк дії пропозицій у спрощеній процедурі відсутній. На який строк можна вимагати забезпечення пропозицій? Адже при наданні банківської гарантії банк має зазначати строк.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи норми частини третьої статті 14 та статті 25 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення пропозиції, указавши розмір та умови надання забезпечення пропозицій учасників.
При цьому пропозиція має бути забезпечена протягом того строку, який встановлено замовником.
|