Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
28.08.2021 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
2875 / 2888
Відповідно до абзацу четвертого частини 2 статті 1 Закон України «Про електронну комерцію» (далі – Закон) дія цього Закону не поширюється на правочини, якщо стороною правочину є орган державної влади або орган місцевого самоврядування в частині виконання ним функцій держави або місцевого самоврядування чи правочин вчиняється відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі". На практиці таке визначення сфери дії закону призводить до неоднакового його тлумачення, а тому виникає питання, як саме суб’єкти господарювання мають розуміти зміст вказаної вище норми: - як два обмеження: окремо щодо поширення дії Закону на правочини, якщо стороною правочину є орган державної влади або орган місцевого самоврядування в частині виконання ним функцій держави або місцевого самоврядування та окремо щодо поширення дії Закону на правочини, які вчиняються відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", або - як одне обмеження, коли Закон передбачає дві різні умови, за яких він не поширює свою дію на правочини, стороною яких є орган державної влади або орган місцевого самоврядування: за умови, що такий орган вчиняє правочин в частині виконання ним функцій держави/місцевого самоврядування або за умови, що такий орган вчиняє правочин відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі". Від вибору варіанту тлумачення частини 2 статті 1 Закон України «Про електронну комерцію» залежить, чи поширює вказаний Закон свою дію на правочини, які вчиняються відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" особами, які не є органами державної влади або органами місцевого самоврядування, адже в першому випадку обмеження поширюються на всі підприємства, установи та організації, (що дозволяє зробити висновок про заборону укладення електронних договорів через єдину електронну систему Prozorro), а в другому - обмеження поширюються лише на органи державної влади та органи місцевого самоврядування (що дозволяє укладення електронних договорів через єдину електронну систему Prozorro іншим суб’єктами). У зв’язку з викладеним просимо надати роз’яснення, чи можуть бути укладені електронні договори страхування відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" із особами, які не є органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
Відповідь
27.08.2021 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
3425 / 3447
Згідно з підпунктом 94 пункту 4 Положення про Міністерство економіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, прошу надати роз’яснення з наступного питання. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України “органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України”. Відповідно до пункту 1 глави 1 та пункту 1 глави 7 розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 (зі змінами): - право на створення, підписання, погодження, затвердження документів визначається актами законодавства, положеннями (статутами) установ, положеннями про структурні підрозділи і посадовими інструкціями; - посадові особи підписують документи в межах своїх повноважень, визначених у положеннях (статутах) установи, положеннях про структурні підрозділи, посадових інструкціях, розпорядчому документі про розподіл обов’язків між керівником та його заступниками тощо. У зазначених документах визначається також порядок підписання документів іншими особами в разі відсутності керівника установи та посадових осіб, які уповноважені їх підписувати. Право підписання документів може надаватися посадовим та іншим особам на підставі довіреності. Згідно з частиною першою статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі” “договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом”. Згідно з пунктом 3.1 Примірного положення про уповноважену особу, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 08.06.2021 № 40 “уповноважена особа може мати право на підписання договорів про закупівлю в разі надання замовником таких повноважень, оформлених відповідно до законодавства”. Відповідно до частини другої статті 238 Цивільного кодексу України “представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє”. Враховуючи вищезазначені норми права, прошу надати роз’яснення чи може керівник особливого центрального органу державного управління (далі - ОЦОДУ), який відповідно до Закону України про цей ОЦОДУ підписує угоди, що укладаються ОЦОДУ, делегувати (шляхом видання довіреності) уповноваженій особі (у розумінні пункту 35 частини першої Закону України “Про публічні закупівлі”) свої повноваження щодо підписання договорів про закупівлю. Інакше кажучи, чи не буде порушено норму права, зазначену у частині другій статті 238 Цивільного кодексу України, якщо керівником ОЦОДУ буде делеговано (шляхом видання довіреності) уповноваженій особі повноваження щодо підписання договорів про закупівлю, яке надано керівнику ОЦОДУ відповідно до Закону України про ОЦОДУ.
Відповідь
26.08.2021 Запитання      Тема: Предмет закупівлі Розширений перегляд
3427 / 3554
Шановні пані і панове! Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі Україн від 15.04.2020 № 708, затверджений оновлений Порядок визначення предмета закупівель. Відповідно з цим документом: 1. "Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника". 2. В Єдиному закупівельному словнику трапляються випадки, коли іноді код ДК 021:2015 не розкривається далі 3 цифри і відповідна 4-та цифра є нулем. 3. У роз'яснпенні ДП ПРОЗОРРО (посилання https://infobox.prozorro.org/articles/noviy-poryadok-viznachennya-predmeta-zakupivli-zgidno-z-nakazom-708) зазначається, що "у разі якщо цифра "0" стоїть четвертою цифрою у коді, то значущими є перші три цифри, які означають показник третьої цифри - групу, а не клас". 4. У цьому ж роз'ясненні зазначається, що "у разі якщо предмет закупівлі не має в ієрархічній структурі Єдиного закупівельного словника відповідного Порядку коду, у електронній системі закупівель технічно реалізована можливість обрання замовником показника "99999999-9 - Не визначено". У зв'язку з цим, прошу роз'яснити, чи не є порушенням вимог пунктів 21 і 34 частини першої статті 1 Закону визначення предмету закупівлі за показником ВОСЬМОЇ ЦИФРИ (99999999-9). З повагою О. Проценко
Відповідь
20.08.2021 Запитання      Тема: Допорогові закупівлі Розширений перегляд
3506 / 3644
У лютому місяці 2021 року проведана закупіля з позначкою COVID-19 як звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, за кодом ДК 021:2015 33140000-3 "Медичні матеріали" на суму 260150,00 грн. Чи не буде порушенням Закону проведення спрощенної закупівлі COVID-19 за тим же кодом ДК 021:2015 33140000-3 "Медичні матеріали" на суму 156813,00 грн. Питання виникає тому що,загальна сума за рік перевищує 200000,00 грн.
Відповідь
16.08.2021 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
3542 / 3757
Нами, благодійною організацією «Благодійний фонд «Українська благодійницька мережа» (надалі – «Організація»), з 12 липня 2019 р. по теперішній час надається соціальна послуга підтриманого проживання осіб похилого віку та осіб з інвалідністю (надалі – «послуга підтриманого проживання») для 4-х повнолітніх осіб з інвалідністю (колишніх вихованців інтернатних закладів системи Мінсоцполітики) в будинку підтриманого проживання «Будиночок сиріт з інвалідністю «Оселя Віри, Надії, Любові» (селище Обертин Тлумацького району Івано-Франківської області). Зазначений будинок підтриманого проживання є одним з перших в Україні закладів такого типу та першим, який фінансується за механізмом соціального замовлення. Замовником соціальної послуги є департамент соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації (надалі – «Департамент»). Компенсація вартості послуги підтриманого проживання, яка надавалася Організацією протягом 2020 р., здійснювалася Департаментом на підставі договору про надання соціальної послуги від 05.05.2020 № 2904-1/20 (надалі – «Договір-2020»), укладеним за підсумками переговорної процедури закупівлі: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-04-17-003317-a Додатком 1 «Специфікація соціальних послуг, що надаються згідно Договору» до Договору-2020 (який є його невід’ємною частиною в силу п. 9.2.) був передбачений строк надання соціальної послуги – січень-грудень 2020 р. Договором-2020 передбачалася умова щодо застосування ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України та поширення дії договору на відносини, що виникли до його укладення (абз. 2 п. 7.1.). У 2021 році за результатами проведеної між Організацією та Департаментом переговорної процедури закупівлі було укладено договір № 1 про надання соціальної послуги від 14.05.2021 (надалі – «Договір-2021»). Додатком 1 «Специфікація соціальних послуг, що надаються згідно Договору» до Договору-2021 визначено строк надання соціальної послуги – травень-грудень 2021 р., тобто на відміну від Договору-2020 Департаментом прийнято на себе зобов’язання щодо компенсації Організації вартості наданої послуги підтриманого проживання лише за 8 місяців 2021 року, в той час як надання такої послуги здійснюється Організацією безперервно з 12 липня 2019 р. по теперішній час. Умова про застосування норми ч. 3 ст. 631 ЦК України не включалася Департаментом до проекту договору про закупівлі при проведення процедури закупівлі соціальної послуги у 2021 р. Враховуючи вищенаведене, просимо надати роз’яснення про можливі дії Департаменту щодо проведення закупівлі послуги підтриманого проживання, за наслідками яких Організація отримуватиме відшкодування повної вартості (а не її частини) такої послуги, наданої впродовж усього календарного року, зокрема: а) щодо можливості завчасного (у році, що передує року надання послуги) проведення процедури закупівлі та/або укладення договору до затвердження кошторису Департаменту, отримання будь-яких погоджень щодо використання бюджетних коштів за цільовими програмами, з передбаченням у договорі умов про: 1) можливість зменшення обсягу закупівлі в залежності від реального фінансування видатків та фактичного надання послуги; 2) виникнення зобов’язань за договором у майбутньому (не на момент його укладення) та в межах асигнувань, встановлених кошторисом; б) щодо можливості застосування у договорі про закупівлю послуги підтриманого проживання, укладеного за підсумками переговорної процедури закупівлі, норми ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України.
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2