Консультації з питань публічних закупівель
Альтернативна енергетика, незважаючи на воєнний стан в Україні, стрімко розвивається. Заклади соціальної, медичної, освітньої сфери оптимізують витрати на енергоресурси за рахунок встановлення, в тому числі, сонячних електростанцій. Це дозволяє значно економити на оплаті за електричну енергію і направити заощаджені фінансові ресурси на інші потреби.
До прикладу, бюджетна установа встановлює сонячну електростанцію, яка генерує/виробляє електричну енергію. Ця вироблена електрична енергія використовується бюджетною установою на власні потреби. Проте, трапляються випадки, коли згенерована електрична енергія не споживається бюджетною установою в повному обсязі. Влітку більшість навчальних закладів не працюють, а найактивніший період генерації електричної енергії відбувається саме у літній період. У такому випадку згенерована електрична енергія має викуповуватися постачальником або іншим учасником ринку електричної енергії.
Договірні взаємовідносини між постачальниками електричної енергії та споживачами (активними споживачами) електричної енергії регулюється Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі за текстом - ПРРЕЕ), Постановою НКРЕКП від 29.12.2023 №2651 «Про затвердження Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої активними споживачами, та розрахунків за неї» (зі змінами та доповненнями) (далі за текстом – Порядок) та іншими нормативно-правовими актами у сфері енергетики.
Згідно розділу 11.5. ПРРЕЕ, одним із визначених способів оформлення договірних відносин між продавцем/активним споживачем (бюджетною установою) та електропостачальником щодо реалізації згенерованої електричної енергії є договір про купівлю-продаж електричної енергії за механізмом самовиробництва. Особливістю оформлення таких договірних відносин є те, що вищезгаданий договір є додатком до договору про постачання електричної енергії споживачу. Відповідно до ПРРЕЕ укласти окремо договір купівлі-продажу електричної енергії за механізмом самовиробництва (з метою продажу надлишків згенерованої електричної енергії) неможливо без одночасного укладення договору про постачання електричної енергії споживачу.
Акцентуємо увагу, що Замовники для укладення договору про постачання електричної енергії споживачу на суму понад 100 000 грн. керуються Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) та Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі за текстом – Особливості). Обидва згадані нормативно-правові акти регулюють виключно сферу здійснення закупівель товарів/робіт/послуг бюджетними установами. У Законі та Особливостях не йдеться про право/можливість бюджетними установами також здійснювати одночасно закупівлю та продаж товарів/робіт/послуг.
Оформлення договірних відносин зі споживачами, які підпадають під дію Закону України «Про публічні закупівлі» має відбуватись виключно у встановленому державою правовому полі. Тому, керуючись підпунктом 93) пункту 4 Положення, звертаємось із проханням надати правове роз’яснення у вищезазначеному контексті, а саме:
- кореляції законодавства у сфері публічних закупівель із енергетичним законодавством, яке регулює договірні відносини між електропостачальниками (учасниками процедури закупівлі) та активними споживачами (замовниками процедури закупівлі);
- щодо правомірності оголошення публічних конкурентних процедур закупівель водночас із умовою продажу надлишково згенерованої електричної енергії електропостачальнику, зокрема за механізмом самовиробництва.
- щодо поетапного механізму та особливостей процедури оголошення та проведення публічних закупівель Замовниками, що встановили альтернативні джерела енергії (сонячні електростанції).
Наперед вдячні за розуміння та надану відповідь!
Більш розгорнутий текст звернення у вкладенні.
Відповідь
Щодо застосування норм Закону України «Про публічні закупівлі» до договору підряду на будівництво об'єкта міжнародної технічної допомоги
ДЕРЖАВНЕ КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЛУЦЬКТЕПЛО» (далі – Підприємство), будучи суб'єктом, визначеним пунктом 3 частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), звертається до Вас за роз'ясненням щодо застосування норм зазначеного Закону у нижченаведеній ситуації.
Підприємство є балансоутримувачем нерухомого майна, на території якого планується нове будівництво сонячної електростанції (надалі – Об’єкт) в рамках проекту міжнародної технічної допомоги, що реалізується Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні.
Відповідно до умов проекту, ПРООН залучає третю сторону – підрядника (Сторона-2 у проекті договору), який на підставі договору, укладеного безпосередньо з ПРООН, виконує комплекс будівельно-монтажних робіт з будівництва Об’єкта. Оплата за виконані підрядником роботи здійснюється ПРООН на умовах їхнього окремого договору. Результат виконаних робіт (збудований Об’єкт) буде переданий ПРООН на користь Підприємства в якості пожертви (безоплатно).
Для забезпечення належного врегулювання відносин Сторін відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (де Підприємство виступає замовником будівництва як власник/користувач земельної ділянки) та з метою узаконення будівництва Об’єкту, між Підприємством (Сторона-1) та підрядником, залученим ПРООН (Сторона-2), укладається окремий договір (проєкт договору додається / ключові положення викладені нижче).
Проєкт договору між Підприємством та підрядником:
1. Визначає права та обов’язки Підприємства як замовника будівництва та підрядника як генерального підрядника будівництва Об’єкта.
2. Прямо передбачає (п. 1.3. проєкту договору), що даний договір не передбачає обов’язку Підприємства здійснювати будь-які оплати підряднику за виконання робіт.
3. Вказує, що залучення підрядника для виконання робіт та оплата за виконані роботи здійснюються ПРООН на умовах окремого договору між ПРООН та підрядником.
4. Обґрунтовує (п. 1.4. проєкту договору), що з огляду на відсутність витрат Підприємства на фінансування робіт, дія Закону України «Про публічні закупівлі» на правовідносини за цим договором не поширюється.
5. Зазначає (п. 1.5. проєкту договору), що договір укладається на виконання вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» і не має на меті настання будь-яких фінансових наслідків для Підприємства.
Враховуючи викладене, а саме той факт, що Підприємство, будучи замовником будівництва згідно містобудівного законодавства та майбутнім отримувачем Об’єкта в якості гуманітарної/технічної допомоги, не здійснює за цим договором жодних фінансових витрат на придбання робіт, оскільки роботи фінансуються та оплачуються безпосередньо донором (ПРООН) виконавцю робіт за окремим договором:
Просимо надати роз'яснення, чи підпадають правовідносини, що виникають між ДКП «ЛУЦЬКТЕПЛО» та підрядником, залученим ПРООН, в рамках договору, який не передбачає жодних фінансових розрахунків між ними (зокрема, оплати робіт з боку Підприємства), а лише регулює взаємовідносини сторін в процесі будівництва Об’єкта, що фінансується донором та безоплатно передається Підприємству, під дію Закону України «Про публічні закупівлі»?
Відповідь просимо надати якнайшвидше.
Додаток: Проєкт договору
Відповідь
відповідно до абзацу другого п.4.9 Настанови з визначення вартості будівництва -"Поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються на підставі проведеного замовником аналізу цін (при рівних якісних характеристиках) за обґрунтованою ціною матеріальних ресурсів, яка склалася на момент розроблення проектної документації та має бути не вищою за середню ціну у регіоні", питання якщо це індивідуальне замовлення, наприклад виготовлення кованих елементів, чи декоративні елементи під заказ, як замовнику провести аналіз цін по регіону, це перше питання.
Друге - чи повинен замовник публікувати при оголошені закупівлі проведений аналіз цін?
Відповідь
Я хочу взяти участь у Тендері з продажу автобусів, які були у використані. У тендерній документації є пункт щодо визначення ступіня локалізації для автобусів, що коштують більше або дорівнюю 200 тисяч гривень, як мені його визначити, якщо автобуси які я хочу виставити на продаж були у виготовлені 15 років назад. Я не виробник цих автобусів, я власник, який користувався ними.
Відповідь
Добрий день!
Надайте, будь ласка, роз’яснення в наступній ситуації, що виникла під час проведення закупівлі. Нами, як замовник, проводилася закупівля, а саме запит (ціни) пропозицї, в проєкті договору ми прописали наступну вимогу:
«2.5. Постачальник, в якості підтвердження, з урахуванням вимог пп. 3 п. 64 Постанови Кабінету Міністрів України № 822 на момент укладення договору надає Покупцю оригінал довідки про походження товару, яка стає невід'ємною частиною цього договору, та якою виробник, або представник, або дилер, або дистриб'ютор, уповноважений виробником (якщо їх відповідні повноваження щодо вчинення правочинів на розповсюдження його продукції поширюються на територію України) гарантує, що товар не вироблений на території країн-агресорів та не пов'язаний з отриманням доходів громадянами країни-агресора чи пов'язаних з нею осіб; юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства країни-агресора чи пов'язаних з нею осіб; юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіциарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є країна-агрессор чи пов'язані з нею особи, громадяни країни-агресора чи пов'язані з ними особи або юридичні особи; створені та зареєстровані відповідно до законодавства країни-агресора чи пов'язаних з нею осіб. Вказана довідка має бути адресована замовнику та містити наступну інформацію: реквізити особи, яка видала довідку, найменування та кількість одиниць товару, що постачається, ідентифікатор процедури закупівлі, назву виробника, країни виробника, країни походження товару.»
Одним з учасником закупівлі було подано на нас заяву про вчинення кримінального правопорушення при проведені закупівлі. Учасник в заяві зазначив, що запит пропозицій постачальників не повинен містити вимог до постачальника та інших документів, які не передбачені нормами Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 і вважає, що вимога про надання вищевказаної довідки, що прописана в проєкті договору, є порушенням.
Враховуючи це, просимо Вас надати роз’яснення стосовно наступного:
1. Чи може замовник при проведенні запиту пропозицій постачальників передбачити в проекті договору про закупівлю надання переможцем документального підтвердження інформації про походження товару у вигляді довідки від виробника.
2. Яку відповідальність може понести Замовник у випадку якщо зазначення такої вимоги в проєкті договору є неправомірним?
Відповідь