Міністерство економіки України

Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Меню

Консультації з питань публічних закупівель

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях
Умова пошуку
Область пошуку
Додаткова умова пошуку
Область пошуку
Шукати за номером звернення
Номер
Рiк
Bідібрати результати
За темою
За тегами
Останні запити та відповіді
Сортувати за
 
Очистити
08.09.2020
Запитання      Тема: Інше
Національний музей-заповідник українського гончарства є замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». З метою подальшої реалізації сувенірної продукції замовник придбає у конкретного майстра, який єдиний виготовляє таку екслюзивну кераміку (твори художнього виконання), його вироби на суму, яка перевищує 50 тисяч гривень. Чи може замовник не застосовувати спрощену процедуру закупівлі на підставі п.2 ч.7 ст.3 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі: якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків: предмет закупівлі полягає у створенні або придбанні витвору мистецтва або художнього виконання.
Відповідь
07.09.2020
Запитання      Тема: Планування закупівель
Чи потрібно на протязі року підсумовувати вже оплачені суми по одному коду класифікатора ДК 021:2015, та чи впливає це на визначення процедури закупівлі? Приклад: Згідно річного плану закупівель на папір була закладена сума 199999,99грн. По спрощеній процедурі закуплено паперу на суму 199999,99грн. Виникла потреба в додатковій закупівлі товару в іншого постачальника ще на 35700,00грн. Питання: Яка процедура закупівлі буде задіяна? В будь-якому випадку згідно яких норм Закону, постанов та ін. це рішення буде правомірне? Якщо Ваша відповідь буде: без застосування електронної системи!, - то існує поширена практика серед установ проводити відкриті торги(вони пудсумовують по коду ДК), що значно гальмує процес закупівлі товару. Цей нюанс є надзвичайно важливим! ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономіки АСКОД Сертифікат 20B4E4ED0D30998C0400000008A21800AAAA6900 Підписувач Лахтіонова Лілія Володимирівна Дійсний з 22.10.2018 0:00:00 по 22.10.2020 0:00:00 №3304-04/54160-06 від 03.09.2020 дає пояснення як мені здається з цього питання але законодавчо ніяк не обгрунтований!? Заздалегідь вдячний!
Відповідь
07.09.2020
Запитання      Тема: Відкриті торги
Доброго дня. Питання стосовно умов договору постачання електричної енергії. З червня 2019 року почав працювати ринок електричної енергії України. Протягом 2019 року ринкова ціна електричної енергії неодноразово змінювалась в різних напрямках. Враховуючи зазначені коливання, у постачальників електричної енергії виникала і виникає необхідність звертатись до замовників із пропозиціями про зміну ціни. При цьому постачальник повинен дотримуватись вимог укладеного договору, Закону України "Про публічні закупівлі" та ПРРЕЕ (Правил роздрібного ринку електричної енергії). При виконання договорів та спробі перегляду цін на електричну енергію виникла наступна ситуація. На вимогу ПРРЕЕ, п.3.1.1. Електропостачальники мають інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору про постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. В той же час збільшення ціни згідно Закону України "Про публічні закупівлі" можливе лише за наявності коливання ціни товару на ринку, тоб то по факту фіксації такого коливання. при чьому розрахунковий період при постачання електричної енергії - календарний місяць. Таким чином у разі виконання в повному обсязі вимог ПРРЕЕ та Закону України "Про публічні закупівлі", у разі зростання ціни наприклад з січня на лютий місяці, підтвердження про коливання можливо отримати тільки на початку березня, потім повідомити споживача за 20 днів і виникає право і можливість змінити ціну з 1 березня. Що вже не актуальне, бо з березня ціна на ринку починає знижуватись. Як поєднати в договорі про закупівлю електричної енергії вимогу ПРРЕЕ та Закону України "Про публічні закупівлі", і при цьому залишити співпрацю по договору взаємовигідною для обох сторін договору?
Відповідь
07.09.2020
Запитання      Тема: Інше
чи можна здійснювати закупівлю послуги з ремонту автобуса без використання електронної системи за умови, що вартість послуги по договору до 50 тисяч грн, а кошторисні призначення - 150000 тис грн
Відповідь
07.09.2020
Запитання      Тема: Тендерна документація
Згідно з частиною 7 статті 17 Закону у разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 цього Закону, замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у частині першій цієї статті. Питання стосовно застосування положень вищезазначеної статті Закону: 1) Чи вірно Мін’юст розуміє, що у зазначеному положенні Закону йде мова лише про тих субпідрядників/співвиконавців, вартість робіт/послуг кожного з яких становить не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю? По-перше, такий висновок зроблено з положень пункту 15 частини першої статті 19 Закону: «У звіті про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель обов’язково зазначаються повне найменування та місцезнаходження кожного суб’єкта господарювання, який буде залучений переможцем, з яким укладено договір про закупівлю, до надання послуг як співвиконавця або виконання робіт як субпідрядника, в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг. У зазначеній вище статті чітко зрозуміло, що критерій «не менше ніж 20%» від вартості договору про закупівлю має визначатися щодо кожного с субпідрядників/співвиконавців окремо. По-друге, зазначене тлумачення логічно випливає з того, що у випадку, наприклад, коли залучається 10 субпідрядників, і у 9 з них вартість послуг становить менше ніж 20% від вартості договору про закупівлю, а лише у одного – 35%, то перевірка, про яку, йдеться, стосується тільки останнього. 2) Серед іншого, на підставі пункту 7 частини другої Закону, Мін’юст є замовником, який застосовує переговорну процедуру закупівлі як виняток у разі закупівлі юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України під час врегулювання спорів щодо розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України Оскільки розгляд таких справ відбувається за кордоном і ведеться майже виключно на англійській мові, то у комерційних пропозиціях учасників переговорної процедури закупівлі майже завжди присутні суми запланованих витрат на субпідрядників/співвиконавців – локальних (українських або іноземних) юридичних радники компаній, на оплату наданих ними юридичних послуг. Питання ж стосується тих сум запланованих витрат на послуги, які зазначаються у комерційних пропозиціях учасників процедур закупівлі окремим підрозділом, як технічні витрати (відшкодування витрат на відрядження, авіа перельоти, готелі, таксі, переклади, послуги з міжнародних поштових пересилань, оплату доступу до онлайн правових баз, експертизи, тощо). Всі роботи та послуги, які перелічуються як технічні, не є юридичними послугами, які надаються з метою захисту і представництва інтересів держави Україна в судовому або арбітражному провадженні, але технічно необхідні для належного і своєчасного надання учасником процедури закупівлі та його субпідрядниками/співвиконавцями юридичних послуг замовникові (включаючи експертів, бо вони не представляють у судових/арбітражних провадженнях будь-яку сторону, а надають незалежні експертні висновки з того чи іншого питання, і такий висновок може як посилювати позицію України, так і послаблювати її). Чи правильно розуміється Мін’юстом, що відшкодування таких технічних витрат не вважається залученням субпідрядників/співвиконавців, адже вказані витрати не є юридичними послугами?
Відповідь

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json