Доброго дня, підскажіть будь дласка, як бути в такій ситуації, нами проведено відкриті торги на закупівлю: Набір реагентів для імуноферментного визначення концентрації фактора некрозу пухлин-альфа Набір реагентів для імуноферментного визначення концентрації альфа-інтерферону реагентів для імуноферментного визначення концентрації Інтерлейкіну 6 Набір реагентів для імуноферментного визначення концентрації Інтерлейкіну 2 учасник, який переміг в тендері пропонує дані товари фірми АТ "Вектор -БЕСТ" Російська Федерація. Відповідно до переліку товарів, які заборонені на ввезення з РФ, реактиви відсутні. Відповідно п. 2 Рішення Ради національної безпеки і оборони України є додатки з переліком юридичних та фізичних осіб до яких застосовані санкції, АТ "Вектор -БЕСТ" в даних переліках відсутня. Підскажіть будь ласка, як бути в цій ситуації?? і чи є аналоги Українського виробництва??

Доброго дня. Звертаємось з проханням роз'яснити можливість застосування п.4 ч. 2 ст. 40 ЗУ "Про публічні закупівлі". Організація провела процедуру закупівлі (відкриті торги) по КЕКВ 3110 у 2020 році. В результаті торгів підписано договір. Наразі в організації виникла потреба на додатковий обсяг товару. Вартість такого обсягу не перевищує 50% від суми укладеного тендерного договору. Чи може організація здійснити закупівлю шляхом проведення переговорної процедури згідно п. 4 ч.2 ст. 40 ЗУ? Чи має значення кількість учасників при проведення початкових відкритих торгів, у результаті яких було заключено перший договір, який зараз є основою для нової закупівлі? Бужемо дуже вдячні за роз'яснення та відповідь.

Доброго дня, в основній будівлі замовника заплановано проведення поточного ремонту кімнат та сходів на суму 900,0 тис.грн. за процедурою відкритих торгів. Також зараз виникла потреба в капітальному ремонті протипожежної системи на суму 450,0 тис.грн. Яку процедуру необхідно проводити на капітальний ремонт: спрощену чи відкриті торги? Заздалегідь дякуємо за відповідь.

Умови: 1. Категорія замовника: юридична особа, яка здійснює діяльність в окремій сфері господарювання, зазначене в п.4 ч.1 ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі" №922-VIII (в редакції 114-IX). 2. На початку року Замовником була запланована та здійснена допорогова закупівля «Послуги з усного перекладу» (код ДК 021:2015: 79540000-1) на суму 100 тис.грн. 3. В середині року, за результатом внесення змін до річного плану закупівель, було заплановано придбання «Послуги з усного перекладу» з очікуваною вартістю 825 тис.грн. шляхом застосування спрощеної закупівлі. 4. Замовником було розпочато спрощену закупівлю на 825 тис.грн., яка не відбулась. 5. Виходячи з тех.вимог Prozorro, з однієї позиції річного плану є можливість створити лише одну закупівлю, тобто в кожної закупівлі має бути окремий ідентифікатор плану. У випадку, коли закупівля відміняється чи не успішна, план вважається використаним. Для проведення повторної закупівлі замовнику потрібно буде опублікувати нову позицію річного плану (https://prozorro.gov.ua/news/novij-funkcional-z-23-serpnya-tender-mozhna-bude-ogolositi-lishe-z-planu-zakupivel). 6. Додавання нового (повторний) рядка плану на закупівлю «Послуги з усного перекладу» з очікуваною вартістю 825 тис.грн. призводить до того, що загальна очікувана вартість по коду ДК 021:2015 у Замовника буде перевищувати 1 млн.грн. 7. Аналітика Bi Prozorro показує, що згідно Річного плану закупівель (https://bi.prozorro.org/sense/app/7fa5749b-3186-48c2-80bf-4e9e49f1d71a/sheet/7ddce1e1-6e6a-432f-ba63-400511fa7cff/state/analysis/select/Рiк%20планового%20оголошення/2020/select/Код%20органiзатора/42795490/select/Класифiкацiя%20SPV/79540000-1/) замовником передбачена закупівля по коду ДК 021:2015: 79540000-1 – 1 млн. 750 тис.грн. 8. Відповідно до листа Мінекономіки № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020 «Щодо планування закупівель» зазначено, зокрема наступне: «Таким чином, ураховуючи, що Законом встановлено, що закупівля здійснюється відповідно до річного плану, у разі: 6) відміни закупівлі або визнання її такою, що не відбулась/неукладення договору про закупівлю за результатами проведення закупівлі та необхідності здійснення нової закупівлі; Водночас, ураховуючи поняття “предмет закупівлі”, такий предмет закупівлі (у новоствореному чи відредагованому рядку річного плану) у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору і новим предметом закупівель. Тому вид закупівлі для такого предмету закупівлі повинен визначатись замовником з урахуванням вартісних меж визначених Законом та з урахуванням категорії замовника.» Питання: Просимо надати консультацію, за яким принципом здійснювати закупівлю: 1. Повторно проводити спрощену закупівлю, так як наявна (виробнича) річна потреба Замовника за предметом закупівлі залишилась така ж сама і не дорівнює чи не перевищує 1 млн.грн.? чи 2. Треба проводити відкриті торги, для уникнення порушення абз.2 ч.10 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі" №922-VIII (в редакції 114-IX), де «Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів / спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону». Будемо вдячні за обґрунтоване роз’яснення.

Просимо надати роз'яснення, щодо алгоритма застосування п.1, ч.2, статті 40 ЗАКОНУ УКРАЇНИ Про публічні закупівлі.Приклад 1: перший раз аукціон не відбувся через відсутність пропозицій, другий раз торги не відбувся через недостатню кількість пропозиції, пропозицію подав лише один учасник. Замовник уклав договір відповідно до п.1, ч.2, статті 40 ЗАКОНУ УКРАЇНИ Про публічні закупівлі з компанією, яка не надавала пропозиції у щоден з аукціонів стосовно даної закупівлі. Чи мав право замовник укладати такий договір, не запросивши на переговорну процедуру компанію, яка подавала пропозицію у повторній процедурі відкритих торгів? Приклад 2: Відкриті Торги не відбулися двічі через відсутність пропозиції. Чи має право замовник провести переговорну процедуру відповідно о п.1, ч.2, статті 40 ЗАКОНУ УКРАЇНИ Про публічні закупівлі запросивши учасника/учасників на свій розсуд(будь яку компанію). Предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не відрізнялися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації у всіх Прикладах.