Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.

Виходячи зі змісту частин дев’ятої та одинадцятої статті 18 Закону, за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення.

При цьому у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються зобов'язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.

Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина дванадцята статті 18 Закону).

У свою чергу, перелік підстав відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися, визначений статтею 31 Закону та є вичерпним.

Зокрема відповідно до абзацу третього частини першої статті 31 Закону замовник відміняє торги в разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених Законом (частина перша статті 36 Закону).

Статтею 26 Закону передбачено можливість встановлення у договорі вимоги щодо  забезпечення виконання договору про закупівлю.

У свою чергу, відповідно до пунктів 7 та 15 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна зокрема містити проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов та інформацію про розмір, вид, строк та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати).

Крім того, частиною першою статті 26 Закону встановлено, що замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 цього Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Поряд з цим поняття забезпечення виконання зобов'язання (забезпечення виконання господарських зобов'язань) визначено у Главі 49 ЦК України та Главі 22 ГК України.

Таким чином, оскільки договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця, виконання такого договору здійснюється згідно з умовами, зазначеними в договорі, укладеному за результатами проведення процедури закупівлі.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями  http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 05.08.2016 № 3302-06/24704-06 “Щодо розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, встановлені в частині четвертій статті 10 Закону”.

При цьому зазначаємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 563/2017 від 05.05.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c6817864-1d0c-44f6-b10b-b299fa82371a&lang=uk-UA

Разом з тим, відповідно до частини першої  статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. 

Згідно з частиною першою статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо, зокрема тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.

Таким чином, оскільки статтею 27 Закону встановлено, що розкриття тендерних пропозицій здійснюється автоматично електронною системою закупівель зокрема відразу після закінчення електронного аукціону,  у разі здійснення закупівлі, очікувана вартість якої не перевищує 133 тисячі євро для товарів і послуг та 5150 тисяч євро для робіт, замовник розглядає тендерну пропозицію учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною, на відповідність вимогам тендерної документації, зокрема статті 17 Закону в частині пов’язаності осіб з іншими учасниками процедури закупівлі, відносно всіх учасників процедури закупівлі.

При цьому у разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною згідно зі статтею 28 Закону.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.

У свою чергу, виходячи зі змісту абзацу четвертого частини першої статті 2 Закону, під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель (далі – система) з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

У разі здійсненні допорогових закупівель з використанням системи застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі – Порядок), який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35.

Згідно з пунктом 6.3 Порядку під час оголошення допорогової закупівлі замовник розміщує в системі інформацію про предмет, очікувану вартість закупівлі, умови договору, порядок і умови проведення закупівлі, строк подання пропозицій, а також вимоги до учасника та іншу інформацію, яка, на його думку, є необхідною для проведення закупівлі.

Таким чином, оскільки сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону, норми Закону стосовно встановлення в тендерній документації вимог замовника щодо документів, які подаються учасниками у складі тендерної пропозиції, не поширюються на допорогові закупівлі.

Поряд з цим відповідно до пункту 6.5 Порядку у період уточнень користувачі системи мають можливість звернутися до замовника з питаннями щодо встановлених вимог.

Водночас замовник має право вносити зміни в інформацію та документи щодо оголошеної закупівлі до початку прийому пропозицій (пункт 7.1 Порядку).

Варто також зазначити, що відповідно до частини другої статті 8 Закону України “Про захист персональних даних” суб'єкт персональних даних (фізична особа, персональні дані якої обробляються) має зокрема право на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та отримувати інформацію про умови надання доступу до персональних даних, зокрема інформацію про третіх осіб, яким передаються його персональні дані.

Крім того, повідомляємо, що питання вирішення спорів, пов’язаних з проведенням допорогових закупівель, висвітлено в листі  від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Згідно зі статтею 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. При цьому умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.

У свою чергу, виходячи зі змісту статей 189 та 190 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору. При цьому суб'єкти господарювання у разі використання у своїй діяльності вільних цін визначають їх самостійно за згодою сторін.

Поряд з цим відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін не є предметом регулювання Закону.